Рішення № 9548831, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/11309.03.10

За позовомМіжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в

інтересах держави в особі Київського обласного управління

лісового та мисливського господарства та Державного

підприємства «Київський лісгосп»

до 1. Обухівської районної державної адміністрації;

2. Громадської організації Спілка співвласників «Сяйво»;

3. Київської обласної державної адміністрації

Третя особа на стороні першого відповідача Управління земельних ресурсів

в Обухівському районі Київської області

про визнання недійсними розпоряджень та договору

Суддя Домнічева І.О.

Представники, що приймали участь в судовому засіданні 02.02.10р.:

Від позивачів Скорич Я.О.

Від 1-го відповідача не зявився

Від 2-го відповідача не зявився

Від 3-го відповідача Ясюк Г.І.

Від третьої особи не зявився

Від прокуратури Федіна В.С.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України після оголошеної в судовому засіданні 02.02.10 р. перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернувся з позовом Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Київський лісгосп»до Обухівської районної державної адміністрації, Громадської організації Спілка власників «Сяйво»та Київської обласної державної адміністрації, та просить суд:

- розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04 за № 825 «Про надання в оренду земельної ділянки»та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16.11.04 за № 739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із Громадською організацією Спілка власників «Сяйво»визнати нечинними;

- договір оренди укладений від 26.11.2004 між Київською обласною державною адміністрацією, в особі першого заступника голови Обухівської районної державної адміністрації Пелешенка О.В. та громадською організацією «Спілка співвласників «Сяйво»на земельну ділянку площею 9,8 га визнати недійсним.

Ухвалою від 30.03.2009 позовну заяву було прийнято до провадження та присвоєно справі № 18/053-09.

Ухвалою від 09.04.2009 справу № 18/053-09 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва позовну заяву Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області (справу № 18/053-09) було передано на розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 17.04.09р. судом було прийнято до провадження позовну заяву Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області (справу № 18/053-09), та справі було присвоєно №2/113.

02.06.09р. прокуратурою було подано уточнення позовних вимог, відповідно до якого оскаржувані розпорядження прокуратура просить визнати не «нечинними», а «недійсними».

Відповідачем та Позивачем в судовому засіданні 16.06.09р. було подано заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України. Представник прокуратури в судовому засіданні усно зазначив, що він теж не заперечує проти продовження строку вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, судом ухвалено задовольнити клопотання сторін та продовжити строк вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Розгляд справи неодноразово відкладався, судом від прокуратури, сторін та третьої особи витребовувались нові письмові докази та пояснення по справі.

Ухвалою від 09.02.10р. суд оголосив перерву в судовому засіданні та наступне судове засідання призначив на 09.03.2010 р. о 16 год. 20 хв.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались прокуратурі, сторонам та тертій особі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Прокуратура, сторони та тертя особа були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники позивача та прокуратури в судових засіданнях позовні вимоги підтримували з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, та з врахуванням уточнення позовних вимог.

Представники відповідача-1 в призначені судові засідання не з`являлись. Про поважні причини неявки цих представників в судові засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Вимоги ухвал суду ними не виконано.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 16.06.09р. подав суду відзив на позов, а також у судових засіданнях заперечував проти позову та просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача-3 також подав суду письмовий відзив на позов, і у судових засіданнях заперечував проти позову та просив в задоволенні позову відмовити.

Представники третьої особи в призначені судові засідання не з`являлись. Про поважні причини неявки цих представників в судові засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Пояснення на позов третя особа не подала. Проте на вимоги ухвал суду третя особа надавала витребувані судом нові письмові докази по справі.

В судовому засіданні 02.02.10р. судом, за згодою присутніх представників, було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та для дослідження наданих сторонами письмових доказів і оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, судом було оголошено перерву.

Ухвалою від 09.02.10р. судом визначено дату наступного судового засідання, після оголошеної у судовому засіданні на 02.02.10р. перерви, а саме на 09.03.10р. о 16 год. 20 хв.

Сторони завчасно та належним чином повідомлені судом про оголошення перерви та призначення судом засідання на 09.03.10р. а саме ухвалою від 09.02.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників прокуратури, сторін та третьої особи, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 15.09.04р. за №616 «Про погодження місця розташування обєкта»було погоджено місце розташування об'єкта громадській організації «Спілка співвласників «Сяйво»- земельну ділянку площею 9,8 га лісів за рахунок земель державного лісогосподарського об'єднання «Київліс»на території Української міської ради Обухівського району для будівництва і обслугову вання жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04р. за №825 «Про надання в оренду земельної ділянки»було, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадській організації «Спілка співвласників «Сяйво»для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в межах Української міської ради Обухівського району Київської області, розроблений державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»за договором від 21.09.2004 № 12557;

- вилучено з постійного користування державного лісогосподарського-об'єднання «Київліс»та надано в оренду на 49 років громадській організації «Спілка співвласників «Сяйво»земельну ділянку площею 9,8 га лісів на території Української міської ради Обухівського району для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд;

- віднесено земельну ділянку, зазначену в пункті 2 цього розпорядження, до земель житлової та громадської забудови.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 16.11.04р. №739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із громадською організацією «Спілка співвласників «Сяйво»на виконання вищевказаного розпорядження Київської обласної державної адміністрації прийнято рішення про укладення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 9,8 га лісу за рахунок земель державної власності, на території Української міської ради Обухівського району із громадською організацією «Спілка співвласників «Сяйво»для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

26.11.04р. року, на виконання вищенаведених розпоряджень, був укладений договір оренди між Київською обласною державною адміністрацією, в особі першого заступника голови Обухівської районної державної адміністрації та Громадською організацією «Спілка співвласників «Сяйво»про передачу земельної ділянки загальною площею 98 000 квадратних метрів, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Цей договір оренди був зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів за №0004 від 28.11.2004 року.

Прокуратура та позивачі вважають, що розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04 за № 825 «Про надання в оренду земельної ділянки», розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16.11.04 за № 739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із громадською організацією Спілка власників «Сяйво» та Договір оренди від 26.11.2004р. прийняті і укладалися з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 19, 20, 38, 55, 57 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до вимог ст. 19 Земельного кодексу України - землі України, за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, житлової та. громадської забудови, лісового, водного фонду та інші.

До земель лісового фонду (ст. 55 ЗК України) належать: землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Громадська організація «Спілка співвласників «Сяйво»не є спеціалізованим лісогосподарський підрозділом і не займається веденням лісового господарства; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Статтею 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови віднесено земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови (ст. 39 ЗК України) здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Прокуратура вважає, що Розпорядженням від 12.11.04р. за №825 Київської обласної держадміністрації було передано мельну ділянку 9,8 га ГО «Спілка співвласників «Сяйво»для будівництва та обслуговування житлових будинків з земель лісового фонду, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Згідно довідки управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 02.03.09 за №03-15/611 проект землеустрою ГО СС «Сяйво» в архіві управління відсутній та не значиться.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій»генеральним планом населеного пункту визначаються: потреба у зміні межі населеного пункту; черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі, функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; тощо.

Прокуратура зазначає, що на даний час по генеральному плану забудови міста Українка Обухівського району зазначені землі знаходяться поза межами міста та не віднесено до земель житлової та громадської забудови.

Також, прокуратура зазначає, що в порушення ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та п. 5 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. № 284 (із змінами та доповненнями), збитки лісогосподарського виробництва землекористувачу (ДП „Київський лісгосп") в сумі 465 551 грн. ГО «Спілка співвласників «Сяйво»не сплачені.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із частиною другою ст. 84 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла на момент видання спірних розпоряджень) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 розділу X «Перехідні положення»Земель ного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено, зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Земельна ділянка, надана в оренду спірним розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04 за № 825, належить до земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Обухівського району Київської області в межах території Української міської ради, що зокрема підтверджується наданою прокуратурою до позовної заяви «Ситуаційною схемою»по земельній ділянці, а також наданим третьою особою «Викопіюванням з плану землекористування», де чітко видно, що ця земельна ділянка, надана в оренду спірним розпорядженням від 12.11.04 за № 825 розташована поза межами населених пунктів (в даному випадку також за межами м. Українка) на території Обухівського району Київської області в межах території Української міської ради.

Також, як вбачається з наданого Відповідачем-2 Рішення Української міської ради від 12.08.04р., земельна ділянка, яка пізніше надана в оренду спірним розпорядженням від 12.11.04 за № 825, має бути включена в межі міста Українки після забудови під жилий мікрорайон, тобто знаходиться поза межами м. Українка.

А отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Київська обласна державна адміністрація приймаючи розпорядження від 12.11.04р. за №825 «Про надання в оренду земельної ділянки»діяла в межах наданих їй повноважень.

Частиною третьою ст. 124 Земельного кодексу України визначе но, що передача в оренду земельних ділянок громадянам та юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

В матеріали справи прокуратурою надано Довідку управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 02.03.09 за №03-15/611, де вказано, що технічна документація (проект землеустрою) щодо складання правовстановлюючих документів на земельну ділянку ГО «Спілка співвласників «Сяйво», яка розташована на території Української міської ради в архіві управління відсутня та не значиться.

Судом також направлялися запити до Управління земельних ресурсів у Обухівському районі з даного питання.

Управління земельних ресурсів у Обухівському районі суду повідомило, що технічна документація (проект землеустрою) щодо складання правовстановлюючих документів на земельну ділянку ГО «Спілка співвласників «Сяйво», яка розташована на території Української міської ради в архіві управління відсутня. Згідно списку землекористувачів Української міської ради станом на 20.03.2007 року з Акту перевіряння наявності та стану справ фонду архіву Обухівського РВЗР від 20.03.2007 року затверджені начальником ОРВЗР Сергієнком С.О. вищезазначені документи не значаться. В зв'язку з тим, що до 20.03.2007 року ніяких інвентаризацій та актів прийому-передачі документів архіву управління при зміні керівництва управління (Обухівського районного відділу земельних ресурсів) не проводилось, місце знаходження та існування вищезазначених документів управлінню не відомо.

Тобто, на запит суду Управління земельних ресурсів у Обухівському районі зазначило, що проект відведення не «не існує взагалі», а що «місце знаходження та існування вищезазначених документів не відомо».

Судом також направлялися запити до Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»надало суду в належним чином засвідчених копіях Договір з ГО «Спілка співвласників «Сяйво»від 24.09.04р. на створення технічної документації, Додатки до вищенаведеного договору Протокол погодження договірної ціни на технічну продукцію та Кошторис на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Також Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»надано суду Акт № 48 здачі-приймання технічної продукції, назва робіт, що виконувались та що передаються - «Складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду».

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04р. за №825 «Про надання в оренду земельної ділянки»також було затверджено проект землеустрою розроблений державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»за договором від 21.09.2004р.

Представником ГО «Спілка співвласників «Сяйво»в судовому засіданні надано суду оригінал для огляду, та копію для долучення до матеріалів справи Проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ГО «Спілка співвласників «Сяйво»для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Прокуратура зазначає, що вищенаведений проект не може бути належним доказом по справі, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про землеустрій», а саме оскільки в наданому проекті землеустрою відсутнє розпорядження щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 9,8 га - лісів 1 групи з земель лісогосподарського призначення під житлову забудову .

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції, до діяла на момент винесення спірних розпоряджень) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції, до діяла на момент винесення спірних розпоряджень) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Ст. 123 ЗК України (в редакції, до діяла на момент винесення спірних розпоряджень) передбачає обовязкову розробку і наявність проекту відведення земельної ділянки при надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Тобто, Земельним Кодексом України (в редакції, до діяла на момент винесення спірних розпоряджень) не передбачено обовязкового розроблення Проекту відведення земельної ділянки перед зміною її цільового призначення, а передбачено - тільки перед її відведенням в оренду.

Також Земельним Кодексом України (в редакції, до діяла на момент винесення спірних розпоряджень) не передбачено, щоб зміна цільового призначення земельної ділянки та відведення її оренду (чи в постійне користування) здійснюється обовязково двома окремими документами - розпорядженнями (або рішеннями), а не одразу одним документом.

Листом від 29.09.2004 № 01-775 землекористувач Київське державне лісогосподарське об'єднання «Київліс»- погодив проект земле устрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадській організації „Спілка співвласників „Сяйво".

Крім того, на момент видання спірного розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04 за № 825 «Про надання в оренду земельної ділянки», частина шоста ст. 123 Земельного кодексу України не передбачала погодження проекту відведення земельної ділянки з територіальним органом виконавчої влади з питань лісового господарства - Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Судом встановлено, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадській організації «Спілка співвласників «Сяйво», наданий до суду громадською організації «Спілка співвласників «Сяйво», для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в межах Української міської ради Обухівського району був розроблений та погоджений в установленому порядку з усіма необхідними органами, визначеними у ст. 123 Земельного кодексу України.

Щодо посилань прокуратури, що всупереч вимогам ст. 186 Земельного кодексу України проект землеустрою не пройшов державну експертизу землевпорядної документації, то відповідність проекту землеустрою вимогам чинного законодавства підтверджується позитивним висновком державної землевпорядної експертизи від 29.10.2004 № 16-818 (копія висновку, надана відповідачем-3, додана до відзиву та залучена до матеріалів справи), здійсненої Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів, в якому зазначено, що представлений на державну землевпорядну експертизу проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-технічним документам і оцінюється позитивно.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»(в редакції, що діяла на момент винесення спірних розпоряджень) одним із головних завдань державної землевпорядної експертизи є саме перевірка відповідності проектної документації вимогам земельного законодавства України та діючих нормативно-технічних документів.

Щодо твердження Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області про несплату громадською організацією «Спілка спів власників «Сяйво»«збитків лісогосподарського виробництва землекористу вачу», то питання несплати цією громадською організацією зазначених збитків не впливає на законність спірних розпоряджень, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку визначення та відшко дування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, при вилученні (викупі) земельних ділянок збитки відшкодовуються після прийняття рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Щодо посилань прокуратури, що всі висновки контролюючих органів про погодження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадській організації «Спілка спів власників «Сяйво»оформлені одним днем - 29 вересня 2004 року, то прокуратурою не наведено, які норми закону при цьому були порушені (саме щодо одної дати одержання висновків), а тому посилання прокуратури на це як на підставу визнання спірних розпоряджень та договору недійсними, судом відхиляється як необґрунтоване.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 2 роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.00 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Київська обласна державна адміністрація, приймаючи Розпорядженням від 12.11.04р. за №825 «Про надання в оренду земельної ділянки», діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Оскаржуване розпорядження було прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства, що регулює земельні відносини, в межах наданих їй повноважень.

Також при розгляді справи суд встановив, що оскаржуване розпорядження не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Позивачів та держави.

Недійсність розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16.11.04 за № 739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із громадською організацією Спілка власників «Сяйво»та недійсність Договору оренди від 26.11.2004 прокуратура і позивачі обґрунтовують недійсністю розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04р. за №825. Проте, оскільки судом встановлено, що розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 12.11.04р. за №825 є законним та дійсним, то посилання прокуратури та позивачів в цій частині відхиляються.

Інших доказів, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 16.11.04 за № 739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із громадською організацією Спілка власників «Сяйво»та Договір оренди від 26.11.2004 є недійсними, прокуратурою і позивачами не надано.

Судом встановлено, що Обухівська районна державна адміністрація приймаючи розпорядження від 16.11.04 за № 739 «Про укладення договору оренди земельної ділянки із громадською організацією Спілка власників «Сяйво»діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Оскаржуване розпорядження було прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства, що регулює земельні відносини, в межах наданих їй повноважень, та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Позивачів та держави.

Враховуючи все вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та врахувавши, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та підтримані позивачами позовні вимоги є нормативно необґрунтованими, документально необґрунтованими та недоведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, в звязку з відмовою в позові, з Позивачів солідарно до Державного бюджету України за три заявлені позовні вимоги немайнового характеру стягується 225 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 66, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Київського обласного управління лісового та мисливського господарства (м. Київ, вул. Святошинська, 30; код ЄДРПОУ 00994227) в доход Державного бюджету України 127 (сто двадцять сім) гривень 50 коп. державного мита.

Стягнути з Київського обласного управління лісового та мисливського господарства (м. Київ, вул. Святошинська, 30; код ЄДРПОУ 00994227) до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства «Київський лісгосп»(м. Київ, вул. Святошинська, 30; код ЄДРПОУ 00991373) в доход Державного бюджету України 127 (сто двадцять сім) гривень 50 коп. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства «Київський лісгосп»(м. Київ, вул. Святошинська, 30; код ЄДРПОУ 00991373) до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева