Ухвала суду № 95475392, 12.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/20618/20

6-117/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Машевській О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2020 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «ЄФКР» про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На запит головуючого в справі судді матеріали справи № 2-1638/10 були передані лише в лютому 2021 року.

Подана заява обґрунтовується тим, що 29.03.2010 року Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 2-1638/10, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11070153000 від 02.11.2006 року в розмірі 161 852,58 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1618,52 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення прав вимога за вказаним договором.

11.09.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄФКР» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-03-26-000009- b від 17.04.2019, був укладений договір № 1369/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком прав вимоги за кредитним договором № 11070153000 від 02.11.2006 року.

Заявник зазначає, що виконавчий лист на виконання рішення суду вже пред`являвся до виконання. Постановою державного виконавця Рокитнянського районного ВДВС ГТУЮ у Київській області від 20.09.2011 року було відкрито виконавче провадження № 28880710 про стягнення заборгованості на користь АКІБ «УкрСиббанк».

Постановою державного виконавця від 28.12.2012 року замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк».

30.05.2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, які останнім отримані не були.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2016 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого документа та зазначено, що ухвалою від 21.06.2013 року ПАТ «Дельта Банк» відмовлено у задоволення заяви про заміну стягувача та що дана ухвала не оскаржувалася.

Вважає, що суд не врахував ту обставину, що банк перебував у процедурі ліквідації.

Сторона заявника посилається також на те, що оскарження рішення суду в апеляційній інстанції передбачає сплату судового збору, який не може бути сплачений на відповідній стадії процедури ліквідації. Таким чином, вважає, що саме ці непереборні на той час обставини стали причиною неподання до суду апеляційної скарги та причинами пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Що стосується вимог про заміну сторони у виконавчому листі, заявник посилається на те, що згідно чинного законодавства заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до інформації в АСВП станом на 16.09.2020 року відкритих виконавчих проваджень на виконання рішення від 29.03.2010 року по справі № 2-1638/10 немає. Оригінал виконавчого листа банк до товариства не передавав.

Щодо вимог про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконаного листа до виконання зазначає, то після укладення 11.05.2019 року між банком та заявником договору № 1369/К про відступлення прав вимоги за 269 кредитними договорами, проходила довготривала процедура передачі оригіналів кредитних справ боржників, що стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В обґрунтування вимоги про видачу дублікату виконавчого листа заявник посилається на те, що згідно акту повторної перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 від 14.09.2020 року підтверджена відсутність виконавчого листа. Також на підтвердження доказів того, що оригінал виконавчого листа та постанови про повернення виконавчого документа банк не передавав товариству, заявник надає виписку з акту приймання-передачі кредитних, судових та наглядових справ за кредитами, акт приймання-передачі документів виконавчого провадження та копію опису матеріалів наглядової справи.

Вважає, що відсутність виконавчого документа, набрання чинності рішення суду та його фактичне невиконання боржником, відсутність відкритого виконавчого провадження є підставами для встановлення факту втрати виконавчого документа з незалежних від ТОВ «ФК «ЄФКР» причин. Видати дублікат неможливо без поновлення пропущеного строку, який був пропущений з незалежних від товариства причин.

Рішення суду не виконано, тому просить задовольнити заяву в повному обсязі.

У судове засідання учасники судового розгляду та заінтересовані особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку, передбаченому процесуальним законом. Їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 цього Кодексу) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.03.2010 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено (а.с. 60-61) та 17.08.2011 року видано представнику позивача виконавчі листи (а.с. 65).

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за умовами якого кредитором за зобов`язанням ОСОБА_1 по договору № 11070153000 стало ПАТ «Дельта Банк».

11.09.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄФКР» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-03-26-000009- b від 17.04.2019 року, був кладений договір № 1369/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком прав вимоги за кредитним договором № 11070153000 від 02.11.2006 року.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 516 цього Кодексу передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, кредитором за зобов`язаннями ОСОБА_1 стало ТОВ «ФК «ЄФКР».

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у відкритому виконавчому провадженні за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, з аналізу даної норми, яка має імперативний характер, випливає, що статус сторони виконавчого провадження особа набуває при відкритті виконавчого провадження та протягом його виконання.

Разом з тим, згідно з положеннями ч. 5 ст. 442 ЦПК України, яка також має імперативний характер, до відкриття виконавчого провадження судом може бути замінено боржника або стягувача у виконавчому листі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відсутнє відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів щодо стягнення заборгованості.

Оскільки судом не було замінено стягувача у виконавчих листах на ПАТ «Дельта Банк», то в даному випадку суд приходить до висновку про можливість заміни стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «ЄФКР».

Щодо вимоги заявника про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, то суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 цієї статті строки встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа виданого на підставі рішенням суду від 29.03.2010 року становив один рік.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» було пред`явлено виконавчий лист до примусового виконання, за яким 20.09.2011 року було відкрито виконавче провадження № 28880710, а 30.05.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. З постанови про повернення вбачається, що за рахунок заставленого майна, яке реалізоване, частково погашено борг. Виконавчий документ міг бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.05.2014 року.

Разом з тим, повторно виконавчий лист до органів ДВС не подавався.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день звернення до суду з заявою) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як зазначає сторона заявника, стягувач постанову та виконавчий лист не отримував.

Вважає, що відмовляючи в задоволенні заяви попереднього стягувача про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого суд не врахував ту обставину, що банк перебував у процедурі ліквідації.

Разом з тим, ПАТ «Дельта Банк» як стягувач дійсно 15.08.2016 року звертався до суду з такою заявою. Однак зазначені заявником обставини щодо звільнення працівника банку відповідального за юридичний супровід даної судової справи та неналежне виконання ним своїх обов`язків судом не були визнані підставою для задоволення такої заяви.

Як вбачається з заяви та ухвали, банк не посилався як на підставу поважності пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання на процедуру ліквідації. Таким чином, зазначені обставини ТОВ «ФК «ЄФКР» в цій частині суперечать викладу обставин самим банком.

Заявник також зазначає, що після укладення договору № 1369/К про відступлення прав вимоги за 269 кредитними договорами проходила довготривала процедура передачі оригіналів кредитних справ боржників, що стало однією з підстав пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, які, між тим, передані не були.

Вважає, що втрата виконавчого документа та пропущення строку сталися з незалежних від ТОВ «ФК «ЄФКР» причин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що поважними для поновлення строку є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання попереднім стягувачем не стали підставою для їх поновлення і стосовно цього питання є відповідна ухвала суду від 25.11.2016 року.

Крім того, ліквідаційна процедура також не може бути об`єктивною причиною для неможливості пред`явлення виконавчого листа до виконання у визначений законодавством строк.

У поданій заяві заявник зазначає, що не існує більш вагомих доказів причин поважності пропуску такого строку ніж війна, захоплення частини суверенної території України, надскладна процедура консолідації активів банків та ліквідація банків, процедурні обмеження та підготовка активів до реалізації, а також відмова судом у заміні стягувача, внаслідок чого банк не змін своєчасно пред`явити виконавчі листи до виконання.

Заявник також посилається на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини в частині того, що забезпечення державою виконання судового рішення є невід`ємною частиною права кожного на судових захист. Виконання рішення суду є обов`язковою стадією правосуддя та має розцінюватися як складова судового розгляду.

Вважає, що позбавлення прав кредитора на стягнення заборгованості за кредитом суперечить чинному законодавству, не відповідає покладеному на боржника обов`язку щодо належного виконання рішення суду, сприяє боржнику умови для невиконання рішення та ухилення від виконання своїх обов`язків.

Суд погоджується з такими рішеннями та практикою Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, права стягувача жодним чином судом не обмежувалися. Суд акцентує увагу, що рішення набрало законної сили більше 10 років тому, а стягувач не був позбавлений можливості отримувати інформацію щодо стану виконавчого провадження та слідкувати за встановленими законодавством строками з метою забезпечення виконання рішення суду.

Суд зважає на те, що на момент укладення Договору № 1369/К про відступлення прав вимоги строки пред`явлення виконавчого документа до виконання попереднім стягувачем пройшли, а після укладення договору для нового кредитора вони не розпочинаються спочатку.

Таким чином, заявник, укладаючи договір про відступлення права вимоги, яке виникло на підставі ухваленого судом рішення в цивільній справі через 9 років після його ухвалення, тобто після спливу встановленого законом строку для пред`явлення його виконання, не перевіривши підстави його невиконання, свідомо набув прав кредитора щодо проблемного боржника, не з`ясувавши взагалі питань, пов`язаних з виконанням рішення суду у попереднього кредитора.

Проте, придбаваючи такий кредитний портфель, заявник мав би зважити всі майбутні ризики.

З урахуванням цього, суд вважає, що заявник діяв необачно щодо себе, купуючи проблемний кредит, а тому ризики, пов`язані з укладенням вказаної угоди, лежать на ньому і не можуть бути підставою для задоволення заяви в частині поновлення строку для пред`явлення його до виконання та видачі дубліката виконавчого документа.

При цьому суд зважає на те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції.

Разом з тим, безпідставне та необґрунтоване поновлення процесуальних строків буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

За таких обставин визначені законом підстави для задоволення заяви в цій частині відсутні.

Згідно п.п. 17.4 Перехідних положено ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на наведене, підстави для видачі дублікату виконавчого листа також відсутні.

Таким чином, заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 55, 512, 514, 516 ЦК України, Закон України «Про виконавче провадження», ст.ст. 433, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Акціонерне товариство «Укрсиббанк») (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ЄДРПОУ 09807750) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» (м. Київ, вул. Глибочицька, 40 х, ЄДРПОУ 34615314) у виконавчому листі, виданому Солом`янським районним судом м. Києва по справі № 2-1638/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» (м. Київ, вул. Глибочицька, 40 х, ЄДРПОУ 34615314) у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом м. Києва по справі № 2-1638/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: