Постанова № 9546347, 28.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-734/10/1070 (2а-6794/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до комунального підприємства теплових мереж «Іванківтепломережа» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2009 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства теплових мереж «Іванківтепломережа» (далі - відповідач) та з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість у сумі 645184,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість у сумі 645184,88 грн., яка має бути сплачена відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що позивачем не надано доказів вжиття заходів, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» для погашення податкового боргу комунальним підприємством.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи і докази, наявні у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство теплових мереж «Іванківтепломережа» зареєстровано 26.01.1999 року Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, про що зроблено запис за № 1337120 0000 000109 про державну реєстрацію, ідентифікаційний код 24891268, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 8).

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

Підставою виникнення заборгованості є подані відповідачем податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди з лютого по грудень 2007 року та за лютий, березень, липень-грудень 2008 року, а також податкові повідомлення-рішення № 0000201600/0 від 23.01.2008 року, № 0001521600/0 від 25.02.2008 року, № 0007611600/0 від 08.10.2008 року, № 0009811600/0 від 22.12.2008 року, № 0000231600/0 від 09.02.2009 року, якими до відповідача застосовано фінансові (штрафні) санкції за порушення строків сплати податкових зобовязань.

Крім того, як зазначив позивач, за період з квітня по вересень 2009 року у відповідача виникли нові поточні податкові зобовязання, які нараховані самостійно платником податків у формі податкових декларацій та нараховані контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000231600 від 09.02.2009 року, № 0000611600 від 18.03.2009 року, № 0002271600 від 22.09.2009 року.

З урахуванням часткової самостійної сплати відповідачем податкового зобовязання, заборгованість відповідача становить 645184,88 грн.

Наявність податкової заборгованості та правильність її нарахування відповідачем не оскаржуються.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» - податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1. п. 2.З. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» є виключно податкові органи.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. "а"-"в" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Пункт 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» визначає, що податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) - самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 7.2.1. пп 7.2. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

В той же час, п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка безпосередньо визначає саме джерела та порядок погашення податкового боргу, визначено рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пунктів 11.1,11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка визначає особливості порядку погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо: надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків; реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом; ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу; оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Таким чином, для прийняття судом рішення про примусове стягнення активів, позивач має підтвердити, що ним вжиті передбачені податковим законодавством заходи для погашення податкового боргу комунальним підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Іванківською МДПІ були надіслані податкові вимоги № 1/239 від 22.04.2002 року та № 2/355 від 17.09.2002 року. Проведено ряд заходів передбачених ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» з метою погашення податкового боргу, зокрема: винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 10.01.2006 року № 1; занесено майно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 14384356 від 13.09.2007 року); подавалися звернення про виділення майна для продажу, в рахунок погашення податкового боргу (клопотання від 12.09.2007 року № 7679/10/24-040, лист від 13.03.2007 року № 2218); подавалися подання на розірвання контракту з керівником підприємства (від 28.01.2009 року № 554/10/24-017); складалися протоколи співбесід з керівником, щодо погашення податкового боргу (від 15.02.2006 року, 02.04.2008 року, 03.07.2008 року, 16.12.2008 року); вилучалася готівка за згодою в боржника (акт № 11 від 23.10.2008 року); перевірені активи, які перебувають в податковій заставі, складено акт від 01.07.2008 року № 532-24/24891268.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що позивачем виконано вичерпні заходи по забезпеченню можливості погашення податкового боргу відповідача.

З огляду на викладене та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що відповідач уникає сплати податкового зобовязання, а підстав для відмови у задоволенні позовних вимог немає.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості та вжиття позивачем заходів передбачених ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою погашення податкового боргу комунальним підприємством, позивачем надані суду, їх копії долучені до матеріалів справи.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Іванківтепломережа» (07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. І.Проскури, 1 код 24891268) 712648,72 грн. (сімсот дванадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень сімдесят дві копійки) податкового боргу до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31115029700296, МФО 821018, ЗКПО 2074109, ГУДКУ в Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 30.04.2010 року.