Рішення № 95493946, 11.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14995/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, заборгованості у загальному розмірі 7490, 56 грн. за платежем 18010600 “Орендна плата з юридичних осіб”.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Північному управлінні у м. Одесі, Малиновській ДПІ (Малиновський район м. Одеси) за № 2183 з 01.06.2001 року, є платником податків, у визначенні п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України.

Станом на 23.07.2020 року, згідно довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника податків, відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб у загальному розмірі 7490,56 грн.

Як зазначає позивач, вищевказана заборгованість виникла в результаті нарахування згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006681207 від 17.01.2018 року на загальну суму 5793, 16 грн. (штрафна санкція) та згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006691207 від 17.01.2018 року на загальну суму 1697,40 грн. (штрафна санкція).

Позивач вказує, що заборгованість відповідача є узгодженою. Крім того, податковою вживались заходи погашення вказаної заборгованості, а саме боржнику, відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, направлялась податкова вимога форми «Ю» № 5756/17 від 18.11.2016 року.

Проте відповідачем наявну заборгованість не погашено, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом на підставі пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачу копія ухвали суду від 30 грудня 2020 року про відкриття провадження у справі № 420/14995/20 направлена на адресу, зазначену у позовній заяві та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зареєстроване місцезнаходження юридичної особи – виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство, а саме: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13.

Проте, судова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв`язку: “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

У відповідності з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків до суду не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Згідно приписів ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи, письмові докази, заяви/клопотання учасниками справи також не надавались.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження після спливу строків передбачених КАС України

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.04.2001 року проведено державну реєстрацію юридичної особи – виробничо-комерційна фірма “СОЛТІС” приватне підприємство, код ЄДРПОУ 31435140, 10.02.2005 року внесено запис до реєстру № 15561200000005205.

Основним видом економічної діяльності підприємства є Виробництво мітел і щіток (основний) (код КВЕД 32.91).

Виробничо-комерційна фірма “СОЛТІС” приватне підприємство, ЄДРПОУ 31435140, узято на податковий облік 01.06.2001 року за №2183 та з 25.05.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Північне управління у м. Одесі, Малиновська державна податкова інспекція (Малиновський район м. Одеси) (а.с. 26).

За даними інтегрованої картки платника податків, за платежем 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» за відповідачем, починаючи з 10.02.2018 року, існує збільшення боргу по штрафним санкціям, що станом на 28.02.2018 року складає 7490, 56 грн. (а.с. 8-9).

Судом встановлено, що зазначена заборгованість виникла за ВКФ “СОЛТІС” приватне підприємство, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2017 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з питань несвоєчасної сплати, за результатами якої складено акт № 14802/15-32-12-07-31435140 від 20 грудня 2017 року (а.с. 14-15).

Як зазначається в акті перевірки № 14802/15-32-12-07-31435140, перевіркою своєчасності сплати згідно поданої податкової декларації з плати за землю №1600004241 від 08.02.2016 року, встановлено, що платник податків порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю в сумі 45939, 80 грн. за звітний податковий період 2016 рік.

На підставі акту перевірки від 20.12.2017 року № 14802/15-32-12-07-31435140 контролюючим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми “Ш” № 0006681207 від 17 січня 2018 року, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб», визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 152, 123, 122, 92, 32 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 28965, 80 грн., до Виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство застосовано штраф у розмірі 20 % (від простроченої суми), що становить 5 793, 16 грн. (а.с. 16);

податкове повідомлення-рішення форми “Ш” № 0006691207 від 17 січня 2018 року, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб», визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 5, 1, 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 16974,00 грн., до Виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство застосовано штраф у розмірі 10 % (від простроченої суми), що становить 1697,40 грн. (а.с. 18).

Податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, проте поштова кореспонденція повернута на адресу податкового органу без вручення адресату з причин відсутності адресата (а.с. 20-22).

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення співних правовідносин), платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, за приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2018 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що правомірність податкових повідомлень-рішень форми “Ш” від 17 січня 2018 року № 0006681207 та № 0006691207 про застосування штрафу за порушення строку сплати грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб», визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, не є предметом судового розгляду у даній справі.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, відповідач до суду не надав, з матеріалів справи та даних автоматизованої системи документообігу “Діловодство спеціалізованого суду” судом також не встановлено доказів їх оскарження.

Отже, на час звернення до суду вказані повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на адресу відповідача – виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13) надсилалась податкова вимога форми “Ю” від 18 листопада 2016 року №5756/17 на суму 7976,80 грн. (а.с. 12).

Після направлення відповідачу податкової вимоги форми “Ю” від 18 листопада 2016 року № 5756/17 на суму 7976,80 грн., сума податкового боргу змінювалась, але податковий борг не був погашений, у зв`язку з чим податкова вимога додатково відповідачу не надсилалась.

Податкова вимога надсилалась на адресу відповідача рекомендованим листом, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Окрім того, відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 7490,56 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

У відповідності зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України).

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, справу розглянуто у перший робочий день після виходу з відпустки – 11 березня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 120, 139, 162, 243-246, 250, 255, 258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство про стягнення податкової заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з виробничо-комерційної фірми “СОЛТІС” приватне підприємство (код ЄДРПОУ 31435140; 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13) з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, заборгованість за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» у загальному розмірі 7490,56 грн. (сім тисяч чотириста дев`яносто гривень 56 коп.) на бюджетний рахунок № UA128999980334119812000015013, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37894104, КБК 14010100, отримувач коштів: УК у м.Білгород-Дністровський/18010600.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 43142370 (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Відповідач – виробничо-комерційна фірма “СОЛТІС” приватне підприємство (код ЄДРПОУ 31435140; 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13).

Суддя О.В. Глуханчук

.