Рішення № 95469360, 12.03.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1223/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства “Центрнафтотрейд”,

вул. Філатова, 6, смт. Петрове, Кіровоградська область, 28300;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сож - Агро АГ”,

вул. Попудренко, 23/12, смт. Ріпки, Чернігівської області, 15000;

предмет спору: про стягнення 231583,66 грн

Учасники справи не викликались.

18.12.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 15.11.2020 Приватного підприємства “Центрнафтотрейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сож - Агро АГ” про стягнення 231583,66 грн, з яких: 165072,60 грн основного боргу, 4627,00 грн 3% річних, 26393,43 грн пені, 2476,11 грн. інфляційних та 33014,52 грн штрафу. В обгрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору надання послуг №01.08/2019.1 від 01.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, ухвалою суду від 12.01.2021 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1223/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Судом встановлено, що копія ухвали суду від 12.01.2021 про прийняття справи 927/1223/20 до провадження суддею Господарського суду Чернігівської області Федоренко Ю.В. і встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позов, яка направлена судом у конверті з позначкою «Судова повістка» на адресу ТОВ “Сож - Агро АГ”, яка зазначена у позовній заяві, повернулася до суду 20.01.2021 без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" ( а.с. 87).

20.01.2021 судом повторно направлено відповідачу у конверті з позначкою «Судова повістка» ухвалу про відкриття провадження у справі № 927/1223/20, яка знову повернулася до суду 27.01.2021 без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" ( а.с. 88).

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

У п. 99-2 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» може бути неврученим лише з поважних причин, якими можуть бути лише об`єктивні обставини - відсутність адресата за вказаною адресою або відмова від отримання листа, поштове відправлення з позначкою «Судова повістка» не може бути повернуто з підстави «за закінченням встановленого строку зберігання» або «інші причини», які не належать до об`єктивних причин невручення, а тому не може вказуватись на таких відправленнях.

З метою усунення порушень законності та недоліків в організації роботи Акціонерного товариства “Укрпошта”, суд 28.01.2021 постановив окрему ухвалу по справі № 927/1223/20 і зобов`язав вжити заходи, спрямовані на вдосконалення зазначеної роботи щодо недопущення в майбутньому вказаних в ухвалі порушень та недоліків, а саме: належним чином у відповідності до норм чинного законодавства України здійснювати доставку поштових відправлень, зокрема з відміткою “Судова повістка” із заповненням повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119); зобов`язано Акціонерне товариство “Укрпошта” забезпечити належне виконання вимог ухвал суду по даній справі.

19.02.2021 до суду з Філії Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшла відповідь від 18.02.2021 № 01/1-08/24 на окрему ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2021 в якій повідомлено, що за викладеними в окремій ухвалі фактами проведена перевірка, в результаті якої встановлено наступне:

Поштове відправлення №1400050639039 надійшло до ВПЗ Ріпки 13.01.2021. В ході доставки відправлення за вказаною адресою було встановлено фактичну відсутність офісу TOB «Сож-Агро АГ», тому інформування представника адресата про необхідність отримання поштового відправлення було здійснено по телефону, номер якого він залишив у ВПЗ. У зв`язку з неотриманням зазначеного поштового відправлення адресатом, 19.01.2021 воно було повернуто відправнику. При його поверненні листоноша допустила порушення пункту 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», зазначивши причину повернення «за закінченням терміну зберігання».

Аналогічна ситуація склалась і з поштовим відправленням № 1400050664904, яке надійшло до ВПЗ Ріпки 21.01.2021 та у зв`язку з неотриманням зазначеного поштового відправлення адресатом 26.01.2021 воно було повернуто відправнику.

З метою забезпечення судами своєчасного інформування сторін по справі про дату і час засідання, дирекція просить враховувати наступне.

Відповідно до пункту 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає відправлення до суду із зазначенням причини повернення. При цьому, перебіг 3-денного строку для вручення листа починається на наступний робочий день після інформування одержувача про надходження на його адресу судової повістки.

В автоматизованих відділеннях поштового зв`язку строки доставки та повернення відправлень контролюються автоматично, що виключає їх порушення.

17.02.2021 з начальником ВПЗ Ріпки індивідуально проведена додаткова роз`яснювальна робота щодо недопущення подібних помилок в майбутньому. На рівні Чернігівської дирекції з персоналом відділень регулярно проводяться селекторні наради, здійснюється дистанційне навчання, в тому числі з питань коректного оформлення та порядку вручення судових повісток.

Дирекцією взята на контроль доставка судових повісток, що повторно направлені Господарським судом Чернігівської області в даний час ТОВ «Сож-Агро АГ».

17.02.2021 судом втретє направлено відповідачу у конверті з позначкою «Судова повістка» ухвалу про відкриття провадження у справі № 927/1223/20, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінгу за штрихкодовим ідентифікатором 1400050459880 вручена відповідачу 19.02.2021.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

11.03.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло письмове пояснення від 11.03.2021 в якому просить суд застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог у справі № 927/1223/20 та відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Також відповідач у вказаному поясненні зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг, оскільки п.3.5 договору передбачає надання відповідачу товаротранспортної накладної, оформленої у відповідному порядку після надання послуг.

За змістом ч.2 ст.170 ГПК України вказане письмове пояснення повинно бути підписане відповідачем чи його представником, однак не містить підписів вказаних осіб та не підписано електронним цифровим підписом представника відповідача.

Оскільки пояснення відповідача від 11.03.2021 подано без додержання вимог ч.2 ст.170 ГПК України суд залишає його без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті в їх сукупності, господарський суд встановив:

01.08.2019 між Приватним підприємством “Центрнафтотрейд” (надалі – Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЖ-АГРО АГ» (надалі – Замовник) укладено договір № 01.08/2019.1 (далі – Договір) (а.с. 55-56).

Згідно пунктів 1.1-2.1 Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується надати послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на умовах передбачених цим Договором.

Перевезення вантажів здійснюється на підставі заявок Замовника тільки на території України. В заявках зазначається кількість та види транспортних засобів, час і місце їх подачі а також маршрути та термін доставки.

Вартість наданих послуг по цьому Договору вказується в специфікаціях до договору та Актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємними частинами Договору.

У відповідності до пунктів 5.1-5.2 Договору Перевізник після надання транспортних послуг на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт виставляє рахунок на оплату.

Розрахунки між Замовником та Перевізником здійснюється на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 5 банківських днів від дати рахунку.

Згідно п. 8.2 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та вважається таким, що укладений на невизначений термін, якщо одна із сторін не виявить бажання розірвати Договір попередивши про це іншу сторону за п`ять днів.

Сторонами укладено Додаток № 1 до Договору в якому погоджено вартість (ціну) послуг Перевізника, маршрут перевезення та вантаж: насіння соняшнику та кукурудзи (а.с. 57).

Належне виконання позивачем зобов`язань за Договором та прийняття послуг і виникнення обов`язку оплатити транспортні послуги відповідачем підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.12.2019 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 165072,60 грн та Рахунком-фактурою № СФ-0000071 від 02.12.2019 на суму 165072,60 грн (а.с. 58-59).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не оплачені транспортні послуги в розмірі 165072,60 грн, а тому він звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов Договору відповідачем.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом укладений між сторонами договір є договором перевезення вантажу за яким одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.1-3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 Цивільного кодексу України).

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз.7 глави І Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363).

Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується як укладення сторонами договору по перевезенню вантажів від 01.08.2019 з додатком №1 яким узгоджено маршрут перевезення, найменування вантажу та ціна послуги з перевезення, так і виконання вказаного договору сторонами, зокрема представниками сторін без зауважень підписано та затверджено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.12.2019 на суму 165072,60 грн, позивачем складено та підписано рахунок-фактура №СФ-0000071 від 02.12.2019 на суму 165072,60 грн.

За умовами п.5.2 договору відповідач зобов`язаний був оплатити вказаний рахунок протягом 5 банківських днів від дати рахунку, тобто до у строк 09.12.2019.

Відповідач доказів оплати заборгованості за Договором в розмірі 165072,60 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, не виконання позивачем умов договору, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 165072,60 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача 4627,00 грн 3% річних, 26393,43 грн пені, 2476,11 грн інфляційних за період з 10.12.2019 по 15.11.2020 та 33014,52 грн штрафу за прострочення оплати за Договором згідно розрахунків, які містяться в позовній заяві.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17).

Відповідно до п.6.4 договору Замовник у випадку порушення умов оплати вартості робіт, сплачує на користь Перевізника штраф у розмірі 20% від вартості несплачених послуг.

Розмір штрафу позивачем визначено у відповідності до умов договору та чинного законодавства з розрахунку 165072,60 грн боргу х 20%, що становить 33014,52 грн, який підлягає стягненню на його користь.

У відповідності до пункту 6.3 Договору, на підставі якого позивачем заявлено вимоги про стягнення пені, у випадку несвоєчасного розрахунку Замовника за надані послуги нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченої орендної плати за кожен день прострочення.

Оскільки умовами договору передбачено нарахування пені від вартості неоплаченої орендної плати, а предметом договору від 01.08.2019 не є передання позивачем відповідачу речі у найм (оренду), суд приходить до висновку, що сторонами у договорі не встановлено відповідальності замовника (відповідача) у вигляді сплати пені за порушення зобов`язання щодо строку розрахунку за перевезення вантажів автомобільним транспортом, що є підставою для відмови у позові про стягнення 26393,43 грн пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок відсотків річних та інфляційних суд встановив, що позивачем правильно визначено період прострочення в оплаті, розрахунок відповідає умовам договору та чинного законодавства, є арифметично вірним, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення 2476,11 грн інфляційних та 4627 грн 3% річних.

На підставі викладеного позов судом задовольняється частково з покладенням судових витрат на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сож - Агро АГ”, вул. Попудренко, 23/12, смт. Ріпки, Чернігівської області, 15000, код 37699465 на користь Приватного підприємства “Центрнафтотрейд”, вул. Філатова, 6, смт. Петрове, Кіровоградська область, 28300, код 35867241, 165 072,60 грн боргу, 33 014,52 грн штрафу, 4 627 грн 3% річних, 2 476,11 грн інфляційних та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 077,85 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову про стягнення 26 393,43 грн пені – відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.03.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко