Рішення № 95491089, 12.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року справа № 580/149/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

15 січня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

2) зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

3) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 15.10.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

4) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.04.2019 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким зобов`язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537, вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, Черкаська обл., 18036) повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для розгляду питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 16.12.2019, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-Х1І від 20 грудня 1990 року, який складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 у відповідності з п.3.2. Порядку та умов призначення допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 388561,32 грн. Однак, Департаментом фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України затверджено та надіслано висновок від 26.10.2020 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (копію висновку додаю до матеріалів справи), оскільки група інвалідності встановлена в період понад два роки від дати первинного огляду та при проведенні медико-соціальної експертизи, представники ДУ Територіального медичного об`єднання МВС України по Черкаській області» до складу комісії не залучались.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 проти позову заперечив. 11.02.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач 2 проти позову заперечив. 05.02.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 звільнений 10.07.2000 з посади начальника спеціалізованої державної пожежної частини – 15, м. Корсунь - Шевченківський, наказом 110 о/с, в званні майора внутрішньої служби.

Позивачу первинно була встановлена III група інвалідності 30.08.2000 (до 30.08.2002), в зв`язку з захворюванням, яке пов`язано з виконанням службових обов`язків з ЛНА на ЧАЕС.

Під час повторного огляду комісією МСЕК 26.09.2005 позивачу встановлено III групу інвалідності (безтерміново), в зв`язку з захворюванням, яке пов`язано з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС.

Під час наступного повторного огляду комісією МСЕК 15.10.2019 позивачу встановлено II групу інвалідності (безтерміново), в зв`язку з захворюванням, яке пов`язано з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №1 серія 12 ААБ №467531 від 28.10.2019.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 21.11.2019 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою та надав всі передбачені Порядком № 850 документи.

Відповідно до висновку від 16.12.2019 ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, складеним на підставі п. 3.2 Порядку № 850 від 21.10.2015, позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 388561,32 грн., яка обрахована шляхом зменшення суми на яку має право інвалід ІІ групи (401400 грн.) на суму, що вже отримана позивачем (12838,68 грн.).

Зазначений висновок ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області подано для затвердження Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Листом №4703/15-2020 від 11.02.2020 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повернуто на доопрацювання матеріали на призначення ОГД ОСОБА_1 як особі, яка не була працівником міліції, у зв`язку з невідповідністю вимогам Порядку №850.

Листом №Г-317 від 29.11.2019 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області повідомила позивача про відсутність підстав для направлення до МВС України документів про призначення одноразової грошової допомоги внаслідок невідповідності наданих позивачем матеріалів вимогам Порядку №850, у зв`язку з тим, що він до категорії працівників міліції не належав, оскільки мав спеціальне звання майора внутрішньої служби.

Листом №Г-43 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області повідомила позивача про підставу повернення документів згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №4703/15-2020 від 11.02.2020.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом.

26.04.2019 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким зобов`язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537, вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, Черкаська обл., 18036) повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для розгляду питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 16.12.2019, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-Х1І від 20 грудня 1990 року, який складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 у відповідності з п.3.2. Порядку та умов призначення допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 388561,32 грн.

Однак, Департаментом фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України затверджено та надіслано висновок від 26.10.2020 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (копію висновку додаю до матеріалів справи), оскільки група інвалідності встановлена в період понад два роки від дати первинного огляду та при проведенні мені медико-соціальної експертизи, представники ДУ Територіального медичного об`єднання МВС України по Черкаській області» до складу комісії не залучались.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У подальшому, Закон України “Про міліцію” втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року.

При цьому, у пункті 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час перебування на службі на посаді начальника спеціалізованої державної пожежної частини, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.

На виконання вимог статті 23 Закону України “Про міліцію” постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника (далі - Порядок № 850).

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

У відповідності до пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктами 7-9 Порядку №850 закріплено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України “Про міліцію” та Порядку № 850.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 405/704/17.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2020 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №580/903/20 встановлено, що позивачу, якому під час перебування на службі на посаді начальника спеціалізованої державної пожежної частини, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”.

Судом встановлено, що МВС України мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку №850.

Згідно з вказаною нормою, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, Законом України “Про міліцію” не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Крім того, МВС України посилається на те, що при проведенні позивачу медико-соціальної експертизи, представники ДУ Територіального медичного об`єднання МВС України по Черкаській області» до складу комісії не залучались.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з яких виходив відповідач, вказана норма не містить.

В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підсумовуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону України “Про міліцію”.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.

Суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що Міністерством внутрішній справ України прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а не допущено протиправну бездіяльність, а тому, беручи до уваги обставини справи №580/903/20, зокрема, щодо того, що позивачу фактично вдруге повідомлено про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а тому є підстави вважати, що під час виконання судового рішення у справі № 580/149/21 вдруге відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 15.10.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі “Брайєн проти Об`єднаного Королівства” (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі “Путтер проти Болгарії” (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України, в даному випадку не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16, від 23 листопада 2018 року у справі №750/11020/17.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.

Клопотання відповідача 1 про закриття провадження задоволенню не підлягає, оскільки поданий позов не є ідентичним позову в адміністративній справі №580/903/20.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 15.10.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 12.03.2021.

Суддя В.П. Тимошенко