Рішення № 9544994, 05.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/79805.02.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»

Простягнення 81919,70 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. –дов. № Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009 року;

від відповідача : не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»про стягнення 81919,70 грн.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 24.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.12.2009 року.

В судовому засіданні 14.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 14.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні 18.01.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/798, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 18.01.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.02.2010 року.

В судовому засіданні 05.02.2010 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, а також надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора-Т»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 10281 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Крім того, 01.10.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору № 10281 від 23.03.2006 року.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору, позивач зобов’язувався, виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору, з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил устройства електроустановок, 6 видання, 1986 р. (із змінами та доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а відповідач зобов’язувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.3 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 6 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 24 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 25 числа Споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт по результати вимірів активної потужності»). Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з додатком «Розрахунок втрат» визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в «Акті про приймання-передачу товарної продукції», «Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії», по два примірника яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженим по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

П.п 13, 14 Додатку 2.3 Договору, встановлено, що споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100 % від заявленого (договірного, обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Нарахування за перетікання реактивної електроенергії відповідно до Додатка «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»проводиться відповідно до чинного законодавства. Постачальник подає споживачу рахунок на перетікання реактивної електроенергії, яка підлягає оплаті.

Споживач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 Додатку 2.3, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами цього Договору до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Додатком 5 до Договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2008 р. по 01.03.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 84126, 29 грн. Проте, відповідач за поставлено енергію розрахувався частково, у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 64349, 50 грн.

Крім того, за період з 01.02.2008 року по 01.03.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 5164, 54 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 2978, 91 грн., в зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1864, 34 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складає 66 213, 84 грн. (64349, 50 грн.+1864, 34 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 66213, 84 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2.2 до Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.4.-2.2.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів»споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач керуючись п. 4.2.2 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 7579, 22 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 4.2.2 до Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 7191, 06 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 6553, 21 грн. та 3 % річних в розмірі 1573, 43 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 6290, 92 грн. та 3 % річних в сумі 1522, 05 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора-Т»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47В, код ЄДРПОУ 33639004) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 66213 (шістдесят шість тисяч двісті тринадцять) грн. 84 коп. основного боргу, 7191 (сім тисяч сто дев’яносто одна) грн. 06 коп. пені, 6290 (шість тисяч двісті дев’яносто) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1522 (одна тисяча п’ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. 3 % річних, 812 (вісімсот дванадцять) грн. 18 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяО.М. Спичак

Дата підписання рішення

26.02.2010 року