Ухвала суду № 9548240, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 6/66415.03.10 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз» До                               Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Третя особа                    на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Про                              зобов’язання вчинити дії

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача                    не з’явились

від відповідача           Рак О.В. (за дов.)

від третіх осіб          Мельник В.В (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про зобов’язання відповідача повернути належним чином оформлені акти передачі-приймання природного газу за жовтень, листопад, грудень 2006 року, згідно з умовами договору № 06/06-139 від 31.01.2006 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору, не здійснив підписання актів приймання-передачі природного газу за вказані вище місяці та не повернув їх позивачеві.

Ухвалою суду від 17.10.2007 р. було порушено провадження у справі № 6/664.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в порядку ст. 27 ГПК України. Клопотання судом задоволено, до участі у справі було залучено як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».

Під час розгляду справи відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі, яке мотивоване наступним.

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про зобов’язання вчинити дії, предметом якої є спонукання до документального оформлення обсягів природного газу шляхом підписання актів приймання-передачі газу, що був в подальшому переданий за договорами на постачання природного газу, укладених зі споживачами, за жовтень-грудень 2006 року, зокрема відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», що є предметом справи № 6/664. Ухвалою суду від 20.04.2007 р. було порушено провадження у справі № 6/268.

Ухвалою суду від 20.11.2007 р. зупинено провадження у справі № 6/664 до розгляду справи № 6/268.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 30.01.2010 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.03.2010 р..

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

Із положень вказаних норм матеріального права не випливає спосіб захисту права, обраного позивачем.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача підписати, скріпити печаткою та повернути (по одному примірнику) позивачу акти прийому-передачі природного газу (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України одним з загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов’язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Отже, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Державне мито, відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито», підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 1, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Повернути відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»(37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код 05524713) з Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита.

Суддя                                                                      С.А. Ковтун

Ухвалу підписано 12.04.2010 р.