Ухвала суду № 95462334, 11.03.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/4060/20

1-кп/703/349/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

з участю прокурора Міщенко В.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Корнійченка О.І., Шпака В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла матеріали кримінального провадження №12020250230001097 від 23 липня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України,-

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №12020250230001097 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що в межах досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України.

Про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та причетність до вчинення ними інкримінованих кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які зібрані під час досудового розслідування.

За результатами досудового розслідування 07 грудня 2020 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України направлено до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, при цьому строк дії ухвали, якою останнім продовжено строк тримання під вартою закінчується 22 березня 2021 року.

Разом з тим, завершити судовий розгляд до закінчення строку дії вказаної ухвали не представляється можливим, так як судовий розгляд тільки розпочинається, а строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закінчується 22 березня 2021 року, відтак, виникла обґрунтована необхідність у продовженні строку тримання їх під вартою.

Прокурор зазначила, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і на даний час не зменшилися та можуть виражатися у можливості їх незаконному впливі на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, відтак під тягарем кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення обвинувачені можуть продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я осіб, у яких є достатні підстави їх обвинувачувати, та можуть вчинити інші злочини, переховуватися органів досудового розслідування та суду, прокурор також просила врахувати, що обвинувачені не працюють, не одружені, утриманців не мають, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних зв`язків.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому є підстави вважати, що останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжувати свою злочинну діяльність.

На підставі викладеного прокурор просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів та вважає, що будь-який інший запобіжний захід є недостатнім для забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Корнійченко О.І. щодо продовження стосовно його підзахисного ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив врахувати, що останній має постійне місце проживання, намірів ухилятися від органів досудового розслідування та суду не має, крім того зазначив, що існування наведених прокурором ризиків не підтверджено жодними доказами та ґрунтуються на припущеннях, відтак просив замінити міру запобіжного заходу на менш сувору у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника та зазначив що намірів переховуватися від суду та будь-яким чином, чи впливати на потерпілого та свідків він не має, відтак просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Шпак В.М. щодо продовження стосовно його підзахисного строку тримання під вартою також заперечував, зазначив, що вказані прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою ризики ґрунтуються на припущеннях та є необ`єктивними. Так, існування ризику, що ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, буде вчиняти інші злочини або переховуватись від органів досудового розслідування чи суду жодним доказом не підтверджується, відтак є домислом. При вирішенні судом даного клопотання захисник Шпак В.М. просив врахувати, що його підзахисний ОСОБА_2 хоча і дійсно не має стійких соціальних зв`язків, однак має сім`ю – батьків та місце постійного проживання, є інвалідом з дитинства, відтак просив обрати інший менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримав думку свого захисника, вказав, що намірів переховуватися від суду та будь-яким чином, чи впливати на потерпілого та свідків він не має, відтак просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, з невідомих суду причин хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, прокурора, обвинувачених та їх захисників суд приходить до наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою спливає 22 березня 2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, суд враховує, що останні обвинувачуються в скоєнні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, так за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також, наявність ризиків, передбачених пунктами ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винними в кримінальних правопорушеннях, обізнаність обвинувачених про суворість покарання, передбаченого санкціями статтей за якими їх обвинувачено, можливість їх уникнення від явки до суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, з метою охорони загальносуспільних прав та інтересів унеможливлення впливу на потерпілу та свідків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою ще на два місяці.

З врахуванням вище зазначеного, обрання більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не сприятиме належній процесуальній поведінці обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відтак, в задоволенні клопотання захисників Корнійченка О.І. та Шпака В.М. про зміну їх підзахисним міри запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 314, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практикою Європейського суду з прав людини, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисників Корнійченка О.І. та Шпака В.М. про зміну міри запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 09 травня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб, тобто до 09 травня 2021 року включно.

Судове засідання відкласти до14 години 00 хвилин 14 квітня 2021 року.

Копії ухвали направити начальнику ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити прокурору, обвинуваченим та їх захисникам .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду Апеляційним судом, якщо така не буде скасована.

Повний текст ухвали виготовлено 12 березня 2021 року.

Головуючий: О.П.Опалинська