Рішення № 95493759, 11.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/966/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Конституційного Суду України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Конституційного Суду України з вимогами: визнати протиправним надання неповної інформації на запит від 04.01.2021 та зобов`язати Конституційний Суд України надати інформацію про суддю Конституційного Суду України, ПІБ та посаду іншого працівника Конституційного Суду України, який відповідальний (доповідач) за розгляд звернення вх. № 004-015-18/31 від 31.12.2020; стадію та результати його розгляду станом на дату надання відповіді на цей запит.

Позов обґрунтований тим, що КСУ не надав інформацію на два з трьох питань його запиту та не вказав у своїй відповіді обґрунтовану підставу для відмови у наданні інформації. Позивач вважає, що КСУ проігнорував частину його запиту, що є порушенням його права на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ухвали від 28.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Про відкриття спрощеного позовного провадження у справі сторони повідомлені належним чином.

Станом на дату розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд виходив з наступного.

04.01.2021 року ОСОБА_1 надіслав електронною поштою до Конституційного Суду України запит на доступ до публічної інформації, у якому просив надати інформацію щодо розгляду Конституційним Судом звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020 щодо вчинення істотного дисциплінарного проступку ОСОБА_2 , а саме вказати:

- дату реєстрації та вхідний номер цього звернення у системі документообігу суду;

- суддю КСУ, ПІБ та посаду іншого працівника КСУ, який відповідальний (доповідач) за розгляд цього звернення;

- стадію та результати його розгляду станом на дату надання відповіді на цей запит.

Відповідач на запит позивача направив на електронну адресу ОСОБА_1 відповідь (вих. № 004-015-18/31 від 11.01.2021), повідомив, що розгляд звернення ОСОБА_1 (реєстраційний № 18/1215 від 31 грудня 2020 року) у якому порушено питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_2 у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку до постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України буде розглянуто на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України, відповідно до вимог Закону «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ та Регламенту Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України № 1-пс/2018 від 22 лютого 2018 року, про що заявника буде проінформовано.

Позивач вважає, що йому надано неповну інформацію, яка запитувалась, тому звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.1, 3 ч.1 ст.3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Положенням п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VІ встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст. 13 Закону №2939-VІ).

Статтею 14 Закону №2939-VІ передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч.1-4 ст. 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частина 5 статті 19 Закону №2939-VІ передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі

Відповідно до ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з запитом на інформацію до розпорядника інформації має право звернутися фізична особа. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник повинен надати відповідь на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст. 22 Закону №2939-VІ відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3 ст. 22 Закону №2939-VІ).

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію від 04.01.2021 у якому просив надати інформацію щодо розгляду Конституційним Судом його звернення від 31.12.2020 щодо вчинення істотного дисциплінарного проступку ОСОБА_2 , а саме вказати: дату реєстрації та вхідний номер цього звернення у системі документообігу суду; суддю КСУ, ПІБ та посаду іншого працівника КСУ, який відповідальний (доповідач) за розгляд цього звернення; стадію та результати його розгляду станом на дату надання відповіді на цей запит.

Вимоги щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації були дотримані позивачем, запит належним чином оформлений, направлений та отриманий відповідачем.

У відповідь на зазначений запит позивача повідомлено, що розгляд звернення ОСОБА_1 (реєстраційний № 18/1215 від 31 грудня 2020 року) у якому порушено питання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України ОСОБА_2 у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку до постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України буде розглянуто на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України, відповідно до вимог Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ та Регламенту Конституційного Суду України, затвердженого Постановою Конституційного Суду України № 1-пс/2018 від 22 лютого 2018 року, про що заявника буде проінформовано.

Відповідь відповідача не містить того обсягу інформації, яка запитувалась позивачем, не надано інформації про суддю КСУ, ПІБ та посаду іншого працівника КСУ, який відповідальний (доповідач) за розгляд цього звернення; стадію та результати розгляду звернення станом на дату надання відповіді на запит (передано на розгляд комісії, призначено до розгляду). Не вказано про неможливість надання запитуваної інформації.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VІ розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Отже, відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит позивача, чим допущено протиправну бездіяльність.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовних вимог не спростував.

Право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб`єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб`єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З врахуванням наведених доводів, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивача у відповідності до ст. 139 КАС України належить стягнути з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправними дії відповідача пов`язані із наданням неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 04.01.2021 (реєстраційний № 18/2-п.і. від 04 січня 2021 року).

Зобов`язати Конституційний Суд України надати інформацію по суті запиту ОСОБА_1 від 04.01.2021 (реєстраційний № 18/2-п.і. від 04 січня 2021 року), а саме надати інформацію щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020 щодо вчинення істотного дисциплінарного проступку ОСОБА_2 - вказати суддю КСУ, ПІБ та посаду іншого працівника КСУ, який відповідальний (доповідач) за розгляд цього звернення, стадію та результати його розгляду станом на дату надання відповіді на цей запит.

Стягнути з бюджетних асигнувань Конституційного Суду України (ідентифікаційний код 00013534, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 908 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 березня 2021 року.

Суддя Крутько О.В.