Рішення № 95490643, 04.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 р. Справа № 520/17045/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 69 - 76), просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо ненадання органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 85 845,52 гривень та нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33 545,39 гривні;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області підготувати висновок про ОСОБА_1 (ІПП НОМЕР_1 ) надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 85 845,52 гривень та надміру сплачену нараховану пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33 545,39 гривні та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області для здійснення повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 85 845,52 гривень та надміру сплачену нараховану пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33 545,39 гривні з бюджету, шляхом їх перерахування на поточний рахунок платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 , ІВАN - НОМЕР_3 , МФО 305299, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», призначення платежу: поповнення рахунку ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.07.2017 року № Ф-9503-17;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 85 845,52 гривні та про нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33 545,39 гривні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що незважаючи на підтверджені факти надміру сплачених позивачем грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 85 845,52 гривні та пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 33 545,39 гривні та подання позивачем до контролюючого органу заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, контролюючий орган не підготував у встановлений законом строк висновок про повернення відповідних сум з відповідного бюджету та не подав його для виконання відповідному органові, що-здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим допустив протиправну бездіяльність, внаслідок якої було порушено право позивача на отримання ним надміру сплачених до бюджету сум грошових зобов`язань. Наведене свідчить про наявність правових підстав для визнання наведеної бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання вчинити його відповідні дії.

Крім того, оскаржувана податкова вимога ГУ ДФС в Харківській області №Ф-9503-17 від 31.07.2017 року про сплату боргу (недоїмки) також є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що податкові зобов`язання були своєчасно та в повному обсязі сплачені позивачем. Також наявні підстави для здійснення коригування даних інтегрованої картки платника шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 85 845,52 грн. та про нарахування пені в сумі 33 545,39 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України. Запропоновано відповідачу у встановлений судом строк надати до суду відзив на позов.

Представником Головного управління ДПС у Харківської області було надано відзив на позов (а.с. 47 - 49), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що позивач 29.04.2017 до податкового органу подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, де в розділі ІІ рядок 10 визначено суму доходу, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу в розмірі 85 850,00 грн. "податок на доходи фізичних осіб" та 26 096,88 грн. "військовий збір". Крім того, позивач подав уточнюючу податкову декларацію за 2016 рік, яку заповнено без дотримання пункту 7 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи № 859.

Щодо зобов`язання повернути позивачу надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб податковий орган зазначив, що вказаний податок позивач сплатив у травні 2013 року, отже звернувшись до ГУ ДПС Харківській області 16.10.2020 року із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та пені позивач пропустив встановлений п.102.5 ст. 102 ПК України строк, який складає 1095 днів з дня виникнення переплати. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

У грудні 2016 року за наслідками відчуження нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу від 19.12.2016р. та 23.12.2016р. позивачем отриманий дохід в розмірі 1 717 000 грн., з якого при нотаріальному оформленні угод позивачем було сплачено податок на доходи фізичних осіб в розмірі 5%.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що він двічі сплатив одне й те саме грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік: у грудні 2016 року сплатив суму податку на доходи фізичних осіб 85 850,00 грн., а також у липні 2020 року сплатив той самий податок у розмірі 85 845,52 грн. та нараховану пеню 33 545,39 грн. Позивач вважає, що останні дві суми (основний платіж та пеня) підлягають йому поверненню як надмірно сплачені, у зв`язку з чим 16.10.2020 року звернувся до ГУ ДПС в Харківській області із заявою про повернення помилково та / або надміру сплачених коштів по податку на доходи з фізичних осіб. Листом ГУ ДПС в Харківській області від 27.10.2020 року фактично відмовлено у здійсненні такого повернення.

Суд не погоджується з такою позицією позивача та зазначає наступне.

Згідно положень п. 179.2 ст.179 ПК України відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.

Згідно ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.179.1, 179.5 ст. 179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2017 року ОСОБА_1 подав до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області податкову декларацію №1700062736 про майновий стан і доходи за 2016 рік (звітна), в якій визначив загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу в сумі 2 333 526,99 грн.

Крім того, в декларації позивач визначив суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 85 850,00 грн. та суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 26 096,88 грн.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Посилання позивача на сплату визначених в декларації податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб ще у грудні 2016 року не спростовує факту визначення позивачем до сплати суми податкового зобов`язання відповідно до декларації, яке, відповідно до положень ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню.

Суд зазначає, що виправлення показників податкової звітності передбачені діючим законодавством шляхом подання до контролюючого органу уточнюючої декларації.

Так, відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 556) (в редакції, яка діяла на момент подачі уточненої декларації), фізична особа - платник податку (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).

Положеннями підпункту 4 пункту 7 розділу ІІІ Інструкції визначено, що у розділі VII декларації "Розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах" значення сум податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах відображається окремо з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в графах "податок на доходи фізичних осіб" та "військовий збір" розділу VII декларації:

у рядку 26.2 вказується сума, на яку зменшується податкове зобов`язання з податку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 26.2 декларації заповнюється у разі, якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов`язань (значення рядка 25 декларації менше, ніж значення рядка 24 декларації).

Значення рядка 26.2 розраховується як різниця між значеннями рядка 25 та рядка 24, значення вказується без знака "-".

Судом встановлено, що 27.04.2018 року ОСОБА_1 подав до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи. Натомість, в уточнюючій декларації рядок 26.2 "зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету" розділу 5 "Розрахунок податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах" порожній та не заповнений.

Зважаючи на те, що уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи позивачем заповнено без дотримання вимог Інструкції, отже її подача до податкового органу не призвела до зміни податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік.

Суд звертає увагу, що сам факт подачі позивачем у 2018 році уточнюючої податкової декларації за 2016 рік є свідченням того, що позивач достеменно усвідомлював те, що визначені в декларації податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб підлягали сплаті.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Враховуючи, що до терміну, передбаченому п. 179.7 ст.179 ПК України позивач не сплатив самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податковим органом 31.07.2017 року на адресу позивача надіслана податкова вимога №9503-17, яка повернулася на адресу податкового органу без вручення з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної вимоги.

Отже, в силу положень ст. 179 ПК України позивач не повинен був подавати податкову декларацію та відображати в ній суми отриманого доходу по операціям з відчуження нерухомого майна у грудні 2016 року та визначати собі до сплати податкові зобов`язання по таким операціям; подавши декларацію №1700062736 про майновий стан і доходи за 2016 рік (звітна) та самостійно визначивши до сплати податок на доходи фізичних осіб позивач повинен був або сплатити вказаний податок або подати уточнюючу декларацію та зменшити собі суму податку, яка підлягала сплаті.

В позовній заяві позивач зазначив, що з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.06.2020 року дізнався, що його майно передано у податкову заставу, оскільки він має непогашений податковий борг у розмірі 85 845,52 грн. Вказану суму податкового боргу разом з нарахованою пенею 33 545,39 грн. позивач сплатив, що підтверджено квитанціями від 02.07.2020 року та від 06.07.2020 року.

Відповідно до положень п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факт сплати позивачем грошових зобов`язань понад нарахованих сум грошових зобов`язань, відсутні підстави вважати сплачені позивачем 02.07.2020 року та 06.07.2020 року зобов`язання надмірно сплаченим.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу вказаних сум як надмірно сплачених, а отже в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2021 року.

Суддя О.В.Шевченко