Постанова № 9545458, 17.02.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року № 2-а-1321/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,

за участю:

представника позивача: Футорян С.М.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 52078,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за прибутковим податком з громадян, податком на додану вартість та єдиним податком.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Виявивши наявність у відповідача податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості до державного бюджету.

Ухвалою від 02.09.2009 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 12.02.2010.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду зявився представник позивача, відповідач до суду не зявився, явку свого представника не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_2 має статус фізичної особи підприємця, зареєстрований 12.11.1998 Броварською районною державною адміністрацією Київської області 31.08.2007 (номер запису в журналі обліку реєстраційних справ 04054820Ф0010049), як платник податків перебуває на обліку у Броварській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 25.08.1999 за №443-Р.

У відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом за прибутковим податком з громадян, податком на додану вартість та єдиним податком.

Податкова заборгованість за прибутковим податком з громадян з виникла з таких підстав.

Згідно з перерахунком платежів прибуткового податку за 1-й квартал 2009, що здійснені податковим органом на підставі даних податкової декларації з прибуткового податку громадян, поданої відповідачем до Броварської ОДПІ, позивачем визначено суму оподатковуваного доходу відповідача у 1-му кварталі 2009 року 903,61 грн., у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за прибутковим податком з громадян на цей період в сумі 135,54 грн.

За результатами перерахунку податковим органом прийнято податкове повідомлення від 05.05.2009 №0000891702/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобовязання за податком з доходів фізичних осіб 135,54 грн. (граничний строк сплати - 14.05.2009).

Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу під розписку та не оскаржене ним в установленому порядку. Таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

Відповідач частково сплатив податкове зобовязання в сумі 113,65 грн., таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом за цим платежем становить 21,89 грн.

Податкова заборгованість за податку на додану вартість виникла з таких підстав.

У лютому 2009 року позивач подав до Броварської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, в якій він самостійно визначив розмір податкового зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 13734 грн. Але в березні 2009 року позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість (вх.№5202 від 16.03.2009), згідно з яким він самостійно визначив податкове зобовязання в сумі 20419,00 грн., а також самостійно розрахував штрафні санкції, що підлягають сплаті, в сумі 1021,00 грн. Крім того, в березні 2009 року позивач подав до податкового органу ще й інший уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість (вх.№5814 від 19.03.2009), згідно з яким він самостійно визначив податкове зобовязання в сумі 16766,00 грн., а також самостійно розрахував штрафні санкції, що підлягають сплаті, в сумі 838,00 грн. Таким чином, загальна сума податкових зобовязань з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій становить 52778,00 грн.

У червні і липні 2009 року відповідач частково погасив суму податкового зобовязання на суму 1000,00 грн. і 510,00 грн.

В липні 2009 року Броварською обєднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за 2009 рік (акт перевірки від 08.07.2009 №262/1702).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті податку в сумі 1000,00 грн. на 100 днів.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2009 №0004121702/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 500,00 грн. (1000,00 грн. х 50%).

Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 08.07.2009 та не оскаржене ним в установленому порядку. Таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

Загальна сума податкової заборгованості відповідача з податку на додану вартість визначена ним самостійно, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, становить 51817,45 грн.

Податкова заборгованість за єдиним податком виникла з таких підстав.

14.12.2007 року відповідач подав до Броварської ОДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Згідно із заявою визначено вид підприємницької діяльності торгівля на ринках, ремонт і деревообробка виробів. Відповідачу 19.12.2007 було видано свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_1.

За даними податкового органу відповідач має податкову заборгованість за єдиним податком за 2008 ріку в сумі 239,04 грн. Податкова заборгованість складається з сум єдиного податку за одинадцять місяців (2200,00 грн.), що зменшена за рахунок переплати в сумі 292,81грн. та сум сплаченого єдиного податку 1670,00 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом за прибутковим податком з громадян, податком на додану вартість та єдиним податком становить 52078,38 грн.

У звязку з тим, що відповідач не сплатив податкові зобовязання в установлені строки в повному обсязі позивачем надіслано і вручено відповідачу першу і другу податкові вимоги (перша податкова вимога від 24.10.2008 №1/918; друга податкова вимога від 12.05.2009 №2/862).

На день судового розгляду загальна сума заборгованості відповідача не зменшилась і становить 525078,38 грн., що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною першою статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності на підставі пункту 22.10 статті 22 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб») передбачено, що з доходів, зазначених у розділі ІV Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Згідно з частиною другою вказаної статті Декрету оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ від 03.07.1998 №727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно з пунктом 2 Указу від 03.07.1998 №727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Згідно з рішенням Броварської районної ради Київської області від 14.11.2006 №58-6-V «Про ставки єдиного податку для фізичних осіб та території Броварського району» ставки єдиного податку встановлені в залежності від виду підприємницької діяльності, зокрема, за видом діяльності, обраними відповідачем, - за ставкою 200,00 грн. на місяць.

Пунктом 2 Указу від 03.07.1998 №727/98 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідач мав сплачувати суми єдиного податку до 20 числа кожного місяця, наступного за звітним, та надавати докази сплати податку до податкового органу разом з податковою звітністю.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ передбачено, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У звязку з тим, що відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав, розгляд справи здійснювався на підставі наявних у справі матеріалів і доказів.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету податкову заборгованість в сумі 52078 (пятдесят дві тисячі сімдесят вісім) гривень 38 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 17 лютого 2010 року.