Рішення № 9548244, 08.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/9508.04.10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-Контракт»

простягнення 51053,55 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Сірук І.П. (довіреність від 06.04.2010 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-Контракт»заборгованості за договором №78 від 01.06.2009 року у сумі 51053,55 грн. (у тому числі 32778,74 грн. основного боргу, 16921,87 грн. пені, 890,59 грн. інфляційних втрат, 462,35 грн. 3% річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року порушено провадження у справі №23/95 та призначено її розгляд на 18.02.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відклався на 02.03.2010 року та на 08.04.2010 року.

У судовому засіданні 08.04.2010 року представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав витребувані судом документи.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.04.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №78 від 01.06.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставляти автозапчастини, а Відповідач зобов’язався приймати та сплачувати їх вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у період з 01.06.2009 року по 19.06.2009 року було передано Відповідачу автозапчастини загальною вартістю 63478,74 грн., що підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Відповідно до пункту 3.1 договору №78 від 01.06.2009 року Відповідач зобов’язався здійснювати розрахунок за кожну поставлену партію товару протягом 14 банківських днів з моменту її отримання.

Всупереч договірним умовам, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 30700,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить 32778,74 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт передачі товару на суму позовної вимоги про стягнення основного боргу підтверджено відповідними накладними, встановлений договором строк розрахунку сплинув, а доказів повної оплати отриманих автозапчастин суду не надано позовна вимога про стягнення 32778,74 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Таким чином, Відповідач порушив свої зобов’язання за господарським договором в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору №78 від 01.06.2009 року Відповідач зобов’язався у разі порушення строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми, за кожен день прострочення оплати. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, у сумі 5640,60 грн. Оскільки у пункті 5.3 договору №78 від 01.06.2009 року, сторони погодили розмір пені –0,1%.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок відповідних позовних вимог, суд встановив, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-Контракт»(03680, м. Київ, вул. Боженко, 31, ідентифікаційний код 35430722) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 53, ідентифікаційний код 25272811) 32778,74грн. (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 74 копійки) основного боргу; 5640,60 грн. (п’ять тисяч шістсот сорок гривень 60 копійок) пені; 890,59 грн. (вісімсот дев’яносто гривень 59 копійок) інфляційних втрат; 462,35 грн. (чотириста шістдесят дві гривні 35 копійок) трьох процентів річних; 397,72 грн. (триста дев’яносто сім гривень 72 копійки) державного мита та 183,85 грн. (сто вісімдесят три гривні 85 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 09.04.2010 року.