Рішення № 95487180, 01.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 березня 2021 р. Справа № 120/5617/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення на користь Національної академії витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003,95 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом начальника Національної академії №69-КС від 23 липня 2018 року відповідача було зараховано на перший курс до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Іншим наказом Національної академії №195 від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.

02 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, яким, окрім іншого, передбачено обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Крім того, у рапорті ОСОБА_1 зазначив про обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" №964 від 12 липня 2006 року та зобов`язався їх відшкодувати.

Наказом начальника Національної академії №93-КС від 16 вересня 2020 року із старшим солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу.

Наказом начальника Національної академії №221 від 16 вересня 2020 року відповідача виключено із списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення. Також у наказі йдеться про необхідність відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в Національній академії, в сумі 271003,95 гривень.

16 вересня 2020 року відповідач ознайомився із довідкою-розрахунком №128 від 16 вересня 2020 року. Згідно із вказаною довідкою ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання оплатити 271003,95 гривень на рахунок Національної академії до 16 жовтня 2020 року.

Однак, у зазначений строк відповідачем не сплачено такі кошти на рахунок Національної академії.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003,95 гривень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 15 жовтня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку із тим, що позивачем не надано до суду доказу надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

26 жовтня 2020 року на виконання вимог ухвали від 15 жовтня 2020 року позивачем подано до суду доказ надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

10 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. При цьому, представником відповідача зазначено, що частиною 5 статті 26 вказаного Закону не передбачена така підстава припинення (розірвання) контракту як відмова від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Оскільки, наказом №93-КС від 16 вересня 2020 року із ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби саме із цієї підстави, то, на думку представника відповідача, у відповідача відсутній обов`язок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Крім того, у відзиві йдеться про те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 271003,95 гривень. У відзиві також зазначено, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби неодноразово виконувались ремонтні роботи у приміщенні Національної академії та за власні кошти здійснювалась купівля необхідних для цього матеріалів на суму 1943,41 гривень.

17 грудня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідно до пункту 1 контракту про проходження військової служби, укладеного 02 серпня 20189 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та ОСОБА_1 , останній зобов`язувався, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. При цьому, позивачем зазначено, що частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов`язані з їх утриманням у військовому навчальному закладі, відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, і Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за №863/14130. З приводу тверджень представника відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, щодо виконання ОСОБА_1 ремонтних робіт у приміщенні академії, то позивач зазначив, що такі не відповідають дійсності, оскільки в Національній академії відсутні відомості щодо залучення ОСОБА_1 до таких робіт, а надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат не підтверджують того, що дані матеріали були використані для потреб Національної академії.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного зареєстрована 21 грудня 1998 року, здійснює діяльність в сфері оборони (84.22) та вищої освіти (85.42), що підтверджується довідкою Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України №76/15 від 27 жовтня 2015 року.

Наказом начальника Національної академії №69-КС від 23 липня 2018 року ОСОБА_1 зараховано на перший курс до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Відповідно до наказу начальника Національної академії №195 від 02 серпня 2018 року відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.

02 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно взяв на себе зобов`язання проходити службу (навчання) у Національній академії. Разом з тим, контрактом передбачено, що у разі дострокового його розірвання, через небажання курсантом продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. У рапорті ОСОБА_1 вказав, що зобов`язується відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти.

Наказом начальника Національної академії №93-КС від 16 вересня 2020 року (по особовому складу) з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, а також відраховано з числа курсантів та увільнено від займаних посад.

Наказом начальника Національної академії (по стройовій частині) №221 від 16 вересня 2020 року відповідача виключено із списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Національній академії в сумі 271003,95 гривень.

Крім того, 16 вересня 2020 року відповідач ознайомився із довідкою-розрахунком №128 від 16 вересня 2020 року про відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003,95 гривень, у якій відповідач вказав, що зобов`язується оплатити на рахунок Національної академії відповідні витрати до 16 жовтня 2020 року, про що свідчить підпис відповідача.

Відповідно до розрахунку на утримання коштів на навчання витрати, пов`язані з утриманням відповідача в академії (грошове забезпечення), складають 271003,95 гривень.

Разом із тим, відповідно до довідки Національної академії вих. №1099 від 30 червня 2020 року станом на 30 вересня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003,95 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Разом з тим, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частини 3 статті 24 Закону №2232-XII).

Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Водночас, частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначається Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964.

Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони (пункт 8 Порядку №964).

Водночас, на виконання пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Отже, наведені приписи свідчать про те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти. При цьому, передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Разом із тим, як слідує із змісту контракту, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та ОСОБА_1 , останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового його розірвання через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби.

В свою чергу, як свідчить довідка-розрахунок №128 від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_1 зобов`язувався до 16 жовтня 2020 року відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у вищому навчальному закладі, які складаються із грошового забезпечення у розмірі 271003,95.

Однак, відповідачем не було відшкодовано на рахунок позивача такі кошти, що ним і не заперечується.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту не відшкодував такі, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.

Водночас, посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII не передбачено такої підстави для відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, як дострокове розірвання контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу, судом оцінюються критично, адже цією нормою однозначно вказано як на підставу для такого відшкодування - у разі дострокового розірвання контракту у зв`язку з відмовою від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти.

При цьому, судом не беруться до уваги міркування представника відповідача про те, що відшкодування витрат на утримання передбачено у разі розірвання контракту із конкретно визначених підстав, про які йдеться у частині 5 статті 26 Закону №2232-XII, адже цією нормою визначені підстави, за яких контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби.

Водночас, у частині 10 статті 25 Закону №2232-XII наведено випадки, за яких здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, серед яких наступні: 1) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість; 2) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 3) у зв`язку із невиконанням освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності); 4) в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти; 5) особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Отже, на переконання суду, підпункти "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпункти "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII, про які згадується у частині 10 статті 25 Закону №2232-XII, застосовні лише до осіб офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

З приводу доводів представника відповідача у відзиві на позовну заяву на необгрунтованість розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, то такі спростовуються наданими позивачем доказами. Зокрема, довідкою-розрахунком вих. №128 від 16 вересня 2020 року, розрахунком на утримання коштів за навчання ОСОБА_1 від 16 вересня 2020 року, а також довідкою вих. №1099 від 30 червня 2020 року підтверджується сума відшкодування відповідних витрат, що складаються із грошового забезпечення та становить 271003,95 гривень.

Крім того, твердження представника відповідача щодо виконання ОСОБА_1 під час проходження військової служби ремонтних робіт у приміщенні Національної академії, а також докази закупівлі ним для виконання таких робіт за власний рахунок деяких матеріалів на суму 1943,41 гривень не враховуються судом, адже такі не стосуються предмету спірних правовідносин.

Відтак, за наведених обставин позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003,95 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, з огляду на те, що, позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому з урахуванням приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, відсутні.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 271003 (двісті сімдесят одна тисяча три гривні) 95 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08410370)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 01.03.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович