Ухвала суду № 95495468, 10.03.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/469/21

Номер провадження 1-кс/184/75/21

10 березня 2021 рокум. Покров

Слідчий суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., за участю секретаря судового засідання Батрак Л.В., розглянувши клопотання слідчого СВ ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Блуденка Р.О. від 10.03.2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №2021041360000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2021року, за підозрою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, освіта середня неповна, не працююча, не заміжня, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю: слідчого - Харченко Т.Л., прокурора - Бадова О.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника - Петечка В.М.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Покровського СВ ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до Орджонікідзевського міського суду із клопотанням, яке погоджене прокурором Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженню № 2021041360000017 відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких, аніж тримання під вартою запобіжних заходів, неможливо. В обґрунтування існування зазначених ризиків, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , на даний час ніде не працює, не навчається, неповнолітніх дітей на утриманні не має та інших будь-яких соціальних чинників, які б стримували її у місті Покров Дніпропетровської області не має. За місцем мешкання, характеризується негативно, оскільки зловживає алкогольними напоями, що є наслідком виникнення сварок зі співмешканцем ОСОБА_2 , ініціатором яких в переважній більшості була сама підозрювана. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і вона в повній мірі розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за навмисне позбавлення життя людини. Тому є достатні підстави вважати, що з метою ухилення від слідства та суду, а також уникнення покарання за особливо тяжкий злочин вона може виїхати з місця свого проживання. Також слідчий вказує на те, що по даному кримінальному провадженні у повній мірі не проведено всі необхідні слідчі дії, у тому числі і за місцем вчинення злочину, яке є місцем реєстрації та проживання підозрюваної, а тому у разі обрання відносно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою виникає ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 перебуваючи на свободі та знаходячись за місцем свого мешкання, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, свідками кримінального правопорушення є мати підозрюваної - ОСОБА_3 та внук підозрюваної - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в момент вчинення злочину перебували в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Враховуючи, що злочин вчинено в умовах не очевидності, а вказані особи є родичами підозрюваної, приймаючи до уваги те, що досудове розслідування розпочате 08.03.2021р., а тому ще всі свідки допитані, ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на вказаних свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності та зміни ними своїх показань. Також слідчий вказує на те, що ОСОБА_1 раніше була засуджена Орджонікідзевським міським судом, однак належних висновків для себе не зробила та знову вчинила злочин. При цьому слідчий вказує на неможливість застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, оскільки останній не забезпечить виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні та наведених в судовому засіданні.

Підозрювана заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила застосувати відносно неї запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі, посилаючись на те, що у неї на утриманні перебуває хвора мати, за якою вона здійснює постійний догляд.

Захисник підозрюваної - Петечко В.М. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрювана не має наміру переховуватись від слідства, а навпаки сприяє органу досудового розслідування у встановленні об`єктивної істини у справі. Крім того підозрювана має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю, а тому підозрювана здійснює постійний догляд за нею. Поряд з цим захисником подано скаргу в порядку ст..208 КПК України, відповідно до якої він вказує на незаконність затримання ОСОБА_1 , посилаючись на те, що фактичне затримання ОСОБА_1 працівниками поліції відбулось за місцем її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 після того як вона сама викликала працівників поліції, а протокол затримання був складений співробітниками поліції пізніше, після того як вона була доставлена до приміщення поліції, де продовжувала знаходитись під охороною, а фактично під вартою як до моменту складання протоколу затримання так і в подальшому. Крім того зазначає про те, що протокол затримання за місцем фактичного затримання складений не був, а був складений лише через 3 години в приміщенні поліції. Крім того захисник зазначає про те, що органом досудового розслідування неправильно та передчасно кваліфіковано дії підозрюваної за ч.1 ст.115 КК України, адже на даний час відсутній висновок МСЕК та не встановлена причина смерті потерпілого.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи слідчого та прокурора, а також заперечення підозрюваної та її захисника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Також встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про підозру.

Поряд з наведеним, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними: витягу з ЄРДР №12021041360000017 від 08.03.2021р., протоколу огляду трупа від 09.03.2021р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.03.2021 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_5 , протоколу огляду місця події від 08.03.2021 року, довідки про причину смерті, висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, будучи допитаною в якості підозрюваної ОСОБА_1 підтвердила факт спричинення потерпілому ножових поранень, внаслідок яких настала смерть останнього.

Разом з тим слід зазначити, що вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість. Слідчий суддя в жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, втім, обґрунтована підозра має підтверджуватися конкретними фактами та обставинами, що можуть переконати об`єктивного спостерігача, тобто непрофесіонала у сфері права, в існуванні зв`язку між діями особи та подією. Такі фактичні обставини повинні бути чіткими та зрозумілими і знайти своє відображення у відповідному рішенні компетентного органу.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, наявні підстави обґрунтовано підозрювати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України.

З огляду наведене, слідчий суддя вважає доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації органом досудового розслідування дій підозрюваної - необґрунтованим.

Дослідивши у судовому засіданні відповідно до приписів КПК України доводи захисника підозрюваної, які викладені у скарзі на незаконне затримання підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені у скарзі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи із наступного.

Відповідно до ст..208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадку, зокрема, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Згідно ст..209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, підозрювана ОСОБА_1 була затримана 09.03.202021р. о 01:04 год. в будинку №205 Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК України, про що 09.03.2021р. складено відповідний протокол, який підписаний учасниками, у тому числі підозрюваною та її захисником без жодних зауважень, заперечень, скарг чи клопотань. При обшуку затриманої особи було вилучено куртку зеленого кольору зі слідами РБК.

Як зазначила слідчий у судовому засіданні, після прибуття на місце події, ОСОБА_1 затримана не була, як помилково вважає захисник, жодних примусових заходів чи спеціальних засобів до неї не застосовувалось, наказів залишатись на місці події їй не надавалось. У свою чергу ОСОБА_1 будь-яких клопотань чи заяв з приводу необхідності нею покинути місце свого мешкання - не заявляла. У подальшому, коли ОСОБА_1 повідомила слідчому, що її побив потерпілий, остання на її прохання була доставлена до міської лікарні для проведення медичного освідування та надання відповідної медичної допомоги, після чого на запрошення слідчого, остання поїхала до відділення поліції, де у подальшому була затримана та складений відповідний протокол затримання. У судовому засіданні підозрювана вказаних обставин не заперечувала.

Із наведеного вище та встановленого у судовому засіданні, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що затримання ОСОБА_1 було здійснене з порушенням вимог КПК України.

Так, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні існування ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на максимальний строк до п`ятнадцяти років, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п.3 ст.177 КПК України доведений прокурором, оскільки по даному кримінальному провадженню свідками є мати підозрюваної ОСОБА_1 , з якою вона разом проживає та її внук - малолітній ОСОБА_4 , на яких вона може незаконно впливати з метою зміни ними своїх показань та уникнення кримінальної відповідальності, у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ст.177 КПК України, оскільки як встановлено у судовому засіданні підозрювана раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, однак знову підозрюється у вчиненні вже особливо тяжкого злочину, що свідчить про схильність підозрюваної до неправомірних вчинків, у тому числі і вчинення кримінальних правопорушень.

Щодо посилань прокурора на наявність ризику, передбаченого п.2 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність останнього.

При вирішенні питання щодо застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, вагомість наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та причетність підозрюваної до його вчинення, наявність у підозрюваної постійного місця проживання, підтримання соціальних зв`язків із рідними, відсутність у підозрюваної офіційного місця роботи, чоловіка, неповнолітніх дітей на утриманні.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування відносно підозрюваної більш м`якого аніж тримання під вартою запобіжного заходу, оскільки останні не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам та не забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків.

Зокрема, особисте зобов`язання та домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ст.177 КПК України. Крім того слідчий суддя приймає до уваги, що офіційним місцем реєстрації та фактичним місцем мешкання підозрюваної є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке у свою чергу є місцем вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 . Також, за вказаною адресою мешкають свідки кримінального провадження, у тому числі малолітня дитина, що у свою чергу виключає можливість перебування підозрюваної за даною адресою.

Також слідчий суддя враховує, що жодних клопотань про взяття підозрюваної на поруки на адресу суду не надходило.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, виходячи з положень КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, про наявність обґрунтованої підозри та зазначених ризиків, а також того, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 09 березня 2021 року по 07 травня 2021 року включно.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Водночас, клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до задоволення не підлягає, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, а необхідність здійснення догляду за матір`ю виключно підозрюваною, за наявності інших близьких родичів, стороною захисту належним чином не доведено.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Блуденко Р.О. по кримінальному провадженню № 2021041360000017 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 09 березня 2021 року по 07 травня 2021 року включно.

Виконання даної ухвали покласти на Нікопольське РУП ГУНП у Дніпропетровській області та Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошено - 12.03.2021р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова