Ухвала суду № 95453084, 04.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

04.03.21

Справа № 522/22842/17

Провадження № 2-а/522/20/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи комунального підприємства «ЖКС «Порто – Франківський» про визнання протиправною та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2017 року до Приморського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи комунального підприємства «ЖКС «Порто Франківський» про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень, а саме розпорядження ПРА від 14 листопада 2016 року № 801 “Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у первісний стан”.

В обґрунтування позову зазначила, що згідно п.3.2.8 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація не має повноважень в сфері будівництва для видання розпоряджень про приведення приміщень у первісний стан.

На думку позивача, в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 були здійснені виключно роботи по демонтажу внутрішньо квартирних перегородок, знято оздоблювальний шар зі стелі та стін, демонтовано покриття підлоги, що, відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України не потребує дозволу на їх виконання. При цьому працівниками КП “ЖКС “Порто-Франківський” фактичний огляд квартири АДРЕСА_1 взагалі не проводився.

Ухвалою суду від 06 грудня 2017 року відкрито провадження по справі.

23 лютого 2018 року від представника ПРА ОМР до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень. Зазначили, що в матеріалах справи № 522/24065/16-ц присутня розписка від 11.01.2017 року представника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно із оскаржувальним розпорядження (№ 801 від 14.11.2016 року) також, а відтак строк оскарження збіг 12.07.2017 року.

03 липня 2018 року від представника ОСОБА_1 адвоката Широкобород С.М. до суду надійшли заперечення на клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Зазначили, що дійсно у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/24065/16-ц за позовом ПРА до ОСОБА_1 про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири в первинний стан, але копія розпорядження № 801 «Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 в первинний стан», яка була надана у якості додатку до позовної заяви не була належним чином засвідчена та не містила підпису в.о. голови райадміністрації М.В. Корольова.

04 липня 2018 року відповідачем Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради до суду було надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач посилається на наступне. Позивачем пропущений строк на подачу позовної заяви, що підтверджується: підписом позивача на копії розпорядження ПРА №801, що свідчить про ознайомлення позивача з оскаржуваним розпорядженням 17.11.2016 року, матеріалами цивільної справи № 522/24065/16-ц, у якій наявна копія та оглядався оригінал оскаржуваного розпорядження, є докази ознайомлення з матеріалами справи. За своїм характером демонтування стін у частині квартири АДРЕСА_1 є реконструкцією, на яку потрібний дозвіл. Огляд квартири АДРЕСА_1 був здійснений працівниками КП “ЖКС “Порто-Франківський” з фотофіксацією, що виключає факт не відвідування об`єкта нерухомості з боку працівників ЖКС. З огляду на вищенаведене, представник відповідача вважає, що ПРА законно реагувала на колективне звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 та діяла правомірно в рамках закону. На думку відповідача, розпорядження ПРА від 14 листопада 2016 року № 801 “Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у первісний стан” винесена на підставі та за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин, керуючись законом і правосвідомістю.

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року заяви представника ОСОБА_1 про виклик свідків та експерта задоволено частково. Викликано в судове засідання, у якості свідка ОСОБА_3 (місце роботи: КП ЖКС «Порто-Франківський», 65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 5, майстер ділянки №2).

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Від позивача в матеріалах справи є заява про розгляд справи за відсутності та без допиту свідка, за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

17 червня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі договору дарування, що посвідчений приватним нотаріусом Муль Н.С. за реєстровим № 531, було отримано у власність 445/1000 часток квартири спільного заселення АДРЕСА_1 .

14 листопада 2016 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження № 801 “Про приведення самовільно реконструйованої частини комунальної квартири АДРЕСА_1 у первісний стан”. В якому зазначено наступне «Розглянувши надані документи КП «ЖКС «Порто-Франківський», встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , яка є власником 445/200 частин комунальної квартири АДРЕСА_3 , самовільно виконує роботи з реконструкції частини вказаної комунальної квартири з демонтажем внутрішніх простінків та порушення цілісності міжповерхового перекриття».

Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подала позовну заяву 05.12.2017 року у той час як оскаржуване розпорядження ПРА ОМР було видане 14 листопада 2016 року.

Твердження позивача про те, що вона дізналася про існування оскаржуваного розпорядження № 801 лише 30.10.2017 року після залучення у справу № 522/24065/16-ц належним чином оформленої копії розпорядження ПРА ОМР № 801 не заслуговує на увагу з оглядом на наступне.

Копія розпорядження № 801 від 14.11.2016 року містить докази ознайомлення ОСОБА_1 з нею 17.11.2016 року у вигляді особистого підпису останньої. Також матеріали справи № 522/24065/16-ц, на які посилається сама позивач, містять копію розпорядження ПРА ОМР № 801 в якості додатка до позовної заяви Приморської районної адміністрації ОМР до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про приведення приміщення у первісний стан та докази ознайомлення зі справою представника ОСОБА_1 .

Згідно приписів ст. ст. 122, 123 КАС України у заяві про поновлення строку до суду позивачем необхідно зазначити поважні причини.

Так, ключовою є фраза поважні причини а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну поважні причини. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або ускладненим.

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування цих строків.

З огляду на викладене, суд не вбачає поважних причин для пропуску строку звернення до адміністративного суду та звертає увагу, що позивач/представник позивача з клопотання про поновлення строку до суду не звертались.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ зазначив в ухвалі щодо прийнятності Заяви № 6778/05 «МПП "Голуб" проти України» від 18 жовтня 2005 р., що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36).

ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результатом правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чіткість регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, як має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту свої прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконань ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певними процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимули учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можу, вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними після відкриття провадження у справі, тому позовна заява підлягає залишення без розгляду.

Керуючись ст.ст.9, 205, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи комунального підприємства «ЖКС «Порто – Франківський» про визнання протиправною та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Чернявська