Рішення № 9546241, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/6209.04.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКлінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва

Простягнення 69633,11 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року;

від відповідача : Руденко А.Я. –дов. № б/н від 09.03.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва про стягнення 61293,54 грн. –основного боргу, 5135,88 грн. –пені, 2302,59 грн. –інфляційних втрат та 901,10 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 23.02.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.03.2010 року.

В судовому засіданні 15.03.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 15.03.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 15.03.2010 року розгляд справи відкладено на 09.04.2010 року.

В судовому засіданні 09.04.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких наявність основного боргу не заперечив. Проте в частині стягнення пені просив суд відмовити, мотивуючи свою вимогу в у письмовому клопотанні.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва (далі – споживач, відповідач) було укладено договір № 3415001 о/р 3415001 на користування електричною енергією (далі - Договір) та додаткові угоди до нього.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2 Договору позивач зобов’язувався постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу, в межах дозволеної до використання потужності, згідно з величинами постачання електроенергії, за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем ПКЕЕ, ПУЕ, згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів, встановлювати та доводити споживачу договірні величини споживання електричної енергії та потужності в години максимального навантаження енергосистеми за місяцями кварталу письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу, які є невід’ємною частино Договору, а відповідач в свою чергу зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов’язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу, для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за встановленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів з кожної точки обліку окремо згідно з календарним графіком, а також вести облік електричної в журналі встановленої форми.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.6 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання. Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду. Величина коштів, яку має оплатити споживач визначається як добуток спожитої електричної енергії на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Щомісяця 20 числа Споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника за адресою вул. Малиновського, 4А для надання звіту про спожиту активну та реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності». Крім цього, споживач надає підписанні акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Споживач до 25 числа поточного місяця здійснює оплату 100% від фактичного спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2009 р. по 01.12.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 138 628, 08 грн., у свою чергу, відповідач за спожиту енергію розрахувався частково на суму 72764, 98 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 61293, 54 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач наявність основного боргу не заперечив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 61293, 54 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 5.1 Договору встановлено, що несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0, 75 % за кожен день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством. Сума пені визначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5135, 88 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Зважаючи на тяжке матеріальне становище відповідача, світову економічну кризу враховуючи, що відповідач несвоєчасно фінансується з місцевого бюджету і у відповідному кошторисі видатків відсутнє фінансування на покриття штрафних санкцій, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 2500, 00 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 2302, 59 грн. та 3 % річних в розмірі 901, 10 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 901, 10 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1625, 58 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 26199074) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 61293 (шістдесят одна тисяча двісті дев’яносто три) грн. 54 коп. основного боргу, 2500 (дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. пені, 901 (дев’ятсот одна) грн. 10 коп. 3 % річних, 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п’ять) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 20 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

14.04.2010р.