
Справа № 263/14345/20
Провадження № 2/263/757/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Кияна Д.В.
за участю секретаря судових засідань Рябова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 06.09.2011 року № б/н станом на 14.07.2020 року у розмірі 19985,13 грн.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 06.09.2011 року № б/н. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг «Умов та правил надання банківських послуг» та витяг «Тарифів» додаються до позовної заяви. Підписання цієї заяви є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 Правил надання банківських послуг. Розмір кредитного ліміту змінювався, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. Банк взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 14.07.2020 року становить 19985,13 грн. та складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 14354,57 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2938,53 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 872,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками – 1819,07 грн.
У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 19985,13 та судові витрати.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
29.12.2020 р. ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
У порядку, передбаченому ст. 279 ЦПК України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні за участю осіб до суду не надходило.
Суд розглянув справу в порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та за відсутності клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, представником позивача – ОСОБА_2 – у позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписала ОСОБА_1 06.09.2011 року, зазначено, що відповідач ознайомлений та згоден з Умовами надання банківських послуг, Тарифами банку, а також надав згоду на те, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
За відомостями Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» базова % ставка на місяць (нараховується на залишок заборгованості) становить 3 %; обов`язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня = пені 1 та пеня 2, де пеня = (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня 2 = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн.; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань – 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором виникла заборгованість перед банком, яка станом на 14.07.2020 року становить 19985,13 грн. та складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 14354,57 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2938,53 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 872,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками – 1819,07 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачаються операції щодо списання процентів, автоматичного погашення простроченої заборгованості, комісії за обслуговування.
Також позивачем надана довідка на підтвердження видачі відповідачу кредитних карток на підставі договору № б/н, а саме: № НОМЕР_1 , дата відкриття 07.09.2015 року, термін дії 03/18; № НОМЕР_2 , дата відкриття 04.04.2015 року, термін дії 03/19; № НОМЕР_3 , дата відкриття 02.07.2018 року, термін дії 03/22.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 06.09.2011 року між сторонами, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, укладений кредитний договір.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 06.09.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 14.07.2020 року становить 19985,13 грн. та складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 14354,57 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2938,53 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 872,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками – 1819,07 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала розрахунки через термінали у касах магазинів та ін.
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судове засідання не з`явився, не заперечував фактів укладання кредитного договору, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, надана позивачем банківська виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останній у сумі 19985,13 грн.
Як наголошено у Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в аналогічній справі за № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховані судом при ухваленні рішення.
На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що банк має право вимагати повернення всієї суми кредиту, заборгованості за відсотками та штрафів за період користування кредитними коштами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 2102 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 06.09.2011 року № б/н станом на 14 липня 2020 року у розмірі 19985,13 грн., яка складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 14354,57 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2938,53 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 872,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками – 1819,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2102 грн.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.В. Киян
Судове рішення № 95477735, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 12.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/14345/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: