Рішення № 95436285, 11.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/564/21

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПМВКП "ЛАН" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.10.2020 №2151 "Про проведення фактичної перевірки", податкові повідомлення-рішення від 03.12.2020 №1407/09-01, від 03.12.2020 №1408/09-01.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що спірний наказ не відповідає вимогам Податкового кодексу України та порушує права підприємства. Контролюючий орган не надав підприємству наказ від 22.10.2020 №2151 ні при проведенні перевірки, ні у відповідь на заперечення на акт перевірки. Також у цьому наказі податковий орган не зазначив підставу проведення перевірки, чим порушив позивача на належний захист своїх інтересів. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки ПМВКП "ЛАН" здійснює облік реалізації скрапленого газу через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій АЗС. У зв`язку з цим, порушення порядку обліку товарних запасів відсутні. Просив позов задоволити.

У відзиві на позов та у запереченнях відповідач зазначив, що підставою для проведення фактичної перевірки ПМВКП "ЛАН" слугувала інформація про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів рівнемірами-лічильниками. Особа, яка проводила розрахункові операції, відмовилась ставити підпис у направленні на перевірку, про що складений відповідний акт. Оператор АЗС також відмовився підписувати акт фактичної перевірки. Відсутність в наказі детального опису підстави для проведення перевірки та проведення самої перевірки в присутності оператора АЗС не свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень. Під час перевірки посадові особи зафіксували порушення позивачем статті 230 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту - Закон №265/95-ВР), тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій повідомив, що при вирішенні вказаного спору першочергово слід надати оцінку наказу про призначення перевірки, оскільки протиправність такого наказу є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Також позивач підтвердив свої доводи, викладені в позовній заяві.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу за участі представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що згідно з частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач не надав обґрунтувань у чому полягає складність справи та які обставини можуть бути встановлені судом у судовому засіданні. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

До відзиву на позов відповідач також додав заяву про виклик в якості свідка головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах і пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_1 .

Водночас, вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто без проведення судового засідання та виклику свідків за наявними в матеріалах справи доказами. Тому у задоволенні клопотання про виклик свідка необхідно відмовити.

Ухвалою від 19.01.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Наказом від 22.10.2020 №2151 "Про проведення фактичної перевірки" Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України призначило фактичну перевірку ПМВКП "ЛАН" за адресою Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельників, 12, з 22.10.2020 тривалістю 10 діб.

За результатами фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, складений акт від 30.10.2020 №0336/22-01-09-01/14148278, яким зафіксовані порушення вимог статті 230 Податкового кодексу України - не встановлені та не введені в експлуатацію рівнеміри-лічильники на акцизному складі, пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР - порушення порядку обліку товарних запасів, продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

За результатами фактичної перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.12.2020 №1407/09-01, яким за порушення статті 230 Податкового кодексу України застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 80000,00 грн, та від 03.12.2020 №1408/09-01, яким за порушення статті 3 Закону №265/95-ВР застосував штрафні санкції в розмірі 25296,00 грн.

Вказані наказ та податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Абзацами 1-4 підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац 5 підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавець встановив випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами 2-4 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах 2-3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа №826/16221/15), від 03.10.2019 (справа №820/850/16), від 16.10.2019 (справа №820/11291/15), від 22.10.2019 (справа №815/4392/15) тощо.

Також у цій постанові судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому такими підставами позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Разом з тим, підставою перевірки у спірному наказі від 22.10.2020 №2151 зазначений підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У відзиві на позов контролюючий орган повідомив, що підставою для проведення перевірки слугувала інформація про порушення вимог законодавства в частині обладнання акцизних складів рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Водночас податковий орган не надав таку інформацію та не довів, що саме така інформація слугувала підставою для прийняття спірного наказу.

У постанові від 11.06.2019 (справа №1440/2045/18) Верховний Суд дійшов до висновку, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

З аналізу наказу від 22.10.2020 №2151 "Про проведення фактичної перевірки" неможливо встановити що необхідно перевірити в межах цієї фактичної перевірки та що слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що контролюючі органи та його посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, суд дійшов до висновку, що призначення фактичної перевірки ПМВКП "ЛАН" здійснене з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Суд враховує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення фактичної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Тому податкові повідомлення-рішення від 03.12.2020 №1407/09-01, від 03.12.2020 №1408/09-01 прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справі 826/442/13-а, від 20.03.2018 у справі №810/1438/17 вже висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Водночас, в вищезгаданій постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що у разі якщо контролюючий орган провів перевірку на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізований його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні вимоги про скасування наказу від 22.10.2020 №2151 "Про проведення фактичної перевірки" слід відмовити, оскільки такий наказ вичерпав свою дію внаслідок реалізації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.12.2020 №1407/09-01, від 03.12.2020 №1408/09-01.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "ЛАН" (вул. Грушевського, 99, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14148278) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.Л. Польовий