Рішення № 9544955, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/65117.02.10 За позовомПриватного підприємства «Севторко»

доМіністерства оборони України

про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 4166667,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники: від ПозивачаЄвенков С.В.-предст. від ВідповідачаМедведь А.В.-гол.спец. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Севторко»(далі Позивач, ПП «Севторко») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі Відповідач, МОУ), в якому просить суд застосувати наслідки недійсності договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, та стягнути з Відповідача 4166667,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2008 Позивач на виконання своїх зобовязань за договором від 29.03.2006 № 14/03-06/2КСз2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20.03.2006 № 14/03-06/1КСз2 про спільну діяльність шляхом будівництва обєктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 40, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Запорізька, 2/8 (далі договір від 29.03.2006), перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 4166667,00 грн. Проте, Відповідач оскаржив дійсність договору від 29.03.2006, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2008 у справі № 2-13/8128-2008. Водночас, Відповідач відмовляється повернути та без достатньої правової підстави утримує у себе кошти, що були одержані ним на підставі зазначеного договору від Позивача.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, представник Відповідача у судовому засіданні 17.02.2010 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою зясування Відповідачем правової позиції у справі. Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки спір знаходиться на вирішенні у суді з 28.10.2009, розгляд справи двічі відкладався через неявку у судові засідання представників Відповідача та ненадання ним відзиву на позов, а тому суд вважає, що Відповідач мав можливість на протязі більш як трьох місяців розгляду справи сформувати правову позицію та надати до суду відповідні докази.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

29.03.2006 між Позивачем та Відповідачем, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «Укроборонбуд», був укладений в простій письмовій формі договір № 14/03-06/2КСз2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20.03.2006 № 14/03 № 14/03-06/1КСз2 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) обєктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 40, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Запорізька, 2/8 (Запорізька, 4, 6), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (далі договір від 29.03.2006).

У п. 1 договору від 29.03.2006 передбачено, що сторона-2 (Позивач) здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) сторони-1 (Відповідач) в інвестиційному договорі від 20.03.2006 № 14/03-06/1КСз2 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) обєктів житлово-цивільного призначення розташованих на території військового містечка № 40, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Запорізька, 2/8 (Запорізька, 4,6), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (далі інвестиційний договір від 20.03.2006), за ціною та в строки, що визначені цим договором.

Відповідно до абзацу 1 п. 2 договору від 29.03.2006 сторона-2 (Позивач) здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) сторони-1 (Відповідач) в інвестиційному договорі від 20.03.2006 шляхом купівлі-продажу нематеріального активу (право користування земельною ділянкою, на якій розташоване військове містечко № 40, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Запорізька, 2/8 (Запорізька, 4,6), площею 5,45 га, а також нерухомого майна, що розташоване на цій земельній ділянці, а саме: складу площею 348 кв.м., складу площею 710 кв.м., контори площею 83 кв.м., адміністративної будівлі площею 183,2 кв.м., КПП площею 24,1 кв.м., складу площею 63 кв.м., КПП площею 38,7 кв.м., складу площею 72 кв.м., складу (сховища) площею 400 кв.м., пожежного посту площею 4,8 кв.м., складу площею 392 кв.м., складу площею 379,2 кв.м., складу площею 102 кв.м., душової площею 22,1 кв.м., виробничого корпусу площею 341 кв.м., складу площею 246, 5 кв.м., складу площею 811,8 кв.м., управління площею 74,5 кв.м., холодильнику площею 589,7 кв.м., виробничого корпусу площею 576 кв.м., ТП площею 23,2 кв.м., ДЕС площею 18,9 кв.м., сховища площею 211,6 кв.м., складу площею 266,3 кв.м., компресорної площею 15,9 кв.м., компресорної площею 23,4 кв.м., адміністративної будівлі площею 534,3 кв.м., складу площею 144,3 кв.м., складу площею 175,8 кв.м., ДЕПО площею 106,6 кв.м., вартового приміщення та магазину площею 139,7 кв.м., складу (сховище) площею 811,8 кв.м., складу площею 148,9 кв.м., складу площею 474,3 кв.м., підсобного приміщення площею 55,2 кв.м., складу-навісу площею 243,8 кв.м., складу площею 492 кв.м., пункту заправки площею 48 кв.м., зварочної площею 54 кв.м.

Згідно з абзацом 7 п. 2 договору від 29.03.2006 викуп стороною-2 пайової участі сторони-1 здійснюється за 4166667,00 грн. без урахування ПДВ або 5000000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що перераховуються відповідно до п. 3 договору стороні-1 на рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд»: р/р 26001962481345, відкритого в філії Першого Українського міжнародного банку, з формулюванням призначення платежу «викуп паю Міністерства оборони України за договором від 20.03.2006 № 14/03-06/1КСз2, у т.ч. ПДВ», або на рахунок Державного казначейства України: р/р 35227031003192, банк одержувача ОПЕРУ Державного казначейства України; код одержувача 00034022 з формулюванням призначення платежу «викуп паю Міністерства оборони України за договором від 20.03.2006 № 14/03-06/1КСз2, без ПДВ»

Відповідно до п. 12 договору від 29.03.2006 цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до положень чинного законодавства України, при цьому відповідальною за посвідчення та надання до нотаріальної контори відповідних документів є сторона-1 (Відповідач).

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 29.03.2006 не був нотаріально посвідчений та зареєстрований уповноваженим державним органом в порядку, передбаченому чинним законодавством.

08.05.2008 Позивач платіжним дорученням № 57 від 08.05.2008, що знаходиться в матеріалах справи, перерахував Відповідачу на його рахунок № 35227031003192, відкритий в ОПЕРУ Державного Казначейства України, 4166667,00 грн. з призначенням платежу викуп паю МОУ по договору від 29.03.2006 № 14/03-06/2КСз2 без ПДВ.

31.07.2008 рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-13/8128-2008 за позовом ПП «Севторко»до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України, Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»про визнання договору дійсним, визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно, позов задоволено, визнано дійсним договір від 29.03.2006 та визнано право власності ПП. «Севторко»на ряд обєктів нерухомого майна, викуп яких передбачений даним договором.

26.12.2008 постановою Вищого господарського суду України у справі № 2-13/8128-2008 задоволене касаційне подання Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України, скасоване рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2008 у справі № 2-13/8128-2008 та відмовлено ПП. «Севторко»в задоволенні позову.

26.02.2009 ухвалою Верховного Суду України відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2008 у справі № 2-13/8128-2008.

06.02.2009 Позивач направив Відповідачу листа вих. № 15 від 05.02.2009, в якому просить останнього повернути грошові кошти у розмірі 4166667,00 грн., що були перераховані Позивачем на підставі платіжного доручення № 57 від 08.05.2008, у звязку з тим, що Відповідач не визнає договору від 26.03.2006 та з огляду на наявність постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2008 у справі № 2-13/8128-2008.

Листом від 03.03.2009 вих. № 227/8/681 та листом від 16.03.2009 вих. № 227/8/813 директор Департаменту будівництва Міністерства оборони України повідомив Позивача про те, що його запит вих. № 15 від 05.02.2009 про повернення коштів опрацьовано, але у звязку з тим, що правоохоронні органи проводять розслідування з приводу договорів, укладених філією Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд», вважається за можливе кошти у сумі 4166667,00 обліковувати на відповідному рахунку та після встановлення правоохоронними органами законності їх надходження буде прийнято рішення щодо подальшого їх використання.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

В ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. До нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В ч. 1 ст. 657 ЦК України пердбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень»обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно та речові права на чуже нерухоме майно.

Таким чином, будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, зокрема шляхом купівлі-продажу, підлягають обовязковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що п. 2 договору від 29.03.2006 передбачає набуття Позивачем у власність шляхом купівлі-продажу нематеріального активу (право користування земельною ділянкою, що належить Відповідачу) та ряду обєктів нерухомого майна, що знаходиться в державній власності і управління яким здійснює Відповідач. До того ж, у п.12 договору від 29.03.2006 передбачено, що він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до положень чинного законодавства України, при цьому відповідальним за посвідчення та надання до нотаріальної контори відповідних документів є Відповідач.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, договір від 29.03.2006 був укладений між Позивачем та Відповідачем у простій письмовій формі й не був у подальшому нотаріально посвідчений та зареєстрований відповідним органом державної влади в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом також встановлено, що Позивач звертався до суду з позовом про визнання договору від 29.03.2006 дійсним згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якою передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Однак, на момент прийняття даного рішення постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2008 у справі № 2-13/8128-2008, ПП. «Севторко»відмовлено в задоволенні позову про визнання договору від 29.03.2006 дійсним.

Разом з тим, чинним законодавством передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1 ст. 639 ЦК України), а також, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Таким чином, договір від 29.03.2006 може вважатися укладеним лише з у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації в силу імперативної норми, що закріплена в ч. 1 ст. 640 ЦК України, а також з огляду на те, що сторони договору від 29.03.2006 домовились про набрання ним чинності саме з моменту нотаріального посвідчення та державнї реєстрації.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

З огляду на наведе, суд приходить до висновку, що договір від 29.03.2006 не є укладеним, а отже, не може бути підставою згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України для виникнення цивільних прав та обовязків у Позивача та Відповідача.

Водночас, суд враховує те, що 08.05.2008 Позивач платіжним дорученням № 57 від 08.05.2008 перерахував Відповідачу на його рахунок 35227031003192, відкритий в ОПЕРУ Державного Казначейства України, 4166667,00 грн. з призначенням платежу викуп паю МОУ по договору від 29.03.2006 № 14/03-06/2КСз2 без ПДВ.

Так як договір від 29.03.2006 № 14/03-06/2КСз2 не є укладеним в розумінні вимог цивільного законодавства, а отже, не може бути підставою для породження обумовлених ним наслідків, зокрема, цивільних прав та обовязків для його сторін, Відповідач без достатньої правової підстави одержав та утримує на своєму рахунку грошові кошти у розмірі 4166667,00 грн., що були перераховані йому Позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 4166667,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1; код ЄДРПОУ 00034022, р/р 35227031003192, відкритий в ОПЕРУ Державного Казначейства України, м. Київ, МФО 820172) на користь приватного підприємства «Севторко»(99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/13; код ЄДРПОУ 24497956; р/р 2600615805 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) 4166667,00 грн. (чотири мільйони сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень 00 коп.) боргу, 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень 00 коп.) державного мита та 236 грн. (двісті тирдцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун