Рішення № 9549021, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/3711.03.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Династія”

дотовариства з обмеженою відповідальністю “ОКей Україна”

про стягнення 50 741,94 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники: не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Окей Україна” про стягнення 50 741,94 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 30/02/08-ПТ від 20.10.08 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2009 порушено провадження у справі № 43/37, розгляд справи призначено на 04.02.2010.

В судове засідання призначене на 04.02.10 представники сторін на зявились.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконали, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 11.03.10

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представники сторін повторно не зявилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконали.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Династія” (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "О'Кей Україна" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № 30/02/08-ПТ.

За умовами Договору Позивач зобовязувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних перелічених в позовній заяві, передав Відповідачу товар.

Згідно п. 8.2 Договору Відповідач зобовязувався оплачувати товар протягом 30 днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобовязання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 30/02/08-ПТ від 20.10.08 складає: 48941, 90 грн. основного боргу, 311, 64 грн. 3 % річних та 1488, 40 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ", яка діяла на момент звернення Позивача до суду, встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви (інф. лист ВГСУ № 01-08/271 від 29.04.09).

Позивачем відповідно до платіжного доручення № 11337 від 02.06.09 сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312, 50 грн.

Отже, Позивачем безпідставно сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194, 50 грн., які підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "О'КЕЙ Україна" (юр. адреса: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, поверх.13; поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 34356884, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Династія” (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, код ЄДРПОУ 34811816) 48 941 (сорок вісім тисяч девятсот сорок одну) гривню 90 коп. основного боргу, 311 (триста одинадцять) гривень 64 коп. 3 % річних, 1488 (одну тисячу чотириста вісімдесят вісім) гривень 40 коп. інфляційних нарахувань, 507 (пятсот сім) гривень 41 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Династія” (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, код ЄДРПОУ 34811816) із Державного бюджету України 194 (сто девяносто чотири) гривні 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплаченого платіжним дорученням № 11337 від 02.06.09, яке залишено в матеріалах справи, як внесеного у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____