Вирок № 95477736, 12.03.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14282/20

Провадження №1-кп/263/584/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області судом у складі головуючого – судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Рябова С.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора – Балджи О.М.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

захисника – Рєзнік В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду м. Маріуполя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, Донецької області, з середньо-технічною освітою, працюючого агломератником 3 розряду у ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», неодруженого, маючого на утриманні дитину, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаю чого - АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2020 року ОСОБА_2 приблизно о 17-00 годин, знаходячись за місцем свого мешкання в кв. АДРЕСА_3 , переслідуючи мету умисного спричинення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, з раніше знайомою ОСОБА_1 , долоню руки, умисно завдав останній декілька ударів в обличчя, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді параорбітальної гематоми, закритого переламу кісток носа без змішення, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на термін понад 6 днів, після чого повалив її на підлогу, та продовжуючи злочинний умисел, ногою, умисно завдав не менш семи ударів в грудну клітину праворуч, та ліворуч, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: переламів 6,7,8,9,11 ребер справа зі зміщенням, перелому 8,9 ребер зліва за зміщенням, що ускладнилися післятравматичним пневматороксом справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що 19 липня 2020 року знаходячись за місцем мешкання у результаті побутової суперечки, вдарив по обличчю та тулубу свою співмешканку ОСОБА_1 . У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Після допиту обвинуваченого, за згодою учасників судового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано доцільним допитати обвинуваченого та дослідити дані, які характеризують особу обвинуваченого, а інші докази, які не ким не оспорюються суд вважає недоцільним досліджувати в судовому засіданні, так як зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено судом, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

З урахуванням фактичних обставин справи, ступеня тяжкості злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особи винного, який характеризується за місцем проживання та місцем працевлаштування позитивно, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням пом`якшуючих обставин покарання, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, проте вину свою визнав, щиро покаявся, з урахуванням позиції потерпілої, яка просила не позбавляти волі обвинуваченого, не має будь яких претензій до останнього, з яким на даний час спільно мешкає, тому суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування витрат закладові охорони здоров`я на лікування потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У відповідності до довідок комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К. Мацука» витрати медичного закладу на лікування потерпілої за період з 19 липня 2020 року по 30 липня 2020 року склали 10 622,04 грн.

Таким чином цивільний позов, заявлений прокурором, щодо відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої на суму 10 622,04 грн., які підтверджені належними письмовими доказами, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 1 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на лікування ОСОБА_1 у розмірі 10 622 (десять тисяч шістсот двадцять дві) гривень 04 коп. на користь Маріупольської міської ради, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ЄДРПОУ 01990654, МФО 334851.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Д.В. Киян