Рішення № 9546502, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/6229.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «АСТРЕЙ»

про стягнення 1570,86 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Кіяніцина О.С. ( довіреність № 1494 від 15.10.2009 р.)

Від відповідача: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «АСТРЕЙ»(відповідач) про стягнення заборгованості згідно листа № 12 від 10.01.2008 року за телекомунікаційні послуги у розмірі 1570,86 грн., з яких 1334,04 грн. –основний борг за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року, 31,19 грн. –3% річних, 131,72 грн. –індексу інфляції за період з 21.11.2008 р. по 01.11.2009 р. та 73,91 грн. –пені за період з 21.05.2009 р. по 20.11.2009 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2010 року порушено провадження у справі № 39/62 та призначено її розгляд на 29.03.2010 року о 10:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 29.03.2010 р., подав клопотання № 14/110 від 26.03.2010 року, яким просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, у зв’язку із оплатою відповідачем суми основного боргу, що підтверджується довідкою про оплату від 25.03.2010 року та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафних санкцій, а саме: 31,19 грн. –3% річних, 131,72 грн. –індексу інфляції; 73,91 грн. –пені, а також покласти на відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 39/62 від 04.03.2010 р. направлене відповідачу з повідомленням про вручення поштового відправлення - за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду. Відповідач ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 39/62 від 04.03.2010 р. отримав, про, що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/62 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 29.03.2010 р. від останнього до суду не надходило.

В судовому засіданні, призначеному на 29.03.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На твердження Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (позивач) ним надавались Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «АСТРЕЙ»(відповідачу) телекомунікаційні послуги згідно листа № 12 від 10.01.2008 року та на підставі Закону України «Про телекомунікації»та п. п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Зі змісту вищенаведеного листа вбачається, що 10.01.2008 р. відповідач звернувся до позивача з проханням про переоформлення договору № 2537170 (про надання послуг телефонного зв’язку, за номером 559-45-20) від 27.10.2005 р з ТОВ «Водолій»на ТОВ «ТД «Астрей»на період оренди.

Проте, в матеріалах справи відсутні як договір № 2537170 (про надання послуг телефонного зв’язку, за номером 559-45-20) від 27.10.2005 р. з ТОВ «Водолій», так і переоформлений договір з ТОВ «Водолій»на ТОВ «АСТРЕЙ»(відповідач по справі). Також вищевказані документи не надані позивачем на вимогу ухвали суду від 04.03.2010 р., а також і в судовому засіданні.

Наведене свідчить про відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання телекомунікаційних послуг. Тому позивачем не доведено суду наявність укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання телекомунікаційних послуг.

В той же час суд враховує, що відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявний в матеріалах справи лист № 12 від 10.01.2008 р. свідчить про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору про надання послуг, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов’язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Частина 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Обов’язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України “ Про телекомунікації ” від 18.11.03 р. № 1280-ІV. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ” N 720 від 9 серпня 2005 р. абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача за спірні телекомунікаційні послуги за період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р. складає 1334,04 грн. (основний борг).

Зібрані у справі докази, зокрема, клопотання № 14/110 від 26.03.2010 року та довідка про оплату від 25.03.2010 р. (копія довідки про оплату в матеріалах справи), подані представником позивача в судовому засіданні 29.03.2010 року, свідчить про те, що відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 1334,04 в повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що після подання позову до суду відповідач розрахувався з позивачем на суму 1334,04 грн., провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1334,04 грн. підлягає припиненню.

Разом з тим, оскільки відповідач сплатив суму боргу після звернення позивача до суду, то згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 73,91 грн.,

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 547 ЦК України закріплено положення про обов’язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, яке є загальним для всіх видів забезпечення виконання зобов’язання (у т.ч. і щодо неустойки (штрафу, пені)).

При цьому письмова форма має бути дотримана і тоді, коли зобов’язання, яке забезпечується (основне зобов’язання), виникло на підставі усного правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що основне зобов’язання по наданню телекомунікаційних послуг у сумі 1334,04 грн. (основне зобов’язання) виникло між сторонами по справі на підставі договору укладеного у спрощений спосіб, а рівно правочин у письмовій формі щодо основного зобов’язання та забезпечення його виконання неустойкою (зокрема, пенею) між сторонами по справі не укладався.

За таких обставин, позивачу належить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 73,91 грн. за період з 21.05.2009 р. по 20.11.2009 року повністю.

Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення річних та інфляційних нарахувань. (сума індексу інфляції в розмірі 131,72 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 31,19 грн.)

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Отже, оскільки договір про надання телекомунікаційних послуг між сторонами був укладений у спрощений спосіб та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ” N 720 від 9 серпня 2005 р., суд застосовує положення п. 108 для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов’язку щодо оплати спірних телекомунікаційних послуг, а рівно і початку періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 131,72 грн. за період з 21.11.2008 р. по 01.11.2009 р. обґрунтовані та підлягають лише частковому задоволенню у сумі 118,77 грн.

В іншій частині вимог щодо сплати індексу інфляції в сумі 12,95 грн. (131,72 грн. –118,77 грн. = 12,95 грн.) позивачу належить відмовити.

При перерахуванні суми трьох відсотків річних судом встановлено, що розмір трьох відсотків річних, які підлягають стягненню за спірний період, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, а саме 32,80 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 31,19 грн., оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати, пов’язанні з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 96,36 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,95 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1334,04 грн., в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «АСТРЕЙ»(02152, м. Київ, провулок Тичини, 20, ідентифікаційний код 34875885; р/р 26009001702001, Київська філія Укрінбанк в м. Києві; МФО 300250), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1; ідентифікаційний код 01189910; п/р 26000402028729 в КРД “Райффайзен банк Аваль”; МФО 322904) 118,77 грн. (сто вісімнадцять гривень 77 коп.) індексу інфляції, 31,19 грн. (тридцять одна гривня 19 коп.) трьох процентів річних, 96,36 грн. (дев’яносто шість гривень 36 коп.) державного мита та 222,95 грн. (двісті двадцять дві гривні 95 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення 01.04.2010 р.