Рішення № 95472560, 09.03.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/18862/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - позивач), діючи через свого представника – Киричук Г.М., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 858 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» ОСОБА_1 10 травня 2018 року на підставі кредитного договору № 2001031959401 видано кредитну карту з кредитним лімітом 30 000 грн., який згодом збільшено до 37 000 грн. Однак, відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03 листопада 2020 року складає 50 858 грн. 58 коп., з яких: 34 474 грн. 33 коп. - заборгованість за кредитом; 16 384 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами. Також, зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» змінило тип товариства з публічного на акціонерне товариство.

22 грудня 2020 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позов необґрунтований та безпідставний.

Вказала, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання нею кредитних коштів у зазначеному розмірі, а надана позивачем копія витягу з Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, окрім того, що є нечитабельною, то також не містить інших складових кредитного договору. Самого кредитного договору № 2001031959401 від 10 травня 2018 року, на який позивач посилається у своєму позові, долучено не було.

Що стосується розрахунків наданих позивачем, зазначає, що ні в позовній заяві, ні в додатках до неї, не міститься жодної інформації стосовно використання формули розрахунку заборгованості при визначенні її розміру і відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження наявності заборгованості взагалі за кредитом. Також розміри заборгованості зазначені у позовній заяві та короткій і детальній виписці з рахунку відрізняються.

Окрім того, зазначає, що позивач використав право вимоги дострокового повернення суми кредиту, процентів та пені, звернувшись 05 травня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 49 995 грн. 76 коп.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року по справі № 569/15502/20 зазначений виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, однак станом на день подання даного відзиву зазначене рішення суду не набрало законної сили, а відтак у позивача залишається право подати апеляційну скаргу. Таким чином звернення позивача до суду з даним позовом вважає спробою подвійного стягнення заборгованості, а відтак позов подано передчасно.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 просила розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав наведених у відзив на позов. Окрім того, вказала, що дійсно отримувала кредитні кошти, однак також їх і повертала, а тому сума заборгованості не може бути такою, як зазначена у позові.

19 грудня 2020 року відповідачем подано заяву про витребування у позивача оригіналу кредитного договору №2001031959401 від 10 травня 2018 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2020 року витребувано у Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» оригінал кредитного договору №2001031959401 від 10 травня 2018 року.

03, 09 та 24 лютого 2021 року, та 09 березня 2021 року до суду надійшли заяви від представника позивача ОСОБА_2 про неможливість надати докази, в яких вказано, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем в додатках було долучено копію кредитного договору – Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10 травня 2018 року №2001031959401. Оригінал вказаного документу разом з виконавчим написом нотаріуса від 05 травня 2020 року №16762 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на даний час перебуває у приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П., тому надати його оригінал для огляду в судовому засіданні немає можливості.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із Заявою № НОМЕР_1 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 59,51% річних.

Однак, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконала, в зв`язку з чим, згідно розрахунку позивача, станом на 03 листопада 2020 року, має заборгованість перед позивачем у розмірі 50 858 грн. 58 коп., з яких: 34 474 грн. 33 коп. - заборгованість за кредитом; 16 384 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами.

Відповідно до п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 06 квітня 2018 року), затвердженої рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» протокол №694 від 06 березня 2018 року, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Згідно п.5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Пунктом 6.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену умовами цього договору та чинним законодавством України за невиконання, неналежне виконання своїх обов`язків, передбачених договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 10 травня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір. Позивачем підписано заяву №2001031959401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, де зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях та надати кредитну картку, просить встановити банк на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 30 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків у розмірі 59,51 % річних. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що нею отримана у неушкодженому стані платіжна картка.

З наданої позивачем виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором №2001031959401 від 10 травня 2018 року станом на 03 листопада 2020 року та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 10 травня 2018 року по 03 листопада 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 були отримані кредитні кошти, нею вони використовувалися, що нею не заперечувалося також і в судовому засіданні, та наявний розмір заборгованості в сумі 50 858 грн. 58 коп., з яких: 34 474 грн. 33 коп. – прострочена заборгованість за кредитом; 16 384 грн. 25 коп. – прострочена заборгованість за процентами.

Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано позивачем та підтверджений виписками з особового рахунку відповідача, які є первинними документами, оформленими відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем цей розрахунок не спростований і свій не надано. Відповідач не спростувала факт отримання кредитних коштів та частково сплачувала заборгованість за договором, отже, не заперечувала факту укладення кредитного договору, тому суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 34 474 грн. 33 коп. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16 384 грн. 25 коп., розмір яких погоджено в Заяві № 2001031959401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач використав право вимоги дострокового повернення суми кредиту, процентів та пені, звернувшись 05 травня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року по справі № 569/15502/20 не набрало законної сили, а відтак у позивача залишається право подати апеляційну скаргу і таким чином звернення позивача до суду з даним позовом є спробою подвійного стягнення заборгованості, на увагу не заслуговує, оскільки рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року по справі № 569/15502/20, яким зазначений виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, набрало законної сили 04 січня 2021 року.

Отже, з викладених вище підстав суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та вбачає правові підстави для стягнення заборгованості.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №2001031959401 від 10 травня 2018 року в розмірі 50 858 (п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Повне судове рішення складено 12 березня 2021 року.

Суддя О.О. Першко