Ухвала суду № 95484430, 11.03.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/578/20

Провадження № 4-с/601/4/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м.Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Мочальської В.М.,

за участю секретаря Коляди О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кременецького районного суду Тернопільської області в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кулини Г.І. та просила суд скасувати постанову державного виконавця від 18 листопада 2020 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» на який перераховуються соціальни виплати від Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адімістратції та скасувати постанову державного виконавця від 18 листопада 2010 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Скарга мотивована тим, що у провадженні державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кулини Г.І. перебуває виконавчий лист Кременецького районного суду Тернопільької області 02 вересня 2020 року № 601/578/20 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь першої всеукраїнської кредитної спілки боргу в сумі 56165 гривень 66 копійок.

Постановою державного виконавця від 30 вересня 2020 року накладено арешт на її грошові кошти, що містяться на рахунках у банках, в тому числі у АТ КБ «ПриватБанк».

З довідки АТ «ПриватБанк» вбачається ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 крім соціальних виплат можуть бути зараховані будь – які інші виплати (перекази).

Зазначає, що у зв`язку з накладенням державним виконавцем арешту на її грошові кошти, що містяться на рахунку для отримання соціальних виплат, вона не може отримати соціальни виплати, що поставило її у скрутне матеріальне становище.

На звернення із заявою про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на її ім`я та є рахунком для виплати соціальних виплат, державний виконавець повідомила, що подані нею документи не свідчать про використання рахунку виключно для отримання соціальних виплат або мають спеціальний режим використання, а також відсутні підстави передбачені

Законом України « Про виконавче провадження» для зняття арешту з її коштів.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити.

Державний виконавець Кременецького міськрайонного відділу державно виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано – Франківськ) Кулина Г.І. надіслала на адресу суду відзив в якому заперечує проти скарги ОСОБА_1 , вказавши, що 03 грудня 2020 року боржником ОСОБА_1 до відділу ДВС було подано довідку АТ КБ «ПриватБанк» про те, що ОСОБА_1 станом на 26 листопада 2020 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_1 на яку окрім соціальних виплат поступають і інші перекази. Окрім того, 15 лютого 2021 року надійшла відповідь з Управління соціального захисту населення Кременецької РДА, про те, що боржник ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач допомоги малозабезпеченим сім`ям, дані виплати не відносяться до виплат, на які не може бути звернено стягнення. Посилаючись на те, що у зв`язку з неподанням документів які свідчать про спеціальний режим використання банківського рахунку, а також відсутністю підстав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для знання арешту з коштів боржника, просила відмовити ОСОБА_1 у задоволені скарги.

Боржник ОСОБА_1 , її представник адвокат Медвідь І.В. в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, скаргу підтримують.

Стягувач перша всеукраїнська кредитна спілка, державний виконавець Кулина Г.І. належним чином повідомлені про час розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що 02 вересня 2020 року Кременецьким районним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист № 601/578/20 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь першої всеукраїнської кредитної спілки боргу в сумі 56165, 66 грн.

На підставі вказаного виконавчого листа державний виконавець Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кулина Г.І. відкрила виконавче провадження № 63158214 та постановою від 18 листопада 2020 року наклала арешт на грошові кошти ОСОБА_1 на її рахунках.

З заяв ОСОБА_1 від 01 грудня 2020 року та 15 грудня 2020 року вбачається, що вона зверталася до Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з проханням про зняття арешту з її коштів.

З повідомлення Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) № 34224 від 23 грудня 2020 року вбачається, що подані ОСОБА_1 документи не свідчать про використання рахунку виключно для отримання соціальних виплат або має спеціальний режим використання, а також відсутні підстави передбачені Законом України «Про виконавче провадження «для зняття арешту з коштів ( майна ) боржника.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 вересня 1996 року вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13 лютого 1998 року вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02 серпня 200 року вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25 вересня 2014 року вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 21 грудня 2016 року вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З посвідчення серії НОМЕР_7 від 08 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.

З свідоцтва про розірвння шлюбу серії НОМЕР_8 від 21 жовтня 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 21 жовтня 2010 року розірвали шлюб, про зроблено відповідний актовий запис № 127. Прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_8 ».

З довідки, виданої УСЗН Кременецької РДА від 28 січня 2021 року № 04/361 вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Кременецької РДА та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

З довідки, виданої УСЗН Кременецької РДА від 28 січня 2021 року № 04/362 вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Кременецької РДА та отримує допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях.

З довідки, від 29 січня 2021 року № 06-уч вбачається, що в опорному закладі Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради Тернопільської області зимові канікули у школі розпочались з 01 січн 2021 року і закінчились 24 січня 2021 року. Учні приступили до навчання 25 січня 2021 року.

З довідки від 29 січня 2021 року № 279 вбачаєтьбся, що ОСОБА_6 навчається в Почаївській Духовній Семінарії з 1 вересня 2017 року по 30 липня 2021 року. Під час навчання не отримує стипендію та ніякого іншого матеріального чи фінансового забезпечення. Почаївська Духовна Семінарія зареєстрована в Держаному Комітеті України у справах релігії 27 березня 1995 року № 45. Форма навчання денна, безкоштовна.

З довідки від 05 лютого 2021 року № 16-1/24 вбачається, що ОСОБА_4 працює в 5 ДПРЧ У ДСНС України у Тернопільській області на посаді фахівця з оперативного реагування та цивільного захисту.

З витягу із наказу № 132-в від 10 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею 5-х річного віку з 15 грудня 2020 рку по 14 грудня 2021 року.

З довідки № 651 від 10 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 потребує домашнього догляду.

З довідок АТ «ПриватиБанк» вбачається, що ОСОБА_1 користується карткою НОМЕР_1 .

З довідки АТ «ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 крім соціальних виплат можуть бути зараховані будь – які інші виплати (переказ).

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, – і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками – підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

З установлених в судовому засіданні обставин вбачається, що постановою державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кулина Г.І. від 18 листопада 2020 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на ім`я ОСОБА_1 та використовується для виплати їй соціальних виплат УСЗН Кременецької РДА та на яку можуть бути зараховані будь – які виплати (перекази).

Наведені обставини підтверджуються довідкою-випискою виданою АТ «ПриватБанк» від 02 лютого 2021 року за карткою НОМЕР_1 і додатковими картками договору, сформованим за період з 08 вересня 2016 року.

Із змісту постанови державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кулина Г.І. від 18 листопада 2020 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що державний виконавець визначила банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

За таких обставин, рахунок НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу, тому у задоволені скарги слід відмовити.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц.

Керуючись ст.451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпоседедньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 березня 2021 року.

Головуюча