Ухвала суду № 95436299, 09.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/453/21

УХВАЛА

іменем України

09 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., представника позивача Мазура А.П., представника третьої особи Вістюка Ю.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Депутата Полонської міської ради 8-го скликання Головні Віталія Олександровича до Полонської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Полонської міської ради, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Полонської міської ради 8 скликання №11 від 02 грудня 2020 року (прийняте 11 грудня 2020 року) "Про затвердження на посаду старости Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Полонснкою міською радою 11 грудня 2020 року, під час першої сесії, в порушення норм чинного законодавства прийнято Рішення №1 від 02 грудня 2020 року "Про затвердження Тимчасового регламенту проведення пленарних засідань Полонської міської ради та утворення тимчасового секретаріату".

Після чого, відповідно до пункту 1.8 вказаного Тимчасового регламенту, Полонською міською радою прийнято Рішення № 11 від 02 грудня 2020 року "Про затвердження на посаду старости Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 ".

На переконання позивача, затвердження старостою Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 у відповідності до Тимчасового регламенту суперечить ч. 15 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та здійснено не у відповідності до порядку визначеному ст. 155 Регламенту Полонської міської ради затвердженого рішенням № 2 від 29 грудня 2015 року, тому позивач стверджує, що оспорюване Рішення Полонської міської ради №11 від 02 грудня 2020 року "Про затвердження на посаду старости Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню, так як ОСОБА_1 незаконно була затверджена старостою Великокалиницького старостинського округу.

Позивач вважає, що прийняття Полонською міською радою протиправних та незаконних рішень негативно впливає на його права та обов`язки, як депутата Полонської міської ради 8 скликання, в частині законного та легітимного виконання своїх повноважень депутата відповідно до положень ст. 19 Конституції України.

Ухвалою від 15 січня 2021 року, суд відкрив провадження у даній справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою, суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні на обговорення суд поставив питання про закриття провадження у даній справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі та просив продовжити розгляд справи по суті.

Представник третьої особи підтримав питання стосовно закриття провадження по даній справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що "фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

За визначенням п. 12 ч. 1 ст. 4 КАС України, справою адміністративної юрисдикції у розумінні є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд зазначає, що індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах. Акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач оскаржує Рішення Полонської міської ради 8 скликання №11 від 02 грудня 2020 року (прийняте 11 грудня 2020 року) "Про затвердження на посаду старости Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 ".

При цьому, суд зазначає, що та обставина, що позивачем та відповідачем у справі є суб`єкти владних повноважень, сама по собі не свідчить про належність даної справи до юрисдикції адміністративних судів, оскільки визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, сам по собі факт прийняття органом місцевого самоврядування певного рішення ще не означає, що спір має публічно-правовий характер. Визначальним критерієм для визначення юрисдикції спору є зміст спірних відносин, а також статус його учасників.

Враховуючи те, що спір у цій справі пов`язаний із затвердженням старости Великокалиницького старостинського округу та випливає із відносин, що склалися між Полонською міською радою і ОСОБА_1 , яка не є відповідачем даній справі, суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судом у порядку цивільного судочинства.

Оскарження позивачем спірного рішення з підстав порушення Регламенту та процедури прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо призначення іншої особи на посаду, не змінює юридичний характер спірних правовідносин та, відповідно, юрисдикцію цієї справи, оскільки саме в порядку цивільного судочинства повинно бути досліджено судом правомірність прийняття такого рішення в частині порушення прав позивача.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08 травня 2019 року (справа №531/1197/15-а), від 11 липня 2018 року (справа №363/4064/16-а адміністративне провадження №К/9901/5401/17).

Крім того, слід звернути увагу й на те, що право на захист - самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого крім Полонської міської ради та ОСОБА_1 , прав чи обов`язків у зв`язку із оскарженим рішенням не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Отже суд вважає, що оскаржуване Рішення Полонської міської ради про затвердження на посаду старости Великокалиницького старостинського округу ОСОБА_1 , жодним чином не порушує права позивача, як суб`єкта виборчого процесу, зокрема як депутата Полонської міської ради 8-го скликання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відносини, які виникають з приводу призначення старости Великокалиницького старостинського округу є трудовими, а оскаржуване рішення має відношення до трудових правовідносин між роботодавцем та фізичною особою, а тому зазначені позивачем в адміністративному позові обставини повинні розглядатися в цивільному судочинстві.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у даній справі слід закрити.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Депутата Полонської міської ради 8-го скликання Головні Віталія Олександровича до Полонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.І. Салюк