Рішення № 9548239, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/2402.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Синтез"

До          Приватного підприємства "Передові технології України"

Про          стягнення 72 637,36 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Онопрієнко А.Є. –предст. (дов. № 10 від 01.09.2009 р.)

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Передові технології України" про стягнення грошових коштів у розмірі 72 637,36 грн. (43 881, 67 грн. –основний борг, 24 895,50 грн. –пеня, 3 860, 19 грн. –3 % річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 74-07/кр від 25.04.2007 р.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/24 та призначено розгляд справи на 02.02.2010 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 02.02.2010 р. не направив.

Ухвалою суду від 02.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 02.03.2010 р.

02.03.2010 р. представник відповідача у судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2007 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 74-07/кр (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався продати відповідачу товар у відповідності до заявок відповідача, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити ці товари на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що асортимент, кількість, якість та вартість товару вказується в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору.

Згідно п.2.3. Договору датою поставки товару є дата, зазначена в документі на відпуск товаро-матеріальних цінностей.

Згідно п. 3.4. Договору відповідач зобов’язався оплачувати товар по факту його отримання.

Товар переданий відповідачу на підставі видаткових накладних № 0000000284 від 27.04.2007 р. та № 0000000285 від 27.04.2007 р.

Таким чином, позивачем належним чином виконано умови Договору.

Проте, вартість переданого товару відповідачем оплачена частково, на рахунок позивача перераховано 29450,33грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 43881,67 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 24 895,50 грн., а також, 3 860, 19 грн. –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 43881,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 7.1. Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу штрафні санкції в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штрафні санкції, встановлені Договором є за своєю правовою природою є пенею.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 24 895,50 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства щодо нарахування пені.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 24 895,50 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 3 860,19 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3 % річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 860,19 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Передові технології України” (03151, м. Київ, вул. Волинська, 5, кв. 38, код 33234627, р/р 26006038737100 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім „Синтез” (91047, м. Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів, 170, код 32742496, р/р 2600512100422 в АБ „Укркомунбанк” м. Луганськ, МФО 304988) 43881 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 67 коп. основного боргу, 24 895 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 50 коп. пені, 3 860 (три тисячі вісімсот шістдесят) грн. 19 коп. 3% річних, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 37 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко