Ухвала суду № 95471286, 12.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3140/21

Провадження № 2/344/2213/21

У Х В А Л А

12 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), АТ «Альфа-Банк» про звільнення майна з-під арешту , -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), АТ «Альфа-Банк» про звільнення майна з-під арешту.

Встановивши невідповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 діючого ЦПК України, 09 березня 2021 року суддею постановлено ухвалу про залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

10 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обгрунтовує тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік (дохід складає 0 грн.).

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В обґрунтування наведених у заяві обставин суду надано відомість з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка була надана на запит в електронному вигляді від 03.03.2021 року про розмір доходу ОСОБА_1 за період 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року.

У своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, а також враховуючи майовий стан позивача ОСОБА_1 за 2020 рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), АТ «Альфа-Банк» про звільнення майна з-під арешту.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 133,136,260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), АТ «Альфа-Банк» про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), АТ «Альфа-Банк» про звільнення майна з-під арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Татарінова