Рішення № 95487706, 12.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Справа № 160/17068/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020р. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, оформлене листом № 0400-0305-8/96874 від 16.10.2020р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2, на підставі його заяви від 03 вересня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 10.01.2007р. по 30.09.2008р., з 11.02.2011р. по 27.07.2012р., з 01.10.2012р. по 30.11.2015р., з 03.08.2016р. по 30.12.2016р. на ПП «Південбудмонтаж», до загального страхового стажу періоди роботи з 24.08.1998р. по 12.01.2000р. на ППФ «Центр», визначивши загальний стаж роботи - 28 років 8 місяців 28 днів, призначити, нарахувати і виплатити, ОСОБА_1 , пільгову пенсію за віком до за Списком № 2, з 03 вересня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 03.09.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку№2. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлене листом від 16.10.2020р. позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову. Також, даною ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідченні копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2021р. повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача та встановлено відповідачу строк для подання витребуваної інформації до 03.02.2021 р.

На виконання вимог ухвал суду від 22.12.2020 р. та від 19.01.2021р на адресу суду 26.01.2021р. від відповідача надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача та відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято правомірне рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу, оскільки не можливо зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 24.08.1998р. по 12.01.2000р., у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не читається. Позивачем була надана довідка від 09.10.2019р. №715 з ПТУ №6, місяць народження, в якій не відповідає паспортним даним позивача.

У відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 здійснено наступні записи: з 01.09.1979р.по 18.07.1982р.- навчання в дніпропетровському ПТУ№6; з 19.07.1982р. по 11.10.1982р. – зарахований електрозварювальником 3 розряду на ПРБ-2; з 15.11.1982р. по 07.11.1984р. – військова служба; з 17.12.1984р. по 28.06.1993р. – працював електрозварювальником ручного зварювання 3 розряду ДСУ-102 «Дніпростальконсрукція»; з 09.07.1993р. по 29.04.1994р. – ДМЗ ім.. Петровського; з 11.05.1994р. по 12.04.1995р. –прцював електрозварювальником 5 розряду в Дніпропетровському обласному виробничому будівельно-оздоблювальному комбінаті; з 13.04.1995р. по 09.12.1996р. – ТОВ «Спринг»; з 10.12.1996р. по 21.08.1998р. – ПП фірма «Орнамент»; з 24.08.1998р. по 12.01.2000р. – працював електрозварювальником 5 розряду ППФ «Центр»; з 01.11.2001р. по 08.11.2002р. – працював електрозварювальником 5 розрядуТОВ «Міжнародне ділове співробітництво»; з 10.01.2007р. по 30.09.2008р. – працював електрозварювальником в ПП «Південбудмонтаж»; з 11.02.2011р. по 27.07.2012р. - працював електрозварювальником в ПП «Південбудмонтаж»; з 01.10.2012р. по 30.11.2015р. – працював електрогазозварювальником ПП «Південбудмонтаж».

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№2. Проте, листом від 16.10.2020р. № 0400-0305-8/96874 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській відмовило позивачу в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, оскільки не можливо зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 24.08.1998р. по 12.01.2000р., у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не читається. Позивачем була надана довідка від 09.10.2019р. №715 з ПТУ №6, місяць народження, в якій не відповідає даним паспорта. Також, відповідач зазначив, що на дату звернення загальний стаж позивача складає 25 років 11 місяців 6 днів, пільговий стаж – 9 років 1 місяць 27 днів

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, яке оформлене листом № 0400-0305-8/96874 від 16.10.2020р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії в України є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, оскільки і Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 114 Закону №1058-IV Розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що відмовляючи листом від 16.10.2020р. № 0400-0305-8/96874 позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№2 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зазначило про неможливість зарахуваня до страхового стажу період роботи позивача з 24.08.1998р. по 12.01.2000р., у зв`язку з тим, що при звільненні назва підприємства не читається.

Так, за приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 "Про трудові книжки працівників", заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, суд зазначає, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.

Отже, доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що не читається назва підприємства, суд не приймає до уваги, оскільки на думку суду, наявність певних недоліків щодо заповнення трудової книжки або не чіткого зображення записів не є підставою вважати, що вказаний спірний період роботи не підтверджує факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про підтвердження права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 24.08.1998р. по 12.01.2000р.

Також, судом встановлено , що до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком за Списком №2 відповідачем не враховано періоди роботи позивача з 10.01.2007р. по 30.09.2008р., з 11.02.2011р. по 27.07.2012р., з 01.10.2012р. по 30.11.2015р., з 03.08.2016р. по 30.12.2016р. на ПП «Південбудмонтаж», однак, жодних пояснень з цього приводу відповідачем не надано ні в оспорюваному рішенні, а ні у відзиві на позовну заяву. Будь-яких посилань на невідповідність записів в трудовій книжці щодо вищезазначених періодів відповідачем не наведено.

Так, позивачем до заяви від 03.09.2020р. про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 було додано довідки ТОВ «Південбудмонтаж» від 20.08.2020р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, в яких зазначено, що у періоди з 10.01.2007р. по 30.09.2008р., з 11.02.2011р. по 27.07.2012р., з 01.10.2012р. по 30.11.2015р., з 03.08.2016р. по 30.12.2016р. позивач працював повний робочий день в ПП «Південбудмонтаж» та виконував роботи електрозварника ручного зварювання металоконструкцій за посадою – електрозварник ручного зварювання, що передбачена Списком №2.

Таким чином, суд вважає, що в оспорюваному рішенні відповідачем протиправно було невраховано вищезазначені періоди при визначенні пільгового стажу роботи позивача.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач відповідає критеріям, визначеним п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, оформлене листом № 0400-0305-8/96874 від 16.10.2020р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов`язати відповідача зарахувати вищевказані періоди роботи, нарахувати, призначити та виплатити пенсію позивачу, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, перерахунку пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 03.09.2020 р.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1951652829.1 від 21.12.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 420,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, оформлене листом № 0400-0305-8/96874 від 16.10.2020р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2, на підставі його заяви від 03 вересня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 вересня 2020 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

12.03.2021

Рішення не набрало законної сили 12 березня 2021 р.

Помічник судді І.В.Калита