Рішення № 95434841, 02.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року справа №380/8327/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

представника позивача Микласевич О.М.,

представника відповідача Чубак Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Екотеп» (позивач)

до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідача)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеп» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005010503 від 08.07.2020 та податкове повідомлення-рішення № 0005030503 від 08.07.2020, прийняті на підставі акту № 617/05.03/19332414 від 10.06.2020 ГУ ДПС у Львівській області про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Екотеп» (код ЄДРПОУ 19332414) з питань правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, що міститься у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на підтвердження здійснення господарських операцій між ТзОВ «Екотеп» та ТзОВ «МАКСБУДРЕМ» за вересень 2019 року контролюючому органу і під час проведення перевірки, і при поданні заперечень до акту перевірки, було надано необхідні (витребувані) документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, у тому числі договори оренди із додатками, договір № 12/08-2019 від 12.08.2019 із додатком № 1, акти приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2019, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.09.2019, відомості дефектів на поточний ремонт даху та рампи від 09.08.2019, наказ № 0809/19-01 від 09.08.2019, картку бухгалтерського рахунку 631 за вересень 2019, наказ про затвердження штатного розкладу від 16.09.2019 та копію штатного розкладу, затвердженого 16.09.2019, про що вказано у акті перевірки. На момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Екотеп» та його контрагент ТОВ «МАКСБУДРЕМ» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість. В акті перевірки не зафіксовано неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит, оскільки всі вони складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому ТзОВ «Екотеп» правомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 149992 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2019 року. Чинним законодавством України не передбачено та не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів таку інформацію. Всі документи, представлені ТОВ «Екотеп» під час перевірки, відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, є достовірними та підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ «Екотеп» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ». Господарські операції між ТОВ «Екотеп» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ» були фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають їх реальність, а тому ТОВ «ЕКОТЕП» правомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 149992 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2019 року.

Згідно ухвали від 07.10.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 17.11.2020.

Відповідач – ГУ ДПС у Львівській області подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності декларування від`ємного значення з ПДВ, що міститься у податковій декларації з правомірності декларування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2019 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2020 № 617/05.03/19332414. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, а.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 49045 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року у сумі 100947 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 № 0005010503 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 49045 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 12261,25 грн., № 0005030503 про завищення суми від`ємного значення ПДВ на 100947 грн.

Відповідач вказує, що відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія ГАЛПАП» договору оренди від 01.02.2017 № 0102/17-01 із змінами, внесеними додатковим договором від 01.11.2017 про внесення змін до договору оренди від 01.02.2017 ТзОВ «Екотеп» не мав нести витрати на виконання ремонтних робіт орендованого майна, оскільки пошкодження даху та рампи настали не з вини орендаря. Крім того, ні відомість дефектів від 09.08.2019, ні наказ № 0809/19-01 від 09.08.2019 не підтверджують факт пошкодження даху та рампи, оскільки складені самими працівниками підприємств, без залучення відповідних спеціалістів. Також до матеріалів справи не надано фото звітів, з яких вбачається наявність пошкоджень (обсяг, кількість, ін.). Відповідно до поданого ТОВ «МАКСБУДРЕМ» Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (Баланс, Форма № 1-м) за 2019, станом на 01.01.2019 та 31.12.2019 основні засоби у даного підприємства відсутні. Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданої ТОВ «МАКСБУДРЕМ», кількість працівників у серпні 2019 р.– 11 осіб, у вересні 2019 р. -12 осіб. При цьому, ТОВ «МАКСБУДРЕМ» при незначній кількості трудових ресурсів у серпні-вересні 2019 року, відповідно до даних АІС «Податковий блок» та ЄРПН, зареєстровано операції з реалізації товарів (робіт, послуг) для 66 контрагентів на суму 159916812 грн, у т.ч. ПДВ 26652802 грн. та операції з придбання товарів (робіт, послуг) у 12 контрагентів на суму 171881898 грн., у т.ч. ПДВ 28646983 грн., які знаходяться на обліку у різних областях України.

З огляду на вищевказане, відповідач вважає, що ТзОВ «МАКСРЕМБУД» не могло здійснювати зазначені роботи для позивача з врахуванням часу, оперативності проведення операцій, недостатньої чисельності трудових ресурсів, віддаленості та розташування об`єктів, на яких здійснювались роботи, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

17.11.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.12.2020.

22.12.2020 згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 02.02.2021.

02.02.2020 у судовому засіданні заслухано пояснення представників сторін, досліджено докази, оголошено перерву до 02.03.2021.

02.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступні промови учасників процесу, письмові докази, додаткові пояснення суд виходив з наступного.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Екотеп» з питань правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, що міститься у податковій декларації з ПДВ за вересень 2019 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2020 № 617/05.03/19332414.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТзОВ «Екотеп» п.198.1, п.198.2, а.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, за вересень 2019 року у сумі 49045 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року у сумі 100947 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 № 0005010503, яким на підставі пп.54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшено ТзОВ «Екотеп» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 61306,25 грн., у тому числі 49045 грн. – за податковими зобов`язаннями, 12261,25 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомленням-рішення № 0005030503 про завищення суми від`ємного значення ПДВ за вересень 2019 року на суму 100947 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки та винесеними за її результатами податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 4.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п.20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 188.1 ст.188 ПК України визначає базу оподаткування податком на додану вартість, та зазначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків,

нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою, пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ПК України).

П. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз.11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Варто зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно матеріалів справи, 01.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галпап» (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (орендар) уклали договір оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017, згідно якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування складські приміщення площею 425,10 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. П`ясецького, 12 для використання в господарській діяльності.

01.02.2017 ТзОВ «Компанія «Галпап» та ТзОВ «Екотеп» складено акт приймання-передачі приміщення в оренду до договору оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017.

01.11.2017 року ТзОВ «Компанія «Галпап» та ТзОВ «Екотеп» уклали додатковий договір про внесення змін до договору оренди № 0102-01 від 01.02.2017,згідно якого п.1.1. розділу 1 договору оренди № 0102-01 від 01.02.2017 викладено у наступній редакції «орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування складські приміщення площею 654 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. П`ясецького, 12 для використання в господарській діяльності»

01.11.2017 ТзОВ «Компанія «Галпап» та ТзОВ «Екотеп» складено акт приймання-передачі приміщення в оренду відповідно до додаткового договору від 01.11.2017 про внесення змін до договору оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017.

02.01.2019 сторонами договору внесено зміни до договору оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017 в частині розміру орендної плати.

12.08.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (замовник) та Товариством з обмежено відповідальністю «МАКСБУДРЕМ» (підрядник) укладено договір № 12/08-2019, згідно якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов`язання виконати власними силами зі своїх матеріалів відповідно до умов цього договору ремонт даху та рампи у приміщенні по вул. П`ясецького, 12 у м. Львові. Загальна вартість робіт за цим договором, з урахуванням вартості матеріалів складає 899952 грн.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2019, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 27.09.2019 зазначені за договором від 12.08.2019 № 12/08-2019 роботи виконані підрядником та прийняті замовником.

Відповідно долучених до матеріалів справи банківських виписок від 09.10.2019, від 04.12.2019, від 16.12.2019, від 20.01.2020 виконані ТОВ «МАКСБУДРЕМ» роботи оплачені ТзОВ «Екотеп» шляхом перерахування коштів у сумі 899952,00 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Екотеп» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ» за вересень 2019 року контролюючому органу і під час проведення перевірки, і при поданні заперечень до акту перевірки, було надано необхідні (витребувані) документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, у тому числі договори оренди із додатками, договір № 12/08-2019 від 12.08.2019 із додатком № 1, акти приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2019, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.09.2019, відомості дефектів на поточний ремонт даху та рампи від 09.08.2019, наказ № 0809/19-01 від 09.08.2019, картку бухгалтерського рахунку 631 за вересень 2019, наказ про затвердження штатного розкладу від 16.09.2019 та копію штатного розкладу, затвердженого 16.09.2019, про що вказано у акті перевірки.

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а відтак свідчать про факт вчинення відображених у них господарських операцій з придбання позивачем послуг за договором від 12.08.2019 № 12/08-2019, необхідних йому для провадження власної господарської діяльності та спричинили зміни майнового стану позивача, як суб`єкта господарювання та платника податків. Самі ж господарські операції супроводжувалися реальним рухом активів на підприємстві, а їх результати були відображені у бухгалтерському обліку позивача.

Правові наслідки у вигляді наявності у ТОВ «Екотеп» права на формування спірних сум податкового кредиту виникли за наявності сукупності таких обставин та підстав, як:

фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такі операції;

наявності у сторін договору спеціальної податкової правосуб`єктності (на момент здійснення господарських операцій, так і на момент проведення перевірки позивача учасники господарської операції зареєстровані платниками ПДВ);

наявності у позивача належним чином зареєстрованих податкових накладних; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву покликається на відсутність реального факту здійснення господарської операції між позивачем та ТзОВ «МАКСРЕМБУД», оскільки оформлені між позивачем та його контрагентом документи не містять розумних економічних або інших причин, а відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія Галпап» договору оренди від 01.02.2017 № 0102/17-01 із змінами, внесеними додатковим договором від 01.11.2017 про внесення змін до договору оренди від 01.02.2017 ТзОВ «Екотеп» не мав нести витрати на виконання ремонтних робіт орендованого майна, оскільки пошкодження даху та рампи настали не з вини орендаря.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з розділом 5.1.2 Договору оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017 орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцю витрати на ремонт орендованого майна або зробити ремонт власними силами, якщо погіршення стану орендованого майна чи його руйнування настало з вини орендодавця.

09.08.2019 комісією у складі уповноважених представників орендаря та орендодавця ( ОСОБА_1 , фінансовий директор, ОСОБА_2 , головний бухгалтер, ОСОБА_3 , директор ТзОВ «Компанії «Галпап») складено відомість дефектів на поточний ремонт даху та рампи, який затверджено директором ТзОВ «Екотеп».

09.08.2019 директор ТзОВ «Екотеп» Босик В.Б. видав наказ № 0809/19-01 про вжиття заходів щодо поточного ремонту даху та рампи у орендованому приміщенні за адресою: м. Львів, вул. П`ясецького, 12, у якому зазначено про залучення підприємства, яке спеціалізується на проведенні даних робіт – ТзОВ «МАКСБУДРЕМ».

Отже, сторони договору оренди № 0102/17-01 від 01.02.2017 домовились про проведення ремонтних робіт (ремонту даху та рампи) у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. П`ясецького, 12 за рахунок орендаря – ТзОВ «Екотеп».

Враховуючи тривалий термін використання орендованого майна орендарем протягом якого розмір орендної плати сторонами договору не переглядався, не приймаються доводи відповідача про відсутність ділової мети та розумних економічних причин для понесення ТзОВ «Екотеп» витрат на виконання ремонтних робіт.

Крім того, у акті перевірки № 617/05.03/1933241 від 10.06.2020 відсутні висновки про те, що ремонтні роботи були проведені без достатніх підстав (відсутність обов`язку у орендаря проводити такі роботи, відсутність відповідних пошкоджень.) Посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку позивача обґрунтовували свої доводи тим, що контрагент «Екотеп» - ТОВ «МАКСБУДРЕМ» не міг реально виконати роботи за договором № 12/08-2019 від 12.08.2019 у зв`язку з відсутністю фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а також відсутністю матеріалів.

Як вказано у акті перевірки, відповідно до відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданої ТОВ «МАКСБУДРЕМ», кількість працівників у серпні 2019 р. складає 11 осіб, у вересні 2019 р. - 12 осіб. Отже, у контрагента позивача ТОВ «МАКСБУДРЕМ» була достатня кількість працівників для виконання робіт по ремонту даху та рампи у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. П`ясецького, 12 згідно договору № 12/08-2019 від 12.08.2019.

Крім того, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року по справі № 814/1439/17.

До того ж, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів/надання послуг постачальником або перевізником.

На момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Екотеп» та його контрагент ТОВ «МАКСРЕМБУД» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

В акті перевірки не зафіксовано неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит, а оскільки всі вони складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, ТзОВ «Екотеп» правомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 149992 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2019 року.

Чинним законодавством України не передбачено та не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів таку інформацію.

Всі документи, представлені ТОВ «Екотеп» під час перевірки, відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, є достовірними та підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ «Екотеп» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ».

За наведених обставин, суд прийшов до переконання, що господарські операції між ТОВ «Екотеп» та ТОВ «МАКСБУДРЕМ» були фактично здійснені, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають їх реальність, а тому ТОВ «Екотеп» правомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 149992 грн. до складу податкового кредиту за вересень 2019 року.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання доходу, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Також, суд зазначає, що рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" та від 22.01.2009 "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарської операції контрагентом позивача за спірний період є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки, контролюючого органу про порушення платником податків вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 № 0005010503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 49045 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 12261,25 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005030503 про завищення суми від`ємного значення ПДВ на 100947 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 08.07.2020 № 0005010503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 08.07.2020 № 0005030503.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код – 43143039, вул. Стрийська, 35 м. Львів, 79026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (ідентифікаційний код – 19332414, адреса: 79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5) 2433,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.03.2021.

Суддя Крутько О.В.