Ухвала суду № 95443048, 11.03.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

11.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/1903/21

Єдиний унікальний № 205/1903/21

Провадження № 1-кс/205/281/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

за участю прокурора Патєхи О.Г.

адвоката Вовків Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Красовського А.Г., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Патєхою О.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, проживає за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-18 жовтня 2018 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки;

-01 вересня 2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки;

-02 листопада 2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки;

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041690000065 від 09 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вказане клопотання, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи кримінально-протиправний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою подальшого збуту у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та спосіб отримав, тим самим незаконно придбав, наркотичний засіб «метадон», який був розфасований у 22 поліетиленових згортки. Вказані поліетиленові згортки із наркотичним засобом «метадон» у кількості 22 штук були обмотані фольгою у згортки округлої форми. Таким чином, наркотичний засіб «метадон» було пристосовано до подальшого збуту іншим особам.

Через невстановлений проміжок часу, продовжуючи кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_1 вказані згортки із наркотичним засобом «метадон» у кількості 22 штук помістив у поліетиленовий згорток, який потім поклав до лівої бокової кишені штанів, одягнутих на ньому, та почав пересуватися вулицями м. Дніпра, тим самим почав незаконно зберігати при собі наркотичний засіб з метою збуту.

Після чого, 09 березня 2021 року близько 04 години 20 хвилин біля будинку № 33 по вул. Київській у м. Дніпрі, ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції, які в період з 05.00 годин до 05.40 годин, в присутності двох понятих чоловічої статі, провели поверхневий огляд ОСОБА_1 , в ході якого останній добровільно дістав з лівої бокової кишені штанів, одягнутих на ньому, поліетиленовий згорток, всередині якого знаходились двадцять два згортки з фольги, всередині кожного з яких знаходились поліетиленові згортки, заповнені кристалічною речовиною білого кольору. Вказані поліетиленові згортки в кількості 22 штук були вилучені до ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-21/7709-НЗПРАП від 09 березня 2021 року кристалічна речовина у вигляді грудочок білого кольору масою 0,2097 г містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) становить 0,1610 г.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, кваліфікуються за ч. 1 ст. 307 КК України.

09 березня 2021 року о 04 годині 20 хвилин ОСОБА_1 було затримано за адресою: м. Дніпро, вул. Київська, біля буд. 33, в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

09 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави, викладені у клопотанні, оскільки підозрюваний зареєстрованого місця проживання у м. Дніпрі не має, офіційного та постійного місця роботи також, сталі соціальні зв`язки у нього відсутні, раніше неодноразово засуджений за аналогічні злочини, має непогашену та не зняту судимість, просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували з мотивів необґрунтованості підозри, оскільки підозрюваний не мав на меті здійснювати збут наркотичних речовин, придбав їх для власного вживання, а також з мотивів не доведеності прокурором відповідних ризиків поведінки підозрюваного, посилаючись на те, що хоча ОСОБА_1 і не має зареєстрованого місця проживання, постійного місця роботи та був неодноразово засуджений, проте, переховуватися від слідства не буде, оскільки має на утриманні неповнолітню доньку, якій оплачує навчання, гуртожиток та інші витрати і потреби, просили слідчого суддю обрати запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою та призначити цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 .

Заслухавши підозрюваного та його захисника, прокурора, дослідивши клопотання і матеріали наглядового провадження, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором в обґрунтування підозри подані такі докази: протокол огляду місця події від 09 березня 2021 року за адресою: м. Дніпро, вул. Київська, буд. 33, в ході якого виявлено та вилучено 22 згортки з фольги, всередині яких знаходяться поліетиленові згортки, заповнені кристалічною речовиною білого кольору, мобільний телефон «Nokia» та «Iphone»; постанова про визнання речових доказів, а саме 22 згортки з фольги, всередині яких знаходяться поліетиленові згортки, заповнені кристалічною речовиною білого кольору, мобільні телефони «Nokia» та «Iphone»; рапорт працівників УПП в Дніпропетровській області; протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол огляду предмета, а саме мобільних телефонів «Nokia» та «Iphone»; протокол затримання особи ОСОБА_1 , в ході якого проведено обшук затриманої особи, яким вилучено два металеві ключі із брелоком у вигляді шару та біркою чорного кольору; постанова про визнання речових доказів, а саме двох ключів з брелоком у вигляді шару та біркою чорного кольору; протокол обшуку за адресою АДРЕСА_1 ; висновок експерта № СЕ-19/104-21/7709-НЗПРАП; повідомлення про підозру ОСОБА_1 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

На думку слідчого судді, вказані вище докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом; ризику щодо вчинення інших кримінальних правопорушень) оскільки ОСОБА_1 , постійного зареєстрованого місця проживання не має, офіційного та постійного місця роботи не має, раніше був неодноразово засуджений за вчинення у тому числі корисливих злочинів та має непогашену судимість.

Також слідчий суддя бере до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, репутацію, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні. Вищевказані обставини у повній мірі вказують саме на відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що підозрюваний не буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або не буде чинити незаконний вплив на свідків, у тому числі ще недопитаних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею не приймаються до уваги посилання сторони захисту на те, що підозрюваний працює та має дохід, за рахунок якого оплачує навчання неповнолітньої доньки, оскільки доказів працевлаштування слідчому судді надано не було, характеристика, яка знаходиться в матеріалах клопотання, викладена на звичайному аркуші, а не фірмовому бланку підприємства, без обов`язкових ідентифікаційних реквізитів, підписана невідомою особою, печатки на підписі цієї особи не містить (а.с. 25).

Що стосується наданих копій квитанцій про оплату навчання неповнолітньої ОСОБА_2 , в яких платником зазначений підозрюваний, то слідчим суддею вони також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки походження таких грошових коштів невідомо.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку сукупність вищеназваних ризиків та обґрунтованість доводів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику протиправної поведінки підозрюваного.

Таким чином, у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред`явленої підозри, наявність вищевказаного ризику та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку із чим вказане клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не повноважний оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Таким чином, суд вважає причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушень достатньо вірогідною, що обумовлює законодавче передбачену можливість застосування запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості у підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, у тому числі ще недопитаних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити новий умисний злочин, у тому числі, корисливий.

Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує у своїй сукупності дані про особу підозрюваного, відсутність зареєстрованого місця проживання та постійного місця роботи, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаних правопорушеннях, наявність декількох судимостей, у тому числі непогашених.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи те що, запобіжний захід у вигляді застави у цьому провадженні йому раніше не обирався і не був порушений, а також враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні підстави, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що він офіційно не працює, також не має зареєстрованого місця проживання, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 181 600 гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Красовського А.Г., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Патєхою О.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 04 години 20 хвилин 08 травня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заставу визначити у розмірі, що становить 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.С. Приходченко

Ухвалу мені оголошено та копію вручено: _______ року.

_______/_____/