Ухвала суду № 9545874, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.04.10№ 05-5- 24 / 4140 Суддя , розглянувши

позовну заяву Фірми "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Приватного підприємства "Крона-В"

про стягнення 3383,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява вих. № б/н від 12.03.2010р. підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 73 від 02.03.2010р., доданого Позивачем як доказ сплати державного мита, в рядку "призначення платежу" відсутні символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз'яснень Головного управління державного казначейства України, так листу ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005., та не підтверджує зарахування держмита до державного бюджету.

До позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 74 від 02.03.2010р., з якого вбачається, що в рядку "призначення платежу" відсутній код економічної класифікації 22050000.

Відповідно до п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищевикладені обставини є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Після усунення зазначеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву може бути повторно подано до господарського суду.

Керуючись п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                       Смілянець В.В.