Рішення № 9549087, 08.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/14008.04.10 За позовом           Приватного підприємства "ЕРКЕР"

до           Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД"

про                     стягнення 1 023265,10 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Поліщук В.А. (дов. № 1/10 від 04.01.10)

Від відповідача представник –Олефіренко М.О. (дов. № б/н від 29.03.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 859493,00 грн., що становить заборгованість за договором № 18 на виконання робіт по будівництву квартир в м.Біла Церква по вул. Леваневського від 18.07.2007р. та додатковою угодою до нього та 110400,00 грн. пені, 9929,51 грн. трьох відсотків річних, 43442,59 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/140, розгляд справи призначений на 08.04.2010р.

У судове засідання, призначене на 08.04.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та заяву про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 110400,00 грн. пені, 9929,51 грн. трьох відсотків річних, 43442,59 грн. збитків від інфляції, в частині стягнення з відповідача 859493,00 грн. основного боргу припинити провадження у справі, у зв’язку з відсутністю на даний час предмету спору, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача повідомив про відсутність заборгованості перед позивачем в частині основного боргу станом на день розгляду справи, не заперечував проти припинення провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу, заперечив проти стягнення пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

18.07.2007р. між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Фінанс ЛТД»- «замовник»та Приватним підприємством «Еркер»- «підрядник»був укладений договір № 18 на виконання робіт по будівництву квартир в м.Біла Церква по вул. Леваневського (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, «підрядник» зобов’язався на власний ризик виконати роботу по будівництву 100 квартир, загальною площею 7101,38 кв.м., за адресою: м.Біла Церква, вул. Леваневського згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, в обумовлений цим договором строк, а «замовник»зобов’язався прийняти об’єкт та сплатити за нього кошти на умовах визначених даним договором.

Вартість будівництва квартир склала 33731555,00 грн. із розрахунку 4750,00 грн. за 1 кв.м. загальної житлової площі. Кінцева вартість об’єкту визначається після фактичних замірів МБТІ (п.3.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»зобов’язується сплатити «підряднику»100% вартості по договору в слідуючі терміни: аванс 30% в сумі 10119467,00 грн. на протязі 5-ти банківських днів з дня підписання договору; решту суми –23612088,00 грн. в наступному порядку: з серпня 2007р. по березень 2009р. «замовник»щомісячно перераховує «підряднику»по 1200000,00 грн., в травні 2009р. перераховує 812088,00 грн. (п.3.2 та п.3.3 договору).

Сторонами за договором був складений, підписаний та скріплений печатками сторін додаток № 1 від 19.05.2008р., яким внесені зміни до умов договору, зокрема, п.3.1 договору викладений в наступній редакції: Вартість будівництва квартир склала 35653056,00 грн. із розрахунку: вартість 1 м2 житла, за яке сплачено кошти станом на 19.05.2008р. 18519467,00 грн. за збудовані 3898,84 м2 і становить 4750,00 грн. за 1 м2; вартість 1 м2 житла, за яке не сплачені кошти станом на 19.05.2008р. 17133589,00 грн. за недобудовані 3202,54 м2 і становить 5350,00 грн. 1 м2. Кінцева вартість об’єкту визначається після фактичних замірів МБТІ.

Згідно п.3.2 договору в редакції додатку № 1 від 19.05.2008р., «замовник»станом на 19.05.2008р. перерахував «підряднику»18519467,00 грн. за збудовані 3898,84 м2. Решту 17133589,00 грн. за недобудовані 3202,54 м2 «замовник»зобов’язується перерахувати «підряднику»в наступному порядку: з травня 2008р. по квітень 2009р. щомісячно рівними частинами по 1557599,00 грн.

03.08.2009р. сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1 до договору, згідно якої сторони погодили, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, «підрядник»зобов’язався на власний ризик виконати роботу по будівництву 80 квартир, загальною площею 6122,5 кв.м., за адресою: м.Біла Церква, вул. Леваневського, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, в обумовлений цим договором строк, а «замовник» зобов’язався прийняти об’єкт та сплатити за нього кошти на умовах визначених даним договором.

Вартість будівництва квартир, в редакції додаткової угоди № 1 від 03.08.2009р. до договору, склала 30416071,00 грн., в т.ч. ПДВ, із розрахунку: вартість 1 м2 житла за збудовані 3898,84 м2 за ціною 4750,00 грн. з ПДВ за 1 м2 житла, що становить 18519490,00 грн.; вартість 1 м2 житла за збудовані 1455,7 м2 за ціною 5350,00 грн. з ПДВ за 1 м2 житла, що становить 7787995,00 грн.; вартість 1 м2 житла за збудовані 767,96 м2 за ціною 5350,00 грн. з ПДВ за 1 м2, що становить 4108586,00 грн. Кінцева вартість об’єкту визначається після фактичних замірів МБТІ.

Згідно п.3.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 03.08.2009р., замовник станом на 01.11.2008р. перерахував «підряднику»26307462,00 грн., в т.ч. ПДВ за збудовані 5354,54 м2 житла. Решту 4108609,00 грн. «замовник»зобов’язався перерахувати «підряднику»в наступному порядку:

-          1108609,00 грн., в т.ч. ПДВ до 05.08.2009р.,

-          1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ до 10.09.2009р.,

-          1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ до 10.10.2009р.,

-          1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ до 15.11.2009р.

Як свідчать матеріали справи, на виконання прийнятих на себе зобов’язань позивач передав відповідачу квартири згідно актів передачі житла від 07.09.2009р., від 16.09.2009р., від 19.10.2009р.

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, у погоджений сторонами строк, розрахунків не провів.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи, сторони наголосили, що заборгованість відповідача перед позивачем в частині основного боргу в розмірі 859493,00 грн. відсутня, тому просили суд припинити провадження у справі в цій частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач перерахував на рахунок позивача суму заборгованості в частині основного боргу в розмірі 859493,00 грн., тому в цій частині слід припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 110400,00 грн. пені, 9929,51 грн. трьох відсотків річних, 43442,59 грн. збитків від інфляції.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджений строк оплати виконаних робіт (п.3.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 03.08.2009р.), але відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань, у погоджений сторонами строк розрахунків не провів.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що при простроченні платежу за виконані роботи та прострочені остаточного розрахунку за збудований об’єкт «замовник»сплачує «підряднику»пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше 5 % від неоплаченої суми.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, виконання зобов’язання боржником у повному обсязі станом на день розгляду справи та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 50 000,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 18 на виконання робіт по будівництву квартир в м.Біла Церква по вул. Леваневського від 18.07.2007р. та додатковою угодою до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 9929,51 грн. та збитків від інфляції в розмірі 43442,59 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 9929,51 грн. та збитків від інфляції в сумі 43442,59 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За відсутності станом на день розгляду справи заборгованості відповідача перед позивачем в частині основного боргу в розмірі 859493,00 грн., суд дійшов висновку, що в цій частині слід припинити провадження у даній справі. В решті позовних вимог - позов задовольнити частково в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. пені, 9929,51 грн. трьох відсотків річних, 43442,59 грн. збитків від інфляції. В іншій частині позову слід відмовити.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при частковому задоволенні позову.

Крім того, враховуючи те, що відповідач перерахував суму основного боргу в розмірі 859493,00 грн. на рахунок позивача після звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а саме 22.02.2010р., 02.03.2010р., 03.03.2010р., тоді як позовна заява надійшла до Господарського суду міста Києва 18.02.2010р. (за вх. №4368), тому у відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 15, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 233 ГК України, ст.ст. 42, 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" (02160, м.Київ, вул. Каунаська, 27; код 31303122) на користь Приватного підприємства "ЕРКЕР" (09100, м.Біла Церква, Київської області, вул. Толстого, 36; код 24881850) 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. пені, 9929 (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 51 коп. трьох відсотків річних, 43442 (сорок три тисячі чотириста сорок дві) грн. 59 коп. збитків від інфляції, 9628 (дев’ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 65 коп. державного мита, 222 (двісті двадцять дві) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 859493,00 грн. припинити провадження у справі № 8/140.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 14.04.2010р.