Рішення № 95478766, 03.03.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1192/20

2/303/58/21

ряд.стат.звіту №07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Варга Н.В.

Справа №303/1192/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолучівської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_2 , треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі представника за законом ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Мукачівської РДА, Мукачівська нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання в порядку спадкування за законом право власності на будинковолодіння за адресою : АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2010 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, відповідно до якого усе належне їй рухоме та не рухоме майно заповіла йому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла та після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшло домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1 . 16 вересня 2013 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа щодо належності майна спадкодавцеві. Так, згідно довідки Великолучківської сільської ради, дворогосподарство АДРЕСА_2 року забудови, суспільна група домогосподарства - колгоспна, головою домогосподарства до 21.03.2013 року була ОСОБА_6 . Згідно записів у погосподарських книгах, вбачається, зокрема : у погосподарській книзі 1983-1985 роки зазначено, що у домогосподарстві АДРЕСА_1 у період часу з 1983 р. по 1985 р. проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Головою домогосподарства вказана ОСОБА_6 . Рід діяльності голови колгоспного двору зазначено: 1983 рік - колгоспниця, перша половина 1984 рік - колгоспниця, друга половина 1984 року - колгоспниця, перша половина 1985 року - колгоспниця, друга половина 1985 року - не працююча. Суспільна група господарства до другої половини 1985 року - господарство працівника колгоспу (колгоспна). Відповідно до записів погосподарської книги 1986-1990 роки членами спірного домогосподарства зазначені подружжя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , головою домогосподарства вказана - ОСОБА_6 .. Рід діяльності голови - домогосподарка. Відповідно до записів погосподарської книги 1991-1995 роки членами спірного домогосподарства зазначені подружжя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , головою домогосподарства вказана - ОСОБА_6 .. Рід діяльності голови - не змінювався (не працююча). Таким чином, аналізуючи записи в погосподарських книгах можна зробити наступні висновки: у впродовж усього часу з моменту взяття на погосподарський облік спірного домогосподарства його головою була - ОСОБА_6 , в строк до другої половини 1985 року вона працювала колгоспницею. І відповідно дане домогосподарство відносилось до суспільної групи колгоспний двір, в той же час починаючи з другої половини 1985 року ОСОБА_6 припинила працювати у колгоспі в подальшому їх статус зазначався, як - домогосподарка/не працююча, а починаючи з 2000 року - пенсіонер за віком. Зауважив, на те, що у погосподарських книгах з моменту взяття домогосподарства на облік на вказувалась його суспільна група, висновок про приналежність даного домогосподарства до певної суспільної групи зроблено відповідно до роду діяльності голови. Таким чином, спірне домогосподарство НОМЕР_1 по першу 1985 років було колгоспним двором, і станом на той час його членами були виключно подружжя ОСОБА_9 . Надалі, починаючи з другої половини 1985 року по 01 липня 1990 року домогосподарство відносилося до суспільної групи “господарство інших категорій населення”, у зв`язку з чим при визначенні порядку його спадкування у даному випадку слід керуватися вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР 1969 р., за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалося подружжя, тобто житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 вищевказаному подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , у зв`язку з чим ОСОБА_6 , як його дружина на законних підставах успадкувала його частину домоволодіння на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , його дружина стала єдиним фактичним власником спірного домоволодіння. А саме: житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 . З урахуванням наведеного, після смерті ОСОБА_6 вказане вище домоволодіння увійшло до складу спадкового майна, у зв`язку з чим слід визнати право власності за ОСОБА_1 , як єдиним спадкоємцем за заповітом. Також, додатково просить врахувати, що покійна ОСОБА_6 склала заповіт задовго до своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), таке її рішення було свідомим та виваженим. Всі члени її родини, які наразі намагаються претендувати на частку у її майні були добре обізнані про прийняте ОСОБА_6 рішення, однак за життя вони не доклали жодних зусиль, щоб якимось чином вплинути на нього, вплинути чи змінити, ба більше ОСОБА_6 постійно потерпала від незаконних та протиправних дій ОСОБА_2 , він морально та фізично знущався на немічною жінкою, особливо після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , через що вона, на схилі своїх літ вимушена була шукати захисту у сторонніх людей. Через численні побої та моральний тиск, покинула власне домогосподарство та була влаштована в будинок пристарілих в с.Ракошино і у цей складний період свого життя його ( ОСОБА_1 ) надавала їй підтримку. Дані обставини можуть підтвердити не лише численні свідки, які були очевидцями цих подій (сусіди та односельчани), а й безпосередньо сам ОСОБА_2 . Так, останній вів та продовжує надалі вести аморальний та антисоціальний спосіб життя, чим також добре попсував життя покійній ОСОБА_10 , а наразі ще й безсоромно намагається претендувати на частку у її майні. Крім цього, звертає увагу суду, що позов про визнання права власності на спірне майно було подано ним ще у 2014 році, тобто у межах визначених законом строку, за наслідками його розгляду Мукачівським міськрайонним судом 08.10.2014 винесено відповідне рішення. На підставі вказаного рішення ним було реалізовано його законні права щодо спадкування та зареєстровано право власності спірне нерухоме майно. 21.11.2019 року Закарпатським апеляційним судом рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02.12.2015 - скасовано, а у задоволенні його ( ОСОБА_1 ) позову відмовлено. Мотиви прийнятого апеляційним судом рішення зводяться до того, що приналежність спірного майна (у минулому чи теперішньому часі) до суспільної групи - колгоспний двір передбачає особливий порядок його спадкування, у тому числі з урахуванням інтересів осіб, які являється членами цього колгоспного двору. Власне апелянти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах двох останніх діє ОСОБА_5 ) вважають себе членами колгоспного, що мають право на частку у спірному майні. Апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вище особи мали бути залучені, як відповідачі при розгляді вказаної позовної заяви. Оскільки законом не передбачено залучення/заміну відповідача на стадії апеляційного розгляду відповідне рішення суду першої інстанції було скасоване з процесуальних підстав. При цьому, суд апеляційної інстанції констатував, що дана обставина не перешкоджає звернутись з позовом до належного відповідача.Таким чином, вважає, що строк на звернення з даним позовом ним - не пропущено. Верховний суд у своїй постанові від 29.03.2018 у справі № 904/10673/16 констатував, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Позивач та його представник подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують. Представник відповідача – сільський голова Великолучківської сільської ради Мукачівського району Коштура В.О. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги залишає на розсуд суду. Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_11 подала до суду заяву про відкладення розгляду справи, однак, суд не приймає до уваги дану заяву, так як, представником відповідача неодноразово подавались заяви про відкладення розгляду справи, що призводить до затягування розгляду даної справи, жодних поважних причин неможливості явки в судове засідання суду не надала. Представник третіх особі Казнодій М.Л. та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку смс-повідомлення. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору орган опіки та піклування Мукачівської РДА подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Мукачівська нотаріальна контора в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 26 жовтня 2010 року ОСОБА_6 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 склала таке заповітне розпорядження: “На випадок своєї смерті призначаю спадкоємцем всього мого рухомого та нерухомого майна, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі всього того, що на день смерті виявиться мені належним і на що я за законом матиму право - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). 16 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом, за ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-14). Відповідно до Листа - відповіді за № 90/02-06 виданої Великолучківською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області від 25.01.2019 року: - 1) суспільна група домогосподарства за особовим АДРЕСА_1 ; - 2) рік побудови домогосподарства - 1950 рік. Головою домогосподарства до 21.03.2013 року (до дня смерті) являлася ОСОБА_6 . З 2014 року власником домоволодіння став ОСОБА_1 (згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.11.2014 року); - 3) згідно Погосподарських книг за 1983-1985 роки, у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 . Згідно Погосподарських книг за 1996-2000 роки, у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , проживали: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (який вибув 14.09.2000 року). Згідно Погосподарських книг за 2001-2005 роки, у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , проживали : ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_3 . Згідно Погосподарських книг за 2006-2010 роки, у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , проживали : ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_14 . Згідно Погосподарських книг за 2011-2015 роки, у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , проживали : ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_13 ; ( ОСОБА_3 та ОСОБА_14 зареєстровані, однак проживали за адресою опікуна - АДРЕСА_3 ). Згідно Погосподарських книг за 2016-2020 роки, у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , проживали : ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_13 ; ( ОСОБА_3 та ОСОБА_14 зареєстровані, однак проживали за адресою опікуна - АДРЕСА_3 ). Внесені відомості щодо імені ОСОБА_15 на ОСОБА_15 згідно запису, внесеного 23.11.2018 року відповідно до пред`явленого паспорта та прізвища ОСОБА_16 на ОСОБА_17 - згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 25.02.2015 року). ОСОБА_1 зареєстрований, але фактично проживає за адресою : АДРЕСА_4 (а.с.15-16, 17-27). Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 29932034 виданого реєстраційною службою Мукачівського МУЮ Закарпатської області від 24.11.2014 року, власником житлового будинку за №, який знаходиться по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 (а.с.34). Про що також свідчить Технічний паспорт на присадибний(індивідуальний) житловий будинок за АДРЕСА_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 (а.с.35-37). Відповідно до копії рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02 грудня 2015 року у справі за №303/6049/14-ц (2/303/3742/15), визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_4 , і.к. НОМЕР_3 ) право власності, в порядку спадкування, на житловий будинок під АДРЕСА_1 (а.с.40-42). Відповідно до копії Постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02.12.2015 року - скасовано, у позові ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.43-48). Правовідносини регулюються цивільним кодексом України. Вимогами ст.ст.1216, 1264 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, а ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті. Частиною 1 ст.1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. А відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, видача свідоцтва про право власності на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві тощо. Пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Згідно довідки Великолучківської сільської ради домогосподарство АДРЕСА_2 року забудови, суспільна група домогосподарства - колгоспна, головою домогосподарства до 21.03.2013 (дня смерті) була ОСОБА_6 (а.с.15-16).

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору.

Так, у відповідності до положень Цивільного кодексу Української РСР 1963 року виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно з ст.13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснений обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг.

Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади / публічних актів /, що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок введення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів / далі - Вказівки /, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР /далі - Держкомстат СРСР / від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25 травня 1990 р.

Відповідно до п.20 Вказівок суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства /сім`ї/.

У цьому ж пункті наведено вичерпний перелік суспільних груп господарства, а саме : господарство працівника колективного сільськогосподарського підприємства; господарство робітника; господарство службовця; господарство особи, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, селянське (фермерське) господарство; господарство інших категорій населення (служитель релігійного культу та ін.).

Згідно записів у погосподарських книгах, вбачається, зокрема, погосподарської книги 1983-1985 роки, що у домогосподарстві АДРЕСА_1 у період часу з 1983 р. по 1985 р. проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Головою домогосподарства вказана ОСОБА_6 . Рід діяльності голови колгоспного двору заначено: 1983 рік- колгоспниця, перша половина 1984 рік- колгоспниця, друга половина 1984 року-колгоспниця, перша половина 1985 року - колгоспниця, друга половина 1985 року - не працююча. Суспільна група господарства до другої половини 1985 року - господарство працівника колгоспу (колгоспна), (додаток №5)

Відповідно до записів погосподарської книги 1986-1990 роки членами спірного домогосподарства зазначені подружжя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , головою домогосподарства вказана - ОСОБА_6 . Рід діяльності голови - домогосподарка.

Відповідно до записів погосподарської книги 1991-1995 роки членами спірного домогосподарства зазначені подружжя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , головою домогосподарства вказана - ОСОБА_6 . Рід діяльності голови - не змінювався (не працююча) (а.с.15-16).

Таким чином, аналізуючи записи в погосподарських книгах можна зробити наступні висновки: у продовж усього часу з моменту взяття на погосподарський облік спірного домогосподарства його головою була - ОСОБА_6 , в строк до другої половини 1985 року вона працювала колгоспницею, і відповідно дане домогосподарство відносилось до суспільної групи колгоспний двір, в той же час починаючи з другою половини 1985 року ОСОБА_6 припинила працювати в колгоспі і в подальшому її статус зазначався, як - домогосподарка/не працююча, а починаю з 2000 року - пенсіонер за віком.

У погосподарських книгах з моменту взяття домогосподарства на облік не вказувалась його суспільна група, висновок про приналежність даного домогосподарства до певної суспільної групи зроблено відповідно до року діяльності голови.

Таким чином, спірне домогосподарство НОМЕР_1 по першу половину 1985 року було колгоспним двором, і станом на той час його членами були виключно подружжя ОСОБА_9 . Надалі, починаючи з другої половини 1985 року по 01 липня 1990 року домогосподарство відносився до суспільної групи «господарство інших категорій населення», у зв`язку з чим при визначенні порядку його спадкування у даному випадку слід керуватися вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР 1969 р, за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалося подружжя.

Так, згідно з ч.1 ст.22 даного Кодексу майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

З наведених підстав, житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 належав подружжю ОСОБА_9 в рівних частках по 1/2 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 помер, у зв`язку з чим ОСОБА_6 , як його дружина на законних підставах успадкувала його частку домоволодіння на підставі ч. З ст. 1268 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , його дружина стала єдиним фактичним власником спірного домоволодіння, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведено, після смерті ОСОБА_6 вказане вище домоволодіння увійшло до складу спадкового майна, у зв`язку з чим на нього слід визнати право власності за ОСОБА_1 , як єдиним спадкоємцем за заповітом. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - підлягає до задоволення. Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1258, 1261, 1268, 1297 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 . Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 . Відповідачам, які не з”явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, пердбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_5 ;

Відповідач : Великолучківська сільська рада Мукачівського району, код ЄДРПОУ - 04350398, с.Великі Лучки, вул.Гагаріна, 37, Закарпатської області, поштовий індекс – 89625.

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_6 ;

Представник третіх осіб : ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_7 .

Головуючий В.О.Монич