Рішення № 9546511, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/9401.04.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Велта» до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»

про стягнення 150000,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Мельник М.П. (голова правління);

          від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 01 квітня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Велта»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення заборгованості в розмірі 150 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів згідно з умовами договору банківського вкладу № Д-ЮР043 від 16.10.2006р.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 02.03.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.04.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2006 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) (разом –сторони) було укладено договір банківського вкладу № Д-ЮР043 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого Вкладник перераховує тимчасово вільні грошові кошти, а Банк приймає їх на строковий депозитний рахунок № 26515002000368. Сума депозитного вкладу складає 100 000,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 13 % річних.

26.10.2006р. позивачем було внесено на депозитний рахунок банку 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3315 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Таким чином позивачем були належним чином виконані умови Договору.

16 квітня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –угода-1), відповідно до якої продовжено термін дії Договору до 16 жовтня 2007 року та встановлено розмір процентної ставки за користування вкладом в межах 12,5% річних. Датою повернення коштів Вкладнику визначено 16.10.2008р.

16 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –угода-2), відповідно до якої продовжено термін дії Договору до 14 жовтня 2008 року та встановлено розмір процентної ставки за користування вкладом в межах 13% річних. Датою повернення коштів Вкладнику визначено 14.10.2008р.

08 жовтня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –угода-3), відповідно до якої доповнено п. 1.1 Договору абзацом, за яким з 09.10.2008р. сума депозитного договору складає 150 000,00 грн.

09.10.2008р. позивачем було внесено на депозитний рахунок банку 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3590 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Таким чином позивачем вкотре були виконані умови Договору.

13 жовтня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –угода-4), відповідно до якої продовжено термін дії Договору до 15 січня 2009 року та встановлено розмір процентної ставки за користування вкладом в межах 13,5% річних. Датою повернення коштів вкладнику визначено 15.01.2009р.

Пунктом 2.4.4. Договору визначено, що Банк зобов’язаний після закінчення терміну дії Договору перерахувати депозитний вклад Вкладника на поточний рахунок останнього.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що 15.01.2009р. сума депозитного вкладу в розмірі 150 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Вкладника не надійшла.

Судом встановлено, що на лист позивача № 92 від 26.01.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), який був надісланий до Банку з метою з’ясування причин недодержання останнім умов Договору, відповідач надіслав Вкладнику лист № 01/288 від 02.02.2009р., в якому повідомив позивача, що немає можливості виконати вимоги Клієнта (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На лист позивача № 341 від 23.02.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), Директор департаменту безвиїзного банківського нагляду Національного банку України повідомив Вкладника листом № 47-415/6284 від 31.03.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), що Правлінням НБУ прийнято постанову про призначення в Банку тимчасової адміністрації строком на один рік –з 16.03.2009р. до 15.03.2010р. та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 06 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року.

Внаслідок цього позивач 29.09.2009р. звернувся листом № 1124 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) до Тимчасового адміністратора Банку з вимогою вжити заходів для термінового повернення коштів в сумі 150 000,00 грн., оскільки постановою НБУ передбачається виплата по поточних пенсійних рахунках, а також погашення депозитів, строк дії яких закінчився.

Позивач зазначає, що на вказаний лист він відповіді не отримав.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Та варто зазначити, що мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії Договору закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а Банком сума депозитного вкладу Вкладнику не повернута (не перерахована на його поточний рахунок), чим порушено вимоги Договору та чинного законодавства, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 150 000,00 грн. є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 736,00 грн. (1 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»(ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерна, 15, МФО 322603) на користь Закритого акціонерного товариства «Велта»(ідентифікаційний код: 21559409, адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, будинок, 46/2, п/р 2650122 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335) грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн. (сто п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та судові витрати в розмірі 736,00 грн. (сімсот тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                             Дата підписання повного тексту рішення 14.04.2010р.