Рішення № 9549716, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/39114.04.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Електро"

До відповідача 1:Комунального підприємства "Київський метрополітен"

До відповідача 2:Київської міської державної адміністрації

Третя особа:Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

Про:стягнення 677.359,33 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача : Третяк С.Ю., Бойко В.Е.

Відповідача 1: Ковтун Т.О.

Відповідача 2: Петрушка М.М.

Третьої особи: Олешко О.М.

Суть спору: стягнення 677.359,33 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 576.750,00 грн. –сума основного боргу, 80.794,42 грн. –збитків від інфляції, 19.814,91 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором поставки поставив товар, а відповідач його прийняв проте оплатив лише частково в розмірі 25% від вартості товару.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив та зазначив, що відповідач 1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а майно закріплене за відповідачем 1 власником на праві господарського відання. Відповідач 1 стверджує, що відповідно до норм Господарського кодексу України на орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, покладається субсидіарна відповідальність у випадку недостатності коштів у державного казенного підприємства.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив та зазначив, що участь відповідача 2 у цьому спорі не є доцільною, оскільки відповідач 2 не є стороною договору за яким відбувалась поставка товару.

Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що головним розпорядником коштів місцевого бюджету передбачених для відповідача 1 є Головне управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також третя особа вказала, що не є учасником спірних відносин, і прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала.

Ухвалою від 09.10.2009 порушено провадження у справі № 45/391 та призначено її до розгляду на 09.11.2009.

Ухвалою від 09.11.2009 розгляд справи відкладено до 09.12.2009 у зв’язку з неявкою позивача.

Ухвалою від 09.12.2009 розгляд справи відкладено до 20.01.2010, також даною ухвалою суд залучив до участі у справі відповідача 2 Київську міську державну адміністрацію та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Судове засідання призначене на 20.01.2010 не відбулося у зв’язку з поданням позивачем клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. клопотання про колегіальний розгляд справи відхилено.

Ухвалою від 26.01.2010 розгляд справи призначено на 10.02.2010.

Ухвалою суду від 10.02.2010 розгляд справи відкладався на 03.03.2010 та витребовувано у відповідача 2 та третьої особи довідку на підтвердження того хто є розпорядником державних коштів щодо забезпечення обов'язків відповідача 1 (замовника ) за договором № 81-ДБМ від 14.09.2007; реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Комунального підприємства “Київський метрополітен”; витяг з рішення Київської міської ради про місцевий бюджет на відповідний рік (2007) щодо скасування фінансування видатків за спірним договором № 81-ДБМ від 14.09.2007.

Однак представник відповідача 2 надав суду не в повному обсязі витребувані документи, а саме: довідку на підтвердження того хто є розпорядником державних коштів щодо забезпечення обов'язків відповідача 1 (замовника ) за договором № 81-ДБМ від 14.09.2007; витяг з рішення Київської міської ради про місцевий бюджет на відповідний рік (2007) щодо скасування фінансування видатків за спірним договором № 81-ДБМ від 14.09.2007.

Витребуваний реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Комунального підприємства “Київський метрополітен” сторонами не надано.

Ухвалою від 03.03.2010 розгляд справи відкладався на 22.03.2010.

Судове засідання 22.03.2010 не відбулось, проте сторони належним чином повідомлені про день та час наступного судового засідання.

В судовому засіданні 29.03.2010 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 29.03.2010 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2010 для виготовлення повного тексту рішення, про що сторони повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

14.09.2007 між позивачем та відповідачем 1 укладено договір №81-ДБМ (далі - Договір). За умовами Договору позивач (постачальник) виготовляє і передає у власність покупця (відповідача 1), а останній приймає і оплачує джерела вторинного електроживлення згідно специфікації, а фінансове забезпечення зобов'язань покупця (відповідача 1) здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів (п. 1.1., 1.2., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору сума останнього становить 769.000,00 грн., в тому числі на 2007 рік - 192.250,00 грн., на 2008 рік - 576.750,00 грн.

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору покупець (відповідач 1) проводить авансову оплату за товар у розмірі 25% від загальної суми договору, а кінцевий розрахунок здійснюється на протязі 7 днів після отримання товару на склад покупця.

Згідно платіжного доручення від 29.02.2008 № U197778 відповідач 1 сплатив позивачеві передоплату в розмірі 192.250,00 грн., що становить 25% від вартості товару, який постачається за Договором.

Позивач відповідно до видаткових накладних від 13.06.2008 № РН-0000072 та від 04.09.2008 № РН-0000132 передав відповідачеві 1 товар на загальну суму 769.000,00 грн., а відповідач 1 його прийняв та заперечень не висловив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за Договором.

Відповідач 1 надав відповідь на претензію від 20.07.2009 № 570-НЗ-1К, в якій послався на фін сутність фінансування видатків відповідача 1 за Договором з буку Київської міської державної адміністрації.

26.10.2009 між позивачем та Структурним підрозділом "Дирекція будівництва метрополітену" Комунального підприємства "Київський метрополітен" складено Акт звіряння розрахунків, згідно якого заборгованість за Договором становить 576.750,00 грн.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки позивач поставляв товар за двома накладними, то виходячи з п. 3.1., 3.2. Договору відповідач 1 зобов'язувався здійснити кінцевий розрахунок (тобто після поставки всього товару за Договором) протягом 7 днів з дня поставки. Враховуючи те, що поставка всього товару відбулась 04.09.2008, то відповідач 1 зобов'язаний був сплатити решту вартості товару до 11.09.2008 включно.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем 1 заборгованості перед позивачем в сумі 576.750,00 грн. за поставлений товар.

Отже, вимоги позивача про стягнення 576.750,00 грн. –основного боргу, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач 1 прострочив виконання зобов’язання, то він вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 80.794,42 грн. за період з 21.06.2008 по 30.06.2009 підлягають задоволенню, за уточненим розрахунком суду.

Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ" при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує половину кількості днів у даному місяці.

Отже, період нарахування інфляційних збитків повинен починатися з жовтня 2008 і тривати до місяця заявленого позивачем –червень 2009 року.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється відповідно до формули:

S* Z –S, де: S - сума заборгованості, Z – зведений коефіцієнт інфляції за період в якому була наявна заборгованість. Зведений коефіцієнт інфляції дорівнює добутку індексів інфляції відповідних місяців протягом яких існувала заборгованість поділених на 100.

576.750,00 грн. х 114,43% - 576.750,00 грн. = 83.225,02 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 80.794,42 грн. збитків від інфляції, то вимоги позивача підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі 80.794,42 грн.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 19.814,91 грн. за період з 21.06.2008 по 12.08.2009 підлягають задоволенню, за уточненим розрахунком суду.

Оскільки відповідач вважається таким, що прострочив з 12.09.2008, то 3% річних мають розраховуватися саме з 12.09.2008 по день вказаний позивачем – 12.08.2009.

576.750,00 грн. х 3% / 366 днів х 335 днів = 15.880,38 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 19.814,91 грн. підлягають задоволенню, частково в сумі 15.880,38 грн.

Крім того, відповідно до п. 1.4 Договору в новій редакції фінансування будівництва, яке є предметом договору, здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів.

Відповідно до положень ч.3 ст. 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч.9 ст. 78 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.5.2 статуту відповідача 1 майно підприємства закріплене за ним на праві господарського відання, а тому особливості його господарської діяльності регулюються положеннями ст. 75 Господарського кодексу України –особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств. Субсидіарна відповідальність органу, до сфери управління якого входить таке підприємство, чинним законодавством не передбачена.

Однак, закупівля обладнання для метрополітену як об’єкту права власності територіальної громади (комунальна власність) є замовленням територіальної громади; функції замовника виконує відповідач 1 за дорученням органу, який діє від імені територіальної громади. Метрополітен як створена річ може бути переданим відповідачу 1 у господарське відання для здійснення своєї господарської діяльності. Визначена п.1.4 Договору умова про те, що фінансування здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів є визначальною ознакою субсидіарної відповідальності за договором замовника та розпорядника бюджетних коштів –Київської міськдержадміністрації. Тобто відповідальними за оплату виконаних робіт є замовник та особа, яка несе субсидіарну відповідальність, які є відповідачами перед кредитором.

Тому відповідачі є субсидіарно зобов'язаними перед позивачем щодо сплати належних позивачеві коштів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути субсидіарно з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, пр.-т Перемоги, 35, код 03328913, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) та з Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Електро" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 48/5, кв. 17, код 30307215, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –576.750 (п'ятсот сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 80.794 (вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 42 коп. - збитків від інфляції, 15.880 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 38 коп. - 3% річних, 6.734 (шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 25 коп. –державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 63 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.Балац