Рішення № 95490644, 03.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

03 березня 2021 р. № 520/16514/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Семехи Д.С.,

представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19 жовтня 2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення шляхом звільнення з посади;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Харківської області розглянути питання про поновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) на посаді, рівнозначній начальнику сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, з 19.10.2020 або на іншій посаді за його згодою;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд.5, код ЄДРПОУ 40108599) виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області» від 19.10.2020 №731 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2020 №353о/с позивача було переміщено на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції. Позивач зазначив, що вважає вищезазначений наказ від 19.10.2020 №731 протиправним, оскільки факт вчинення ним саме дисциплінарного проступку у ході розгляду службового розслідування не встановлений.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.12.2020 о 10:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 03.03.2021 о 10:00 год.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та прийнятим у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 07.11.2015 позивач буй прийнятий на службу до ГУНП в Харківській області і з 12.08.2020 наказом ГУНП в Харківській області №242 о/с призначений на посаду начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (а.с.55).

Наказом Головного управління національної поліції в Харківській області від 19.10.2020 №731 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог п. 7 своїх функціональних обов`язків та п. 5 посадових інструкцій у частині не заслуховування на нарадах звітів з питань розслідування підлеглими кримінальних проваджень, застосовано відносно начальника сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 11-12).

Згідно з вищезазначеним наказом оперуповноважений ВКП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2 , на якого наказом ГУНП в Харківській області від 30.06.2020 №1297 були покладені обов`язки дізнавача, під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020225480000214 за ч. 1 ст. 358 КК України, своїми непрофесійними діями при спілкуванні з громадянкою ОСОБА_3 , яка підозрюється в підробці посвідчення водія, не продемонстрував їй нетерпимість до будь-яких проявів корупції, її незаконну пропозицію не відкинув, а навпаки, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, прийняв незаконну пропозицію в отриманні грошової винагороди за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок. Лейтенанта поліції ОСОБА_2 наказом ГУНП в Харківській області від 13.10.2020 №322 о/с було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Указана подія стала можливою внаслідок неналежного виконання своїх функціональних та посадових інструкцій позивачем, який контроль за підлеглим лейтенантом поліції ОСОБА_2 під час проведення ним досудового розслідування за кримінальним провадженням №12020225480000214 не здійснював, звітів щодо проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні у ОСОБА_2 не вимагав та не заслуховував.

Із вищевказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 26.10.2020, про що свідчить власноручний підпис.

Наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2020 №353 о/с капітана поліції ОСОБА_1 переміщено згідно з п. 3 (на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» на посаду інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (а.с. 148).

Підставою для видачі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення стали результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області №1804 від 14.09.2020, викладені у висновку службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄРДР від 15.10.2020.

Позивач вважає вищевказаний наказ Головного управління національної поліції в Харківській області від 19.10.2020 №731 про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади протиправним, оскільки факт вчинення ним саме дисциплінарного проступку у ході службового розслідування не встановлений.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2020 №353 о/с капітана поліції ОСОБА_1 переміщено згідно з п. 3 (на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» на посаду інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Підставою для видачі вищезазначеного наказу по особовому складу слугував наказ Головного управління національної поліції в Харківській області від 19.10.2020 №731 за вчинення дисциплінарного проступку в частині застосування до начальника сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача з посади начальника сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади та переміщення на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, що є одним з найсуворіших видів дисциплінарного стягнення.

Так, з долучених до справи матеріалів службового розслідування встановлено, що 11.09.2020 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області з Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві (далі - ТУ ДБР), спільно з працівниками УСБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області, в рамках кримінального провадження від 05.08.2020 №42020220000000391, внесеного працівниками ДБР до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави, проводиться обшук у службових приміщеннях Шевченківського ВП (вул. Толбухіна, 103, м. Харків), а також за місцем мешкання начальника сектору дізнання Шевченківського ВП капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Шевченківського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , та оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Шевченківського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

За вказаним фактом наказом ГУНП в Харківській області від 14.09.2020 №1804 було призначено проведення службового розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено наступне.

30.07.2020 до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від екіпажу УПП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що цього ж дня в районі будинку № 7 на майдані Свободи м. Харкова ними під час патрулювання був зупинений автомобіль «Тойота Камрі», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням громадянки ОСОБА_3 , 1983 р.н. Під час перевірки документів та встановлення особи водія поліцейськими УПП в Харківській області були виявлені ознаки підробки посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 . У зв`язку з вищевикладеним, на місце події було викликано СОГ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області.

Вказану подію цього ж дня зареєстровано у ЖЄО ВП за №30214. Розгляд вказаного матеріалу було доручено оперуповноваженому СКП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_2

31.07.2020 відомості за вищевказаним фактом були внесені до ЄРДР за №12020225480000214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Проведення досудового розслідування було доручено сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, а саме оперуповноваженому ВКП Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_2 , на якого наказом ГУНП в Харківській області від 30.06.2020 №1297 були покладені обов`язки дізнавача.

05.08.2020 слідчими ДБР розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020220000000391 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Із судових рішень у справі №554/8164/20 встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 , вимагав та 02.09.2020 отримав від громадянки ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 51000 грн за прийняття рішення про закриття кримінального провадження. У зв`язку з цим за місцем мешкання та роботи капітана ОСОБА_5 , лейтенантів поліції ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було проведено обшуки.

За результатами обшуку в приміщенні службового кабінету лейтенанта поліції ОСОБА_2 було виявлено та вилучено 2 ноутбуки та матеріали ЄРДР від 31.07.2020 №12020225480000214. За місцем мешкання останнього вилучено 7200 грн. За місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_5 працівниками ДБР вилучено 9500 грн та мобільний телефон. За місцем мешкання лейтенанта поліції ОСОБА_4 вилучено 2500 грн та мобільний телефон.

11.09.2020 працівниками ДБР лейтенанту поліції ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. У тексті вищезазначеної підозри зазначено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 діяв за змовою з невідомими поліцейськими Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області.

Опитаний начальник сектору дізнання Шевченківського ВП капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що він взагалі громадянку ОСОБА_3 до відділу поліції не викликав та з нею не спілкувався. Капітан поліції ОСОБА_1 зазначив, що він, як керівник сектору дізнання ВП, знав про кримінальне провадження за фактом підробки посвідчення водія ОСОБА_3 , оскільки проведення досудового розслідування ним було доручено лейтенанту поліції ОСОБА_2 . Подальший контроль за проведенням досудового розслідування ОСОБА_2 за вищезазначеним кримінальним провадженням він не здійснював. Лейтенант поліції ОСОБА_4 будь-якої участі не приймав у проведенні розслідування вищезазначеного провадження.

У ході службового розслідування, з метою опитування громадянки ОСОБА_3 , був здійснений телефонний дзвінок вказаній громадянці за номером НОМЕР_3 , який зазначений у поясненні лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Під час бесіди громадянка, яка відповіла на дзвінок, представилась ОСОБА_3 та повідомила, що вона на даний час перебуває у м. Одеса, Україна, тому прибути до ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області не може. Проте, вона погодилась надати пояснення по електронній пошті. У своєму поясненні громадянка ОСОБА_3 підтвердила факт виявлення наприкінці липня - початку серпня 2020 року поліцейськими УПП в Харківській області посвідчення водія з ознаками підробки. За даним фактом її чотири рази по телефону викликав лейтенант поліції ОСОБА_2 , але точних дат запрошень вона не пам`ятає. Разом з цим, ОСОБА_3 повідомила, що вона двічі зустрічались у службовому кабінеті Шевченківського відділу поліції та два рази за межами даного підрозділу з ОСОБА_2 . Під час останньої зустрічі, дату не запам`ятала, вона передала лейтенанту поліції ОСОБА_2 гроші за позитивне вирішення питання з приводу її посвідчення водія. Гроші ОСОБА_2 вона передавала на вулиці за межами відділу поліції. Зазначене пояснення громадянка ОСОБА_3 засвідчила своїм електронним підписом.

Згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області у період з 01.06.2020 по теперішній час громадянка ОСОБА_3 зареєстрованою не значиться (довідка СКЗ Шевченківського ВП від 01.10.2020).

З пояснень, наданих позивачем, вбачається, що позивач як керівник сектору дізнання ВП, знав про кримінальне провадження за фактом підробки посвідчення водія ОСОБА_3 , оскільки проведення досудового розслідування ним було доручено лейтенанту поліції ОСОБА_2 , однак з громадянкою ОСОБА_3 він жодного разу не зустрічався, не викликав її до службового кабінету і тим паче не отримував від неї неправомірної вигоди.

Крім того, у висновку, і, як наслідок, у наказі зазначається, що отримання неправомірної вигоди лейтенантом ОСОБА_2 від громадянки ОСОБА_3 стало результатом не заслуховування позивачем звітів щодо проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні у ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що з пояснень позивача вбачається та підтверджено ним у судовому засіданні, що ОСОБА_1 заслуховував звіти щодо проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, яке перебувало у ОСОБА_2 .. Позивачу було відомо, що ОСОБА_2 викликав ОСОБА_6 для допиту та була призначена відповідна експертиза, про що в матеріалах кримінального провадження містяться пояснення ОСОБА_6 та постанова про призначення експертизи (а.с. 107).

Таким чином, твердження відповідача в матеріалах службового розслідування, що позивачем не здійснювався подальший контроль за проведенням досудового розслідування ОСОБА_2 за вищезазначеним кримінальним провадженням спростовується наявними в матеріалах справи та матеріалах службового розслідування поясненнями ОСОБА_1 .

Доказів непроведення заслуховування ОСОБА_1 звітів відповідачем до матеріалів справи не надано, до висновку не надано жодних доказів, які б свідчили про вищезазначені доводи.

Таким чином, матеріали службового розслідування не містять оцінки усіх обставин справи, зокрема і оцінки пояснень позивача, який зазначив, що жодних протиправних дій відносно громадянки ОСОБА_3 не вчинялося, в тому числі, щодо вимагання коштів та позивач був обізнаний щодо проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, яке перебувало у ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що в довідці старшого інспектора з ОД ВД ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Самарської О. від 15.09.2020 зазначено, що в рамках службового розслідування відносно поліцейських Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 14.09.2020 №1804, вивчити кримінальне провадження №12020225480000214 від 31.07.2020, досудове розслідування якого здійснювалось уповноваженою особою лейтенантом поліції ОСОБА_2 , на теперішній час неможливо через його вилучення працівниками ТУ ДБР під час проведення обшуку у Шевченківському ВП ГУНП в області, про що також зазначено у висновку службового розслідування, отже матеріали даного кримінального провадження відповідачем взагалі не досліджувались.

Отже, відповідачем не наведено доказів вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, не обґрунтовано доцільність та співрозмірність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в поліції.

Також суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять обґрунтованого висновку щодо застосування до позивача одного з найсуворіших видів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, не врахована попередня служба позивача, який позитивно характеризується та не має діючих дисциплінарних стягнень, а тому застосування до начальника сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є необґрунтованим.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.

При цьому, п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Як зазначалось судом вище, наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2020 №353 о/с капітана поліції ОСОБА_1 переміщено згідно з п. 3 (на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» на посаду інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Тобто, у відповідності до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення, відповідно, і останнім днем роботи ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області є 10.11.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача саме на посаді начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 11.11.2020, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року (далі Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п. 9 розділу І Порядку № 260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ГУНП в Харківській області від 16.12.2020 №1395 сума середньомісячної заробітної плати позивача на посаді начальника сектору дізнання складає 13971,02 грн.

Позивач у позовних вимогах просить суд стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як зазначалось судом вище, наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2020 №353 о/с капітана поліції ОСОБА_1 переміщено згідно з п. 3 (на посаду, нижче ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» на посаду інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, отже вимушеного прогулу у позивача не було, оскільки він працював на посаді інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, а тому розмір середнього заробітку має бути обрахований з різниці між заробітними платами, які позивач отримував на цих посадах.

Як вже встановлено судом вище, позивача було звільнено з займаної посади з 10 листопада 2020 року, який в свою чергу є останнім робочим днем позивача на посаді начальника сектору дізнання та за який нарахована та виплачена заробітна плата, у зв`язку з чим, саме з 11.11.2020 підлягає стягненню з ГУНП в Харківській області різниця заробітної плати, недоотриманої позивачем.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ГУНП в Харківській області від 18.01.2021.2020 №347/119-29/02-2021 ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору дізнання Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області за листопад 2020 року отримав заробітну плату у розмірі 9162,13 грн, за грудень 2020 року отримав заробітну плату у розмірі 13164,48 грн.

Отже, різниця недоотриманої заробітної плати складає: листопад 2020 року - 4808,89 грн (13971,02-9163,13); грудень 2020 року - 806,54 грн(13971,02-13164,48); січень 2021 року - 771,06 грн (13971,02-13199,96); лютий 2021 року - 771,06 грн (13971,02-13199,96).

Різниця заробітної плати за 3 робочі дні березня 2021 року розраховується за пропорцією середньоденних заробітних плат згідно з довідками про доходи, наданими до матеріалів справи, а саме, на посаді інспектора: 13199,96*2/61 відпрацьований день та складає 432,79 грн; на посаді начальника відділу: 13971,02*2/61 відпрацьований день та складає 458,07 грн. Отже, різниця недоотриманої заробітної плати за березень 2021 року складає 75,84 грн ((458,07-432,79)*3).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням викладеного, стягненню з ГУНП в Харківській області на користь позивача підлягає різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з моменту звільнення з посади начальника відділу дізнання по день поновлення на посаді у сумі 7233,39 грн (сім тисяч двісті тридцять три гривні 39 копійок) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5 , м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19 жовтня 2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення шляхом звільнення з посади.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору дізнання Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області з 11 листопада 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплаченої роботи з 11 листопада 2020 року по 03 березня 2021 року в сумі 7233,39 грн з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді до негайного виконання.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12.03.2021.

Суддя Д.А. Волошин