Ухвала суду № 95451267, 09.03.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/77/21

Провадження №1-кп/307/7/21

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

09 березня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

за участю прокурора Баника С.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Полгара М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не одруженого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

Тячівським районним судом Закарпатської області здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12020070160000683 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі ухвали суду від 12 січня 2021року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, по 12 березня 2021 року включно.

Судове засідання у даному кримінальному провадженні відкладено на 31 березня 2021 року на 13 год. 30 хв.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на даний час наявні ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та експертів, з метою зміни показань на його користь або відмови від дачі показань; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 190 і ч. 1 ст. 185 КК України та будучи звільненим від кримінальної відповідальності на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив нові умисні тяжкі злочини.

Крім цього, ОСОБА_1 вчинив декілька кримінальних правопорушень, які пов`язані зі збутом наркотичних засобів, що свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень.

Захисник адвокат ОСОБА_1 – адвокат Полгар М.З. просив змінити запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що прокурором формально зазначені ризики, крім цього такі на даний час перестали існувати, оскільки свідки у даному кримінальному проваджені допитані під час досудового розслідування, основна частина доказів вже досліджена під час судового розгляду, твердження про те, що у ОСОБА_1 відсутні соціальні зв`язки не відповідає дійсності, оскільки він має місце постійного проживання, куди має змогу повернутися та проживати.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Полгара М.З. про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та необхідність продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до двох місяців з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою, зокрема, продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що він може переховуватися від суду та впливати на свідків та експерта, не зменшилися, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, на даний час триває судовий розгляд, свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитані, а також не досліджені всі докази.

Також, наявний і такий ризик, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, аналогічне до тих, у вчиненні яких він на даний час обвинувачується, про що свідчить багатоепізодність вказаного кримінального провадження.

Разом з тим, такий ризик як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження під час розгляду вказаного клопотання.

Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Однак, обставини обвинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів в яких він обвинувачується, свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та меті забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні немає.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Полгара М.З. про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури Баника С.Ю. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 7 травня 2021 року включно.

Одночасно визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через суд, який постановив ухвалу, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 11.03.2021, о 10 год. 00 хв.

Суддя Л.Р. Сас