Постанова № 95478273, 11.03.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6310/20

Провадженя№ 3/266/73/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Курбанова Н.М. розглянувши матеріал, який надійшов від заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «АП-групп», який мешкає: АДРЕСА_1 ,

за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом № 399/05-99-04-02-14 від 08.12.2020р., ОСОБА_1 , будучи керівником директором ТОВ «АП-групп», порушив порядок ведення податкового обліку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь. пр. Луніна буд. 33, офіс 73, а саме порушив вимоги п.200.1, п.200.4 ст.200, 2001 3 статті 200 1, 202.1 ст. 202 Податкового кодексу, що призвело до завищення бюджетного відшкодування у сумі 103 837 гри. та у свою чергу до відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку і як наслідок заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 103 837 грн., яке не було усунено директором ОСОБА_1 до моменту його виявлення документальною перевіркою, акт від 08.12.2020 №1436/05-99-04- 02/36319142. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 13.03.2020р. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-2 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 будучі повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим справа розглянута без його участі.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її обставини, суд встановив, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч. 1 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачена за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що адміністративний матеріал не містить доказів, які б достеменно підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а викладена суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення у протоколі зазначена, як порушення порядку ведення податкового обліку, за що передбачена відповідальність за ст. 163-1 КУпАП, а у разі якщо такі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, про що відповідно необхідно надати суду докази, акт, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, тощо.

Стаття 251 КУпАП зазначає, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України.

Згідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається, провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Курбанова Н. М.