Рішення № 95486115, 02.03.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1463/20

Провадження № 2/739/85/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Іващенко І.К.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шкурат О.Г.

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «Приватбанк» Кіріченко Віталій Михайлович звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.07.2013 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач уклавши з ПАТ КБ «Приватбанк», в подальшому змінена назва на АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказаний кредитний договір, отримав кредит в розмірі 30000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 03 листопада 2020 року становить 30106.77 грн., що складається з наступного: 28432.39 грн. - заборгованість за тілом кредита; 28432.39 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 1674.38 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Ухвалою суду від 06 січня 2020 у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач надав відзив до суду зазначаючи, що позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладений договір приєднання відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу, умови якого встановлені позивачем у «Умовах та Правилах надання банківських послуг». З доданого до позову розрахунку боргу вбачається, що позивач, починаючи з 01.07.2015 року від імені відповідача погашав нараховані відсотки по кредиту за рахунок кредитного ліміту, встановленого на банківську картку відповідача ( стовпчик 4 розрахунку так і називається «погашення відсотків за рахунок кредиту»). Тобто, позивач без будь-якого волевиявлення відповідача, систематично збільшував кредитні зобов`язання останнього на розмір нарахованих непогашених відсотків. На зазначені суми, оскільки вони в наведений спосіб збільшували кредит, знову нараховувалися відсотки (відсотки на відсотки), що і призвело до існування в розрахунках позивача заборгованості, якої не існує в реальності. Загальна сума «кредиту», який відповідач у позивача не брав, натомість позивач брав його сам від імені відповідача за рахунок кредитного на банківській карті відповідача з перекладанням на останнього сплати такого «кредиту» по рядку 4 розрахунку «погашення відсотків за рахунок кредиту», починаючи з 01.07.2015 року, становить - 14952,32 грн. З врахуванням відсотків, нарахованих на зазначені суми (відсотки нараховувалися в діапазоні від 43,2% до 84% річних) та середнього терміну нарахування відсотків - приблизно 2,5 роки (такий термін слід взяти виходячи з того, що сума 14952,32 існувала не постійно, починаючи з 01.07.2015 року, а збільшувалася поступово) - зайво нарахована сума відсотків приблизно становить 14952,32*50%*2,5 років = 18690,4 грн. Отже, позивач безпідставно зарахував до «тіла кредиту» 14952,32 грн., внаслідок чого відповідач сплатив зайвих (18690,4 грн. - 1674,38 грн.) = 17016 грн. процентів. Подаючи такий позов - в якому алгоритм розрахунку заборгованості передбачає свавільне збільшення тіла кредиту за рахунок непогашених своєчасно процентів, позивач намагається обійти правову позицію Великої Палати Верховного суду, яка не дозволяє стягувати проценти, пеню та штрафи по банківських картках Приватбанку.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Представник відповідача ОСОБА_2 , через канцелярію надав суду контррозрахунок боргу за кредитним договором укладеного між Приватбанком та ОСОБА_1 , в якому встановлено , що при розрахунку відсотків не враховувались пільгові періоди. В разі відсутності операції списання відсотків за рахунок кредитного ліміту залишок заборгованості з тіла кредиту становить 3026.45 грн.

Для вивчення судом матеріалів справи була оголошена перерва.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 шляхом приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку», що є публічною офертою, було укладено кредитний договір № б/н від 31.07.2013 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4, договору, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Щодо зміни тарифів Банк керується п. 1.1.3.2.3, п. 1.1.3.1.9, п.1.1.2.3, п.1.1.5.2, п.1.1.6.1., п.1.1.6.2. Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що зміни та доповнення до договору вносяться банком в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України, шляхом його розміщення на цьому сайті у новій редакції.

У позові АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що при укладанні зазначеного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згiдно цiєї статтi ЦК договором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом у строки та в розмірах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.7.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17-ц встановила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Згідно ст.. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд критично ставиться до наданого розрахунку позивачем, а саме стягнення з відповідача: 28432.39 грн. - заборгованість за тілом кредита; 28432.39 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 1674.38 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

В той же час, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача заборгованості за розрахунком відповідача у розмірі 3026.45 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3026.45 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 211,30 грн.(2102 грн.*3026,45 грн./30106,77 грн.).

Керуючись ст. ст. 509, 525-527, 530, 610-612, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 6-13, 18, 19, 76, 80, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.07.2013 року у розмірі 3026.45 грн. та судовий збір в розмірі 211,30 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.К. Іващенко