Ухвала суду № 95482590, 11.03.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2473/21

Провадження № 1-кс/947/667/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Левицького О.А., захисника підозрюваного – адвоката Струкової К.О., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Самокиш М.П., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160480001153 від 21.04.2020 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, у невстановленому місці незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено –PVP, психотропну речовину обіг якої обмежено – амфетамін, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 25D-NBOMe (2-(2,5-діметокси -4-метилфеніл)-N-[(2-метоксибензил) етанаміну, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 25B-NBOMe (2-(4-бром-2,5-діметоксифеніл)-N-[(2-метоксифеніл)метил] етаміну), для їх збуту на території Київського району м. Одеси. Після чого ОСОБА_2 почала незаконно зберігати при собі частину психотропної речовини, а другу частину раніше придбаної психотропної речовини почала зберігати за місцем свого мешкання, з метою подальшого їх збуту невстановленим особам, схильним до вживання психотропних речовин.

21.04.2020 приблизно о 03:41 годин ОСОБА_2 , проходячи по вул. Геранієва біля будинку №2, була зупинена працівниками поліції, які в ході огляду місця події виявили та в подальшому вилучили у ОСОБА_2 :

- дев`ять згортків з липкої стрічки біло-чорного кольору з написом «Alfa Life», та три полімерні пакети з застібками, в яких містилась, психотропна речовина обіг якої обмежено - амфетамін, загальним кількісним вмістом 1,088 г.;

- згорток з липкої стрічки біло-червоного кольору з написом «Alfa Life», чотирнадцять згортків з липкої стрічки біло-червоного кольору з написом «AlfaLife», шість згортків з липкої стрічки сіро-білого кольору з написом «Alfa Life», чотири полімерних пакети з застібками, та речовина у вигляді грудочок білого кольору, в яких містилась, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – PVP, загальним кількісним вмістом 2,412 г.

- вісім полімерних пакетів з пазовим замком в яких містилась, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), загальним кількісним вмістом 1,201г.

- чотирнадцять прозорих полімерних пакетів, в яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено – 25D-NBOMe (2-(2,5-діметокси -4-метилфеніл)-N-[(2-метоксибензил) етанаміну загальною масою 0,01731 г., та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 25B-NBOMe (2-(4-бром-2,5-діметоксифеніл)-N-[(2-метоксифеніл)метил] етаміну) загальною масою 0,00800 г.

Зазначені психотропні речовини ОСОБА_2 незаконно придбала та зберігала при собі з метою подальшого збуту.

Крім того, 21.04.2020 за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками поліції проведено санкціонований обшук, в ході якого було виявлено та вилучено:

- сто двадцять вісім полімерних пакетів, в яких містиласть особливо небезпечна психотропна речовина, обігякої заборонено –PVP, дві скляні лампочки, скляний циліндричний предмет з нашаруванням, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено –PVP, загальним кількісним вмістом 11,496 г.;

- двадцять вісім полімерних пакетів, в яких містилась психотропна речовина обіг якої обмежено - амфетамін, загальним кількісним вмістом 2,566 г.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 13,9088 г., що є великими розмірами, психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, загальним кількісним вмістом 3,654 г., що є великими розмірами, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), загальним кількісним вмістом 1,201г., особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 25D-NBOMe (2-(2,5-діметокси -4-метилфеніл)-N-[(2-метоксибензил) етанаміну, загальною масою 0,01731 г., та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 25B-NBOMe (2-(4-бром-2,5-діметоксифеніл)-N-[(2-метоксифеніл) метил] етаміну),загальною масою 0,00800 г.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що підозрювана ОСОБА_2 вчинила тяжкий злочин, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1,2, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 :

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у зв`язку з відсутністю постійного джерела доходу, у підозрюваної є можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрювана усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до 10 років;

- згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є ризик, що ОСОБА_2 , буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_2 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування їх з метою зміни ними показів в подальшому;

- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризик вчинення ОСОБА_2 , нового кримінального правопорушення.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати найменший розмір застави, вказавши, що підозрювана не переховувалася, має на утриманні малолітню дитину.

Підозрювана в судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що не переховувалася, буде з`являтися за першим викликом .

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 16.01.2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні, з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, та психотропної речовини у великих розмірах.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 21.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 21.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.04.2020 року, протоколом обшуку від 21.04.2020 року, протоколами огляду предмету від 23.04.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 07.07.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.07.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.07.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.07.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.07.2020 року, висновком експерта №1075 від 29.05.2020 року, висновком експерта № 1076-Х від 01.06.2020 року, висновком експерта №1083 від 30.06.2020 року, висновком експерта №1079-Х від 26.08.2020 року, висновком експерта № 1091-Х від 01.07.2020 року, висновком експерта № 1074-Х від 29.05.2020 року, висновком експерта №1055-Х від 30.06.2020 року, висновком експерта №1085-Х від 02.07.2020 року, висновком експерта №1057-Х від 30.06.2020 року, висновком експерта №1078-Х від 28.07.2020 року, висновком експерта №1062-Х від 01.09.2020 року, висновком експерта №19/11/2-250-СЕ/20 від 10.12.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.01.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, оскільки розповсюдження особливо небезпечних психотропних речовин завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, характеризуючи дані підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси надавався дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_2 , з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з переховуванням останньої від органів досудового розслідування та суду, що також вказує на існування вищевказаного ризику.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу підозрюваної на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких остання не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_2 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_2 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, обставини кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення таких кримінальних правопорушень, які носять значний ступінь загрози для суспільства, в тому числі пряму загрозу для здоров`я населення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у їх вчиненні, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Самокиш М.П., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160480001153 від 21.04.2020 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 56 (п`ятдесят шість) днів, до 04.05.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_2 строком до 04.05.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_2 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.