Рішення № 9548881, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/54404.03.10 За позовомПрокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ялтинської міської ради

До

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Про Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд - Інвест"

Ялтинська міська рада

стягнення 601943,82 грн., розірвання договору та зобов’язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

Від прокуратури

від позивача

від відповідача

від третьої особи не з’явились

Койков Д.Г. –представник

не з’явились

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд-Інвест" заборгованості по платежах за користування місцями для розміщення рекламних засобів у розмірі 554976,00 грн., пені у розмірі 32022,73 грн., 3% річних в розмірі 4990,56 грн., інфляційних втрат у розмірі 9954,53 грн., розірвання договору про розміщення зовнішньої реклами № 022-а від 12.06.2005 та зобов’язання відповідача звільнити місця розміщення зовнішньої реклами шляхом демонтажу рекламних носіїв, що встановлені за договором № 022-а від 12.06.2005 в кількості 128 штук.

Позивач підтримав позов та заявою від 12.02.2010 уточнив позовні вимоги. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд-Інвест" заборгованість по платежах за користування місцями для розміщення рекламних засобів у розмірі 554976,00 грн., пеню у розмірі 32022,73 грн., 3% річних в розмірі 4990,56 грн., інфляційні втрат у розмірі 9954,53 грн., розірвати договір про розміщення зовнішньої реклами № 022-а від 12.06.2005, а також зобов’язати відповідача звільнити місця розміщення зовнішньої реклами на території м. Ялта шляхом демонтажу рекламних носіїв, що встановлені за договором №022-а від 12.06.2005 в кількості 22 штуки згідно переліку, зазначеного в уточненій позовній заяві.

В обґрунтування позову прокуратура і позивач посилаються на істотні порушення відповідачем умов договору № 022-а в частині внесення платежів за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала. Представник третьої особи позов підтримав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що зовнішня реклама - це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного устаткування, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні общини сіла, селища, міста безпосередньо або через освічені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що знаходиться в комунальній власності.

Згідно статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах здійснюється на підставі дозволів, які надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, і в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі Типові Правила).

12.06.2005 між Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд -Інвест" укладено договір № 022-а про розміщення зовнішньої реклами, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу місця для розміщення зовнішньої реклами, а відповідач зобов’язується здійснювати плату за розміщення рекламних об’єктів на території міста Ялта.

Рішенням Ялтинської міської ради від 28.06.2005 № 1130 дозволено відповідачу установку рекламоносіїв типу "біг - борд", "сіті - лайт" і "баннер" на території Ялтинської міської ради строком на 10 років.

Позивачем до матеріалів справи надана адресна програма до договору № 022а, яка складається з 128 позицій.

Відповідно до п.3.1 договору за використання місць розміщення зовнішньої реклами відповідач щомісячно сплачує на рахунок позивача грошові кошти у розмірі, що затверджений в розрахунку (адресній програмі) до даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. договору відповідач зобов’язувався проводити оплату до 10 числа поточного місяця на р\р позивача (до місцевого бюджету м. Ялти), вказаний в даному пункті Договору.

Судом встановлено, що за період з березня по вересень 2009 року відповідач не проводить оплату за надані місця для розміщення зовнішньої реклами в повному обсязі та в строки, встановлені Договором.

Станом на 10.09.2009 року заборгованість відповідача за договором складає 554976,00 грн.

Доказів в спростування доводів позивача відповідач не надав, суму заборгованості не оспорив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань по Договору щодо здійснення оплати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами за період з 10.03.2009 по 10.09.2009 у розмірі 554976,00 грн. на користь позивача відповідач не виконав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 554976,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несплату (несвоєчасну) сплату платежів, передбачених п. 3.3. Договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку порушення строків сплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

          Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені Договором, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача пені обґрунтовані. Проте за розрахунком суду розмір пені становить 26426,81 грн., а саме:

          на суму заборгованості у розмірі 47328,00 грн. за період з 11.03.2009 по 14.06.2009 розмір пені становить 2987,50 грн. (47328,00 *96*24%/365); за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 1654,54 грн. (47328,00*58*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 531,63 грн. (47328,00*20*20,5%/365). Всього 5173,67 грн.;

          на суму заборгованості у розмірі 47328,00 грн. за період з 11.04.2009 по 14.06.2009 розмір пені становить 2022,79 грн. (47328,00 *65*24%/365); за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 1654,54 грн. (47328,00*58*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 797 грн. (47328,00*30*20,5%/365). Всього 4474,77 грн.;

          на суму заборгованості у розмірі 92064,00 грн. за період з 11.05.2009 по 14.06.2009 розмір пені становить 2118,73 грн. (92064,00 *35*24%/365); за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 3218,46 грн. (92064,00*58*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 1551,22 грн. (92064,00*30*20,5%/365). Всього 6888,41 грн.;

          на суму заборгованості у розмірі 92064,00 грн. за період з 11.06.2009 по 14.06.2009 розмір пені становить 242,14 грн. (92064,00 *4*24%/365); за період з 15.06.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 3218,46 грн. (92064,00*58*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 1551,22 грн. (92064,00*30*20,5%/365). Всього 5011,82 грн.;

          на суму заборгованості у розмірі 92064,00 грн. за період з 11.07.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 1720,21 грн. (92064,00*31*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 1551,22 грн. (92064,00*30*20,5%/365). Всього 3271,43 грн.;

          на суму заборгованості у розмірі 92064,00 грн. за період з 11.08.2009 по 11.08.2009 розмір пені становить 55,49 грн. (92064,00*1*22%/365); за період з 12.08.2009 по 10.09.2009 розмір пені становить 1551,22 грн. (92064,00*30*20,5%/365). Всього 1606,71 грн.

          Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме на суму 26426,81 грн.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на загальну суму 4990,56 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 9954,53 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

Проте суд робить власний розрахунок 3% річних, оскільки розрахунок позивача є невірним.

Так, за розрахунком суду, розмір 3% річних становить 3633,96 грн. (березень 2009 -47328,00*3%*184/365 = 715,75 грн.; квітень 2009-47328,00 грн. *3%*153/365 = 595,17 грн.; травень 2009- 92064,00 грн. *3%*123/365=930,73 грн.; червень 2009-92064,00 грн. *3%*92/365=696,16 грн.; липень 2009-92064,00 грн. *3%*61/365=461,58 грн.; серпень 2009-92064,00 грн. *3%*31/365 =234,57 грн.).

Суд погоджується з розрахунком інфляційних витрат, наданим позивачем та вважає його вірним та обґрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме на суму 3633,96 грн., а в частині стягнення інфляційних витрат повністю –у розмірі 9954,53 грн.

Також, позивач просить суд розірвати договір № 022-а від 12.06.2005 року.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору у разі порушення Відповідачем умов договору відносно своєчасних розрахунків, позивач має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, без відшкодування збитків відповідачу.

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов договору; сплата неустойки; відшкодування неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 188 Господарського кодексу України встановлює порядок розірвання господарських договорів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивачем до матеріалів справи надано копії листів від 22.01.2009 № 02.1-12/6861, від 05.10.2009 № 01.1-27/3756, адресованих відповідачу, в яких позивач пропонує відповідачу розірвати договір № 022-а з огляду на невиконання відповідачем зобов’язань за договором, а також демонтувати рекламні конструкції.

Відповідачем вказані листи були залишені без відповіді. Згоди щодо розірвання договору № 022-а сторонами не досягнуто.

Враховуючи, що позивачем дотримано порядок, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, щодо звернення з пропозицією про розірвання спірного договору, а також у зв’язку з істотним порушенням відповідачем умов договору щодо внесення платежів за розміщення рекламних об’єктів, позов в частині розірвання спірного договору також підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить зобов’язати відповідача звільнити місця розміщення зовнішньої реклами на території м. Ялта шляхом демонтажу рекламних носіїв, що встановлені за договором №022-а від 12.06.2005 в кількості 22 штуки згідно переліку, зазначеного в позовній заяві.

12.10.2009 Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 2062 про демонтаж рекламних носіїв типу "Білл - борд" - 37 шт. і "сієї -лайт" - 88 шт., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд-Інвест" та розташовані на території Ялтинської районної ради протягом 15 днів силами КП "Міськрада" та КП "Комбінат благоустрою".

Вказане рішення виконане частково. Не демонтованими залишились 22 рекламних носія, перелік яких зазначено в позовній заяві.

З урахуванням рішення Ялтинської міської ради № 2062 та з огляду на те, що у позивача відсутні правові підстави для розміщення спірних рекламних носіїв у місті Ялта, позов в частині зобов’язання відповідача звільнити місця розміщення зовнішньої реклами визнається судом правомірним.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, відповідач суду не надав.

Виходячи з викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь державного бюджету підлягають стягненню судові витрати за вимогами майнового характеру пропорційно задоволеним позовним вимогам. Державне мито з вимог немайнового характеру (розірвання договору та зобов’язання вчинити дії) покладається на відповідача в повному обсязі і також підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд - Інвест" (код 33345075; м. Київ, М. Раскової, 19, р/р 2600105311336 КРУ КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 321842 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь місцевого бюджету міста Ялти 554976 (п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. основної заборгованості, 26426 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 81 коп. пені, 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 96 коп. 3% річних, 9954 (дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 53 коп. інфляційних втрат.

3 Розірвати договір № 022-а, укладений 12.06.2005 між Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради (код 24408816, 98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд - Інвест" (код 33345075; м. Київ, М. Раскової, 19).

4. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд - Інвест" (код 33345075; м. Київ, М. Раскової, 19) звільнити місця розміщення зовнішньої реклами на території м. Ялта, шляхом демонтажу рекламних носіїв, що встановлені за договором № 022-а від 12.06.2005 у кількості 22 штуки, згідно переліку:

№п/пТип/№Місце розміщення

Біг борд 1022-01Перехрестя вулиць Свердлова/Дражінського 2022-02,03.Перехрестя вулиць Дражінського/Шосе туристів двосторонній

3022-04,05.Дражінського в'їзд Б/в "Актор" двосторонній

4022-07а,б.Район готелю "Масандра" кафе "Авалон" 2-х сторонній

5022-08.Московская,8 (Автостоянкая) двосторонній

6022-09.Перехрестя вулиць К.Маркса/Руданського/Ігнатенка №1

7022-14.Вул. Бірюкова біля РАГС

8022-15Перехрестя вулиць ЮБШ/Свердлова + 50м.

9022-16.Вул. ЮБШ за 110м. до "Кільцевої"

10022-18.Вул. Московська,15 район магазина "Браво"

11022-19.Вулиця Комунарів зупинка "Колонада"

12022-21.Вул. ЮБШ 77км+350 м. районГСК-10 двосторонній

13022-23.Перехрестя вулиць ЮБШ/ Міст №2

14022-26.Вулиця Московська р-н автовокзалу (кільце розвороту) двосторонній

15022-27.Перехрестя вулиць ЮБШ/Халтурина +25м. двосторонній

16022-28.Перехрестя вулиць ЮБШ/Оріхова +50 м. двосторонній

17022-29.Перехрестя вулиць ЮБШ/Червоних Партизан

18022-30.Вулиця Київська р-н автовокзалу біля магазина "Фокстрот" двосторонній

19022-36.Вулиця ЮБШ біля газової заправки

20022-37.Розвилка по вулиці ЮБШ,44/ дорога Ялта-Гончарне

Сіті-лайт 21022-82Вулиця Чехова,24 22022-83Вулиця Садова,5 біля магазина "Браво" 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Буд - Інвест" (код 33345075; м. Київ, М. Раскової, 19, р/р 2600105311336 КРУ КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 321842 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 6119 (шість тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 91 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 27 коп.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 23.03.2010