Рішення № 95436896, 10.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Київ № 640/7538/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнати протиправними та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 01.04.2019 р. № 632-о "Про затвердження результатів повторного оцінювання". Визнати протиправними та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 08.04.2019 р. № 680-о "Про припинення державної служби ОСОБА_1 ". Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу загальної методології оподаткування управління координації роботи з вдосконалення податкової системи Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України з наступного дня за днем звільнення. Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.04.2019 р по 12.03.2020 р. 175 740,00 . Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу загальної методології оподаткування управління координації роботи з вдосконалення податкової системи Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

24 березня 2020 року через електронний кабінет системи «Електронний суд» представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення стосовно вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що позивачем понесено судові витрати у загальному розмірі 10 506,88 грн., із них 9 956,44 грн. витрати на професійну правничу допомогу та 550,44 грн. витрати на оплату виставлених відповідачем рахунків на копіювання та друк документів згідно із адвокатськими запитами у даній справі.

Відповідно до частин другої, третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на те, що рішення в адміністративній справі №640/7538/19 ухвалено в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні), суд приходить до висновку щодо можливості розгляду заяви також в порядку письмового провадження

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №826/863/18.

Так, суд зазначає, що до матеріалів справи представником позивача було надано копії: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30.04.2019 року; рахунку № 04-09 від 04.09.2019 року та квитанція до прибуткового касового ордеру №16/19 від 04.09.2019.

Судом з зазначених вище документів встановлено, що позивачем на користь Адвокатського бюро "Олег Зудінов та партнери" в особі власника - адвоката Зудінова Олега Олексійовича було перераховано 9 956,44 грн. за надання останнім правничої допомоги під час розгляду даної справи.

При цьому, суд також враховує, що у рахунку №04-09 від 04.09.2019 року визначено найменування наданих послуг адвокатом. Зокрема, 1) професійна правнича допомога у справі №640/2530/19 згідно договором від 30.04.2019 №04/19 ПММ в обсязі 11,75 години. Вартістю 800 грн. за одну годину (а саме: складання та направлення до Окружного адміністративного суду м. Києва позовної заяви (6 годин); збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів на адресу ДФС України (0,5 годин); складання та направлення до суду відповіді на відзив (4 години); складання та направлення запиту до Національного агентства з питань державної служби (0,25 години); складання та направлення до суду клопотання про приєднання доказів (1 година) - всього на суму 9400 грн.; 2) оплата рахунків ДФС від 07.05.2019 №24 та №25 про відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно адвокатськими запитами - на суму 556,44 грн.

Тобто, до суму у розмірі 9 956,44 грн. включено витрати адвоката на оплату виставлених відповідачем рахунків на копіювання та друк документів згідно із адвокатськими запитами у даній справі. Проте, представник позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення повторно просить стягнути витрати на оплату виставлених відповідачем рахунків на копіювання та друк документів згідно із адвокатськими запитами у даній справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що судові витрати на загальну суму 9 956,44 грн., (що сплачені позивачем згідно рахунку №04-09 від 04.09.2019 та квитанції до прибуткового касового ордера №16-19 від 04.09.2019) з урахуванням наданих доказів є доведеними, співмірними з обсягом наданих адвокатами послуг у даній справі та повністю відповідають вимогам приписів статті 134 КАС України.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства та висновків Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача у відповідності до наданих доказів та матеріалів справи є підтвердженими та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у даній справі.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 956 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 44 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04953, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко