Ухвала суду № 95468440, 12.03.2021, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.03.2021 Справа № 908/612/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32

до відповідача 1 Фермерського господарства «Кожухар», 72431, Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве, вул. Карла Маркса, 30-А

до відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості

без виклику представників сторін

установив

10.03.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ до відповідачів Фермерського господарства «Кожухар», Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве та ОСОБА_1 , Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве про стягнення заборгованості в розмірі 551 591,18 грн, з яких: заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 499 851,68 грн, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 40 599,83 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 10 213,39 грн, пеня за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 926,28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021, справу № 908/612/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Разом із матеріалами позовної заяви Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро», м. Київ подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно поручителя ОСОБА_1 , а саме:

- житловий будинок загальною площею 107,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1770334923245;

- нежитлова будівля магазину-бару «Кардинал» загальною площею 114,27 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 879038723245.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що 02.10.2019 Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Фермерським господарством «Кожухар» укладено Кредитний договір № 021019-А. Проте, у встановлений Кредитним договором строк, позичальник кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, чим допустив порушення грошового зобов`язання. 02.10.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 021019-П. Заявник зазначає, що відповідачами не вчиняється будь-яких дій направлених на погашення заборгованості, а тому є побоювання, що майно, грошові кошти які є у їх власності на момент пред`явлення даної заяви (та за рахунок якого Банк може задовольнити свої вимоги) може бути, відчужене на момент винесення рішення. Вищенаведені обставини на думку заявника, дають підстави стверджувати, що неприйняття забезпечуваних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Виходячи з вище викладеного заявник просити суд накласти арешт, у межах суми заборгованості за Кредитним договором на майно, що належать поручителю. Згідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстроване на праві власності наступне нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 107,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1770334923245; нежитлова будівля магазину-бару «Кардинал» загальною площею 114,27 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 879038723245.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 5, 7, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачені випадки, в яких не допускається забезпечення позову.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний захід забезпечення позову, накладення арешту на майно відповідача, жодним чином не вплине на проведення господарської діяльності, оскільки останній продовжить володіти своїм майном та користуватися ним у своїй діяльності, вказаний захід лише на певний час обмежить власника у праві розпорядження майном.

Заявником, відповідно до вимог ст. 74 та ст. 136 Господарського процесуального кодексу України доведено ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, обрані позивачем заходи до забезпечення позову не містяться в переліку заборонених заходів забезпечення позову, визначених ч. 5, 6, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 є одноосібним учасником та керівником ФГ «Кожухар» про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 107 кв.м, нежитлова будівля, будівля магазина – бара «Кардинал» загальною площею 114,24 кв.м, будівлі та споруди колишнього птахокомплекса загальна площа 6545,22 кв.м, земельна ділянка площею 30 га. На підтвердження перебування у власності ФГ «Кожухар» будь-якого майна доказів не надано.

Станом на 16.02.2021 сума виданого кредиту становить 500 000,00 грн, загальна заборгованість за кредитом становить 499 851,68 грн, сума нарахованих відсотків становить 142 294,47 грн, загальна заборгованість за відсотками становить 40 599,83 грн.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно поручителя ОСОБА_1 , не порушить прав та охоронюваних законом його інтересів чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність останнього чи до погіршення стану його майна, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (зокрема, обраний захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та забезпечити ефективний захист його порушених прав та інтересів), імовірність ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, якщо позов буде судом задоволено, з метою запобігання порушення майнових прав позивача, суд вбачає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову від 10.03.2021.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

Заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно поручителя ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), у межах заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 021019-А від 02.10.2019 у розмірі 551 591,18 грн, а саме:

- житловий будинок загальною площею 107,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1770334923245;

- нежитлова будівля магазину-бару «Кардинал» загальною площею 114,27 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 879038723245.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає чинності з моменту винесення 12.03.2021, є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років по 12.03.2024.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу підписано 12.03.2021.

Суддя І. С. Горохов