Рішення № 9546489, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/409.04.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна»

До                              Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Церера»

про                              стягнення боргу 454253,10 грн.

Суддя: Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Варбац С.А. (дов. № 134 від 27.03.2008р.)

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвесn-Україна»(далі по тексту Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Церера»(далі по тексту Відповідач) 454253,10 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р., а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2010р. порушено провадження у справі № 9/4 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2010р., про що належним чином повідомлено сторін по справі.

23.03.2010 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

23.03.2010 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача надано клопотання вих. № 65/03-2010 від 17.03.2010р., в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку із неможливістю прибуття представника в судове засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 30.03.2010р. у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представника відповідача та позивача у судове засідання, про що належним чином повідомлено сторін по справі.

30.03.2010 року представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 30.03.2010р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.03.2010р. виконав частково, надав суду усні пояснення по суті позовної заяви та письмові пояснення.

Також представником позивача надано клопотання про уточнення суми позовних вимог, в якому фактично збільшено позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі-продажу № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р. 483130,18 грн., з яких 209802,81 грн. сума основного боргу, 253233, 47 пені, 4154, 25 3% річних, 16474, 44 грн. інфляційних втрат. Позивачем додатково сплачено 288,77 грн. державного мита, а тому уточнені збільшені позовні вимоги приймаються судом до розгляду.

Також позивачем надано клопотання про забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2010р. у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, про що належним чином повідомлено сторін по справі.

Представник позивача в судове засідання 09.04.2010р. з’явився, на дав суду письмові пояснення, щодо розрахунків між позивачем та відповідачем за договором купівлі-продажу № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р., відповідно до яких станом на 29.03.2010р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 209802,82 грн.

Також, позивачем надано суду уточнені розрахунки: пені за договором купівлі-продажу № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р., сума пені за розрахунком позивача складає 252698,98 грн.; уточнений розрахунок інфляційних втрат, сума інфляційних втрат за розрахунком позивача складає 16474,43 грн.; уточнений розрахунок 3% річних, сама 3% річних за розрахунком позивача складає 4153,96 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

09.04.2010 року представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачу направлялась ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2010 року, від 23.03.10р., від 30.03.10р. за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 22.02.2010 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна»(далі по тексту - позивач, продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Церера»(далі по тексту –Відповідач, покупець за умовами договору) був укладений договір купівлі-продажу № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р. (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Позивач зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар (зернові культури) в кількості 1000,00 тонн, а Відповідач зобов’язується оплатити та прийняти товар на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару та умови його поставки визначаються згідно рахунку-фактури на поставку товару , який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за товар відповідач розраховується з позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або іншими формами рахунків, що не суперечать чинному законодавству, не пізніше терміну який вказаний у рахунку-фактурі.

Згідно п. 7.1 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

Згідно рахунків-фактури та умов Договору позивач виконав свої зобов’язання на поставку зернових культур у кількості 699,130 (рахунки фактури: СФ 0000024 від 13.08.20009р., СФ-0000031 від 02.09.2009р., СФ-0000037 від 10.09.2009р., СФ-0000039 від 16.09.2009р., СФ-0000045 від 19.10.2009р., СФ-0000049 від 30.10.2009р., СФ-0000051 від 09.11.2009р., належним чином завірені копії яких додані до матеріалів справи) тонн на загальну суму 428191, 41 грн.

На підтвердження отримання відповідачем товару позивачем надано до справи належним чином завірених копій видаткових накладних на отримання продукції: № РН-000407 від 01.09.2009р., № КРН-000017 від 01.09.2009р., № РН-000439 від 16.09.2009р., № РН-000468 від 09.11.2009р., № РН-000495 від 09.11.2009р., № РН-000514 від 09.11.2009р. та копії доручення про отримання матеріальних цінностей форми М-2: № 7 від 01.09.2009р., № 10 від 19.10.2009р.

Враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, станом на день розгляду позову сума боргу за Договором купівлі-продажу товару № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р. становить 209 802, 82 грн.

Відповідачем в порушення умов здійснено оплату за поставлений товар не в повному обсязі та не у встановлені договором строки на суму 180000,00 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується виписку з особового рахунку позивача та прибутково-касовими ордерами № 936, № 11 № 13.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості 209802,82 грн. за Договором купівлі-продажу товару № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р. за поставлений товар відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу товару № ГІУ 07/08/09 від 13.08.2009р. на загальну суму 209802,82 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 209802,82 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.8.1 Договору, при невиконанні або неналежному виконанні зобов’язань за даним Договором, Відповідач відповідає перед Позивачем шляхом сплати пені в розмірі 0,5 % від не перерахованої суми за кожен день прострочення платежу, і не звільняється від виконання зобов’язань за Договором.

Несплата відповідачем суми боргу за поставлений товар у строки передбачені умовами договору є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), а отже відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язань (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п.8.1 Договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців та у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

За загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними. Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунків пені наданих Позивачем, сума пені складає 252698, 98 грн.

З огляду на зазначене вище, суд здійснює перерахунок пені в період з 03.09.2009р. по 10.03.2010р. на суму 15500, 89 грн.

Загальна сума пені, що підлягає стягненню становить 15500 грн. 89 коп.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в 4153, 96 грн. та інфляційних збитків у сумі 16474,43 грн., підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст.526, 225 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Церера» (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 34, ЄДРПОУ 33344160; р/р 2600930159364 в ВАТ «БГ Банк»м. Київ, МФО 320995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна»(32220, Хмельницька область, Деражнянський район, с. Кальня, ЄДРПОУ 34175746, р/р 2600610094 в ХОД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 315966) суму основного боргу в розмірі 209802 (двісті дев’ять тисяч вісімсот дві) грн. 82 коп., пеню в сумі 15500 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот) грн. 89 коп., 3 % річних в сумі 4153 (чотири тисячі п’ятдесят три) грн. 96 коп. та інфляційних збитків у сумі 16474 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 43 коп., 2459 (дві тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 32 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення може бути оскаржене в десятиденний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Дата підписання 12.04.2010р.