Рішення № 95434669, 25.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року справа №1340/6158/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Ожга Р.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - управління виконавчої дирекції Фонду, позивач) 21.12.2018 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) про визнати протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 2489/592/АВ/ФС від 29.11.2018. Позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що порушення статті 116 КЗпП України позивач усунув 20.08.2018 ще до початку проведення інспекційного відвідування; порушення вимог статті 117 КЗпП України позивач усунув 13.11.2018 до винесення припису та до винесення постанови про накладення штрафу. Позивач наголошує, що 20.09.2018, до початку проведення інспекційного відвідування видав накази про внесення змін до наказів від 27.06.2018 та 31.07.2018 про преміювання в частині позбавлення премії ОСОБА_1 до 100% за червень та липень 2018. В частині, що стосується порушення вимог статті 98 КЗпП України щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з посадового окладу 5000 грн., а не з посадового окладу 7500 грн. позивач зазначив, що ОСОБА_1 займав посаду начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення управління з окладом 5000 грн., на яку його поновлено з 26.01.2018 згідно рішення Яворівського районного суду Львівської області. Штатним розписом Яворівського відділення, який введений в дію з 01.01.2018, ця посада начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат не передбачена. Позивач також стверджує, що не порушував вимог статті 98 КЗпП України, оскільки кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 26-30), просить суд відмовити в задоволенні позову управління виконавчої дирекції Фонду в повному обсязі. Представник відповідача пояснив, що відповідно до вимог статті 259 КЗпП України здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю покладається на органи Держпраці. Відповідач зазначає, що ним додержано процедуру притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення вимог законодавства про працю. Стверджує, що станом на 27.11.2018 жодної інформації від позивача про усунення порушень, зазначених у приписі ГУ Держпраці у Львівській області не надходило. Вказує, що факт відсутності в пропозиціях на преміювання працівників за червень-липень 2018 прізвища ОСОБА_1 підтверджує допущення порушення статті 97 КЗпП України в частині прийняття рішення про позбавлення премії всупереч п. 4.4 Положення, яким регулюється порядок преміювання працівників Фонду соціального страхування.

04.03.2019 позивач подав відповідь на відзив (а.с. 85-90) та вказав, що про усунення порушення статті 117 КЗпП України управління зазначало в скарзі на припис від 27.11.2018 № 06-10-3078; порушення статті 116 КЗпП були усунуті 20.08.2019, що встановлено інспектором праці під час інспекційного відвідування.

ГУ Держпраці у Львівській області подало заперечення на відповідь на відзив (а.с.157-162) та додаткові письмові пояснення (а.с. 210-211). Відповідач повідомив, що рішенням №13037/2/07-09 від 29.12.2018 про розгляд скарги на припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2489/592/НД/АВ/П від 19.11.2018 зазначений припис скасовано. При цьому відповідач звертає увагу суду, незважаючи на усунення порушень законодавства про працю до початку проведення інспекційного відвідування не спростовує факт вчинення такого порушення, за яке законодавством передбачена відповідальність та не є підставою для звільнення суб`єкта господарювання від такої відповідальності.

Суд з`ясував зміст та підстави позовних вимог, заслухав пояснення представників сторін, доводи заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

22.10.2018 начальник Головного управління Держпраці у Львівській області на підставі пп. 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за зверненням ОСОБА_1 від 05.10.2018 №Д-1095 видав наказ №2474-П про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (а.с. 31).

На підставі наказу №2474-П від 22.10.2018 та направлення №2279 від 22.10.2018 посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області здійснила вихід для проведення інспекційного відвідування Управління виконавчої дирекції Фонду (а.с. 31-34). Інспектор праці склала акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛВ2489/592/НД від 24.10.2018 з мотивів ненадання Фондом для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та які є предметом інспекційного відвідування, а також письмову вимогу про надання/поновлення документів №ЛВ2489/592/НД/ПД; строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 05.11.2018 (а.с. 35-36, 37). Наказом начальника ГУ Держпраці у Львівській області дату проведення інспекційного відвідування перенесено на 05-06.11.2018, наказом №2624/1-П від 06.11.2018 продовжено термін проведення інспекційного відвідування до 09.11.2018 (а.с. 32,33).

В період з 06.11.2018 по 09.11.2018 посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області провела інспекційне відвідування управління виконавчої дирекції Фонду щодо додержання вимог законодавства про працю, за результатами котрого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ2489/592/НД/АВ від 09.11.2018 (а.с. 38-43). В розділі ІІІ цього акта здійснено опис виявлених порушень законодавства про працю (а.с. 42 звор), описано такі порушення:

- статті 97 КЗпП України в частині того, що власник або уповноважений орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективним договором - в ході інспекційного відвідування надано для огляду кадрові накази на преміювання працівників за червень, липень 2018. Встановлено, що в цих наказах відсутнє прізвище ОСОБА_1 , також відсутні: службові записки про невиконання ОСОБА_1 функціональних обов`язків, накази про зменшення ОСОБА_1 розміру премій та накази про позбавлення ОСОБА_1 премії до 100% за несвоєчасне виконання функціональних обов`язків;

- статті 116 КЗпП України в частині невиплати ОСОБА_1 усіх розрахункових коштів, належних при звільненні (08.08.2018), виплатили їх 20.08.2018 - надано наказ №252-ос від 08.08.2018 про звільнення ОСОБА_1 з 08.08.2018 та зведену відомість сум для зарахувань на картрахунки працівників від 20.08.2018, в якій навпроти прізвища ОСОБА_1 проставлено суму 3304,47 грн.;

- статті 117 КЗпП України - виплата розрахункових коштів проведена ОСОБА_1 не в день звільнення, 08.08.2018, а 20.08.2018. З огляду на норми частини першої статті 117 КЗпП України керівництво повинно було виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, чого здійснено не було;

- статті 98 КЗпП України в частині того, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних фондів - надано Постанову правління ФССУ від 10.10.2017 №51 «Про затвердження схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів», у якій додатком 3 затверджено схему посадових окладів працівників відділень ФССУ, де навпроти посади начальника відділу встановлено оклад 7500 грн. При огляді відомостей нарахування та виплати заробітної плати працівникам Установи встановлено, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 проводиться не з посадового окладу 7500 грн., а з посадового окладу 5000 грн.

Акт інспекційного відвідування 09.11.2018 вручений начальнику Управління виконавчої дирекції Фонду Лучишин І.Я., про що останній розписався (а.с. 43).

Управління виконавчої дирекції Фонду 12.11.2018 подало зауваження до акта інспекційного відвідування №06-10-2951 від 12.11.2018 (а.с. 44-45). В цьому запереченні позивач доводив, що інспекційне відвідування проведено з порушенням процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, акт складено з порушеннями. ГУ Держпраці у Львівській області розглянуло зауваження на акт інспекційного відвідування та відхилило такі, про що скерувало скаржнику лист від 14.11.2018 № 11153/5/04.3-09 (а.с. 46).

Інспектор праці 19.11.2018 винесла припис №ЛВ2489/592/АВ/П про усунення виявлених порушень до 27.11.2018 (а.с. 47-48); правовою підставою цього рішення вказано статтю 259 КЗпП України, частину третю статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», пункт 19,31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 №295. Цей припис 19.11.2018 вручений начальнику Управління виконавчої дирекції Фонду Лучишин І.Я., про що останній розписався (а.с. 48 звор.).

27.11.2018 управління виконавчої дирекції Фонду оскаржило припис від 19.11.2018 в адміністративному порядку, а 06.12.2018 подало доповнення до скарги на припис (а.с. 49-52, 53). В скарзі серед іншого управління Фонду вказало, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2018 ОСОБА_1 поновлено на роботі з 26.01.2018, тобто з 26.01.2018 діяв трудовий договір укладений з ним 01.08.2017, тому оформлення з особою трудових відносин 30.05.2018 не проводилось. Скаржник вказав, що питання оплати праці ОСОБА_1 виходячи з посадового окладу 7500 грн., як і питання преміювання за червень, липень 2018 є предметом судового розгляду у справі №460/3961/18 Яворівського районного суду Львівської області, про що інспектору надано позовну заяву ОСОБА_1 та ухвалу суду від 04.09.2018. Скаржник вказав, що інспектор вийшов за межі інспекційного відвідування та розглянув питання, які є предметом судового розгляду. Управління виконавчої дирекції Фонду, 20.09.2018, до початку проведення інспекційного відвідування, видало наказ про внесення змін до наказів від 27.06.2018, 31.07.2018 про преміювання в частині позбавлення ОСОБА_1 премії до 100 відсотків за червень, липень 2018 року, який не врахований при складанні акта інспекційного відвідування. На виконання вимог частини першої статті 117 КЗпП України управління 13.11.2018, до винесення припису, виплатило ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

19.11.2018 перший заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийняв рішення про розгляд справи про накладення штрафу №ЛВ2489/592/НД/АВ/ІП, яким розгляд справи призначено на 29.11.2018 (а.с. 69). Про розгляд справи про накладення штрафу управління виконавчої дирекції Фонду повідомлено листом ГУ Держпраці у Львівській області від 20.11.2018 №657/2/11-39 «Про виклик на розгляд справи» (а.с. 70, 71-72).

На підставі висновків акта інспекційного відвідування посадова відповідача 29.11.2018 прийняла постанову №ЛВ2489/592/АВ/ФС (а.с. 9-10), згідно з якою на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України на управління виконавчої дирекції Фонду накладено штраф в розмірі 3723 грн. за такі порушення, що не були усунуті управлінням виконавчої дирекції Фонду на виконання припису №ЛВ2489/592/АВ/П від 19.11.2018 у встановлений у цьому приписі строк, а саме:

- вимог статті 97 КЗпП України - в частині того, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів), посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій, і винагороди встановлюються власником або уповноваженим ним органом та в частині того, що власник або уповноважений орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що вирішують умови встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. В постанові зазначено, що в ході інспекційного відвідування адміністрацією Установи надано для огляду кадрові накази на преміювання працівників Установи за червень, липень 2018 року та встановлено, що в даних наказах прізвище ОСОБА_1 відсутнє, також відсутні: службові записки про невиконання ОСОБА_1 функціональних обов`язків, накази про зменшення ОСОБА_1 розміру премій та накази про позбавлення ОСОБА_1 премії до 100%, тобто відсутні документи, які б свідчили про невиконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків;

- вимог статті 116 КЗпП України - згідно зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки працівників від 20.08.2018, навпроти прізвища ОСОБА_1 проставлено суму 3304,47 грн. Наведене, свідчить про порушення вимог статті 116 КЗпП України, в частині невиплати ОСОБА_1 усіх розрахункових коштів, належних йому від Установи в день звільнення (08.08.2018), натомість виплатили їх: 20.08.2018 (згідно табелю обліку робочого часу 08.08.2018 ОСОБА_1 працював);

- вимог статті 117 КЗпП України - оскільки виплата розрахункових коштів проведена ОСОБА_1 не в день звільнення (08.08.2018), а 20.08.2018. У зв`язку з тим, беручи до уваги норми частини першої статті 117 КЗпП України, керівництво повинно було виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, чого станом на день перевірки здійснено не було, чим порушено вимоги частини першої ст. 117 КЗпП України;

- вимог статті 98 КЗпП України - в ході інспекційного відвідування надано Постанову правління ФССУ від 10.10.2017 № 51 «Про затвердження схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів», у якій додатком 3 затверджено схему посадових окладів працівників відділень ФССУ, де навпроти посади начальника відділу встановлено оклад 7500 грн. При огляді відомостей нарахування та виплати заробітної плати працівникам Установи встановлено, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 проводиться не з посадового окладу 7500 грн, а з посадового окладу 5000 грн., чим порушено вимоги статті 98 КЗпП України в частині того, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

29.12.2018 за результатами розгляду скарги управління виконавчої дирекції Фонду на припис №ЛВ2489/592/АВ/П від 19.11.2018 про усунення виявлених порушень, цю скаргу було задоволено та скасовано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2489/592/АВ/П від 19.11.2018 (а.с.197-200).

При оцінці спірних правовідносин та прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 N877-V (далі - Закон N877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону N877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 №295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295, чинного на момент проведення інспекційного відвідування), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 1 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 12 Порядку № 295).

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою (пункт 16 Порядку № 295).

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункт 18 Порядку №295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку №295).

Пунктом 21 Порядку №295 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 Порядку №295 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пункт 24 Порядку №295 містить такі норми: припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень (пункт 25 Порядку №295).

Відповідно до пунктів 27,28 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Згідно з пунктом 30 Порядку №295 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до норм статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Норми статті 117 КЗпП України визначають, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України, в редакції чинній час виникнення спірних правовідносин, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку №509).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1) позиція відповідача щодо правомірності постанови №ЛВ 2489/592/АВ/ФС від 29.11.2018 про накладення на управління виконавчої дирекції Фонду штрафу в розмірі 3723 грн. ґрунтується на таких аргументах:

- управління виконавчої дирекції Фонду порушило вимоги статті 97, 116, 117, 98 КЗпП України (невиплата ОСОБА_1 премії за червень-липень 2018 року, а також усіх належних при звільненні коштів та у зв`язку з цим середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, нарахування заробітної плати з посадового окладу 5000 грн. замість 7500 грн.), що підтверджується змістом акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ2489/592/НД/АВ від 09.11.2018;

- посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області встановила управлінню виконавчої дирекції Фонду строк, достатній для усунення цих порушень (до 27.11.2018), про видала припис №ЛВ2489/592/АВ/П від 19.11.2018;

- оскільки станом на дату розгляду справи (29.11.2018) управління виконавчої дирекції Фонду не повідомило про виконання вимог припису та не надало відомостей про усунення вказаних йому порушень у встановлений для цього строк, посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області мала визначені пунктом 28 Порядку №295 підстави для притягнення об`єкта відвідування до відповідальності у формі штрафу, передбаченого абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України (в редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин).

2) позиція позивача зводиться до того, що частина із порушень, зафіксованих в акті №ЛВ2489/592/НД/АВ від 09.11.2018 була усунута ще до початку інспекційного відвідування та винесення припису, а вчинення інших порушень не визнає, вважаючи помилковою юридичну кваліфікацію відповідачем обставин справи. З огляду на це позивач подавав спочатку зауваження на акт інспекційного відвідування від 09.11.2018, а надалі оскаржував припис про усунення порушень від 19.11.2018. З огляду на це вважає, що підстав для накладення на нього штрафу не було.

Оцінюючи аргументи сторін щодо оцінки встановлених підчас інспекційного відвідування обставин та кваліфікації таких як порушень законодавства про працю, що можуть бути усунуті об`єктом контролю на виконання припису у встановлені строки суд керується такими міркуваннями:

ОСОБА_1 поновлений на роботі в підрозділі управління виконавчої дирекції Фонду на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2018 з 26.01.2018. Відповідно до пропозицій начальника Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області щодо преміювання працівників за червень та липень 2018 року в додатках до цього листа серед прізвищ працівників, пропонованих до преміювання, відсутнє прізвище ОСОБА_1 . Відповідно до розрахункових відомостей за червень 2018 року та липень 2018 року (а.с. 65,66) ОСОБА_1 премії в цих місяцях не отримував. ГУ Держпраці посилається на порушення управлінням виконавчої дирекції Фонду статті 97 КЗпП України, оскільки в кадрових наказах про преміювання працівників Установи за червень, липень 2018 року відсутнє прізвище ОСОБА_1 за відсутності службових записок про невиконання останнім функціональних обов`язків, наказів про зменшення чи позбавлення ОСОБА_1 премії.

Колективним договором на 2018-2020 роки, прийнятим на конференції трудового колективу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області 13.02.2018, визначено, що оплата праці (посадовий оклад, надбавка за вислугу років, доплати, щомісячна та одноразова премії, матеріальна допомога тощо) працівників управління ВД Фонду та відділень управління ВД Фонду проводиться відповідно до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017 №14 із змінами (далі - Положення №14) (а.с. 59).

Відповідно пункту 1.3 Положення №14, в редакції постанови правління Фонду №52 від 10.10.2017, працівникам виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів встановлюються посадові (місячні) оклади, місячна надбавка за вислугу років, виплачується премія за результатами роботи, одноразові премії, матеріальна допомога, здійснюються доплати відповідно до цього Положення.

В пункту 4.1 розділу IV «Показники, умови, та порядок виплати премій» Положення №14 визначено, що преміювання працівників Фонду здійснюється з метою посилення матеріальної зацікавленості у своєчасному і сумлінному виконанні посадових обов`язків, підвищенні якості виконуваної роботи та рівня відповідальності за доручену ділянку роботи і здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи органу Фонду.

Відповідно до пункту 4.7 Положення №14 рішення про стимулювання працівників виконавчої дирекції Фонду приймає директор виконавчої дирекції Фонду за пропозиціями: - заступників директора виконавчої дирекції Фонду згідно з розподілом обов`язків - по керівниках структурних підрозділів; - керівників структурних підрозділів - по працівниках цих структурних підрозділів.

Пунктом 4.8 Положення №14 обумовлено, що конкретний розмір премії, в тому числі працівникам відповідного відділення, встановлює начальник управління.

Управління виконавчої дирекції Фонду документально підтвердило, що начальник Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області звернувся до в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду із службовою запискою №01-17/658 від 20.09.2019, в якій повідомив, що в пропозиціях щодо преміювання працівників Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області за червень, липень, серпень 2018 року не подано на преміювання начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю посади (у штатному розписі), яку він обіймав у Яворівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду, при цьому зазначив, що ОСОБА_1 виконував в цей період функціональних обов`язків. З огляду на це управління виконавчої дирекції Фонду 20.09.2018 прийняло наказ №272-ос про внесення змін до наказів від 27.06.2018, 31.07.2018 та 31.08.2018 про преміювання в частині позбавлення начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_1 премії до 100% за неналежне виконання (невиконання) функціональних обов`язків у червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року (а.с.114). Ці обставини пояснюють невиплату ОСОБА_1 премії за червень, липень 2018 року (працівник в цей період не виконував функціональних обов`язків), при цьому прийняття наказу №272-ос в частині внесення змін до наказів про преміювання мало місце 20.09.2018, тобто до початку проведення інспекційного відвідування (06.11.2018). З огляду на це суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що інспектор праці безпідставно вказав про порушення управлінням виконавчої дирекції Фонду статті 97 КЗпП України, а також зобов`язував в приписі усунути таке порушення. Суд також враховує, що позивач в скарзі на припис повідомляв ГУ Держпраці у Львівській області про ці фактичні обставини, проте відповідач безпідставно не взяв такі до уваги при прийнятті оскарженого рішення.

Інкриміноване позивачу порушення статті 98 КЗпП України ґрунтується на тому, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 проводилось з посадового окладу 5000 грн., а не з посадового окладу 7500 грн., який встановлено для посади начальника відділу відповідно до схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, затв. постановою правління ФССУ №51 від 10.10.2017.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу «Порядок встановлення посадових окладів» Положення №14 посадові (місячні) оклади працівникам встановлюються відповідно до схем посадових окладів у відповідних штатних розписах. До звільнення ОСОБА_1 займав посаду начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області. ОСОБА_1 поновлений на роботі на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 30.05.2018 з 26.01.2018 саме на посаді начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області. Така посада була в штатному розписі Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду, затвердженому начальником управління виконавчої дирекції ФССУ у Львівській області 03.07.2017 (а.с. 115). Водночас штатним розписом Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, затвердженим начальником управління виконавчої дирекції ФССУ у Львівській області 07.12.2017 та введеним в дію з 01.01.2018 посада начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат не була передбачена. Таким чином, управління виконавчої дирекції Фонду до вирішення питання про переведення ОСОБА_1 на посаду, передбачену штатним розписом, обґрунтовано виплачувало йому заробітної плати виходячи із розміру посадового окладу за посадою, з якої він був звільнений до реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду.

Суд також враховує, що частиною четвертою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) передбачено, що кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. Оплата праці працівників Управління здійснюється на підставі Положення №14, в редакції постанови від 10.10.2017 №52. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області є інші організаційно-правові форми. Оскільки положення статті 98 КЗпП України стосуються лише установ і організацій, оплата праці працівників яких проводиться за рахунок та в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів, то норми цієї статті не поширюється на позивача, який не фінансується за рахунок коштів Державного чи місцевого бюджетів, а тому висновки відповідача про можливість застосування вказаної статті до встановлених ним правовідносин є помилковими.

Оцінюючи аргументи відповідача про те, що управління виконавчої дирекції Фонду не усунуло виявлені підчас інспекційного відвідування та наведені в приписі від 19.11.2018 порушення вимог статті 116,117 КЗпП України суд зазначає таке:

наказом управління виконавчої дирекції Фонду №252-ос від 08.08.2018 ОСОБА_1 звільнений з 08.08.2018 з посади начальника відділу профілактики виробничого травматизму та страхових виплат Яворівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників (а.с. 54).

Відповідно до норми статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до табеля обліку робочого часу за серпень 2018 року останнім робочим днем ОСОБА_1 є 08.08.2018. З відомостей про розподіл витрат управління виконавчої дирекції Фонду вбачається, що позивач виплатив ОСОБА_1 належні при звільненні кошти в сумі 3304,47 грн. 20.08.2018 (а.с. 56).

Разом з тим, управління виконавчої дирекції Фонду ще до винесення припису від 19.11.2018 на підставі частини першої статті 117 КЗпП України виплатило ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, що підтверджується платіжним дорученням №3371 від 12.11.2018 (а.с. 173) та визнається відповідачем.

Норми частини одинадцятої статті 3 Закону N877-V та пункту 28 Порядку №295 регламентують, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису заходи притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Оскільки наслідки описаних порушень ст.ст.116,117 КЗпП України було самостійно усунуто позивачем ще до винесення припису (виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні), це свідчать про безпідставність включення цих епізодів до припису від 19.11.2018 з вимогою усунути порушення, наслідки котрого вже було усунуто у встановлений КЗпП спосіб. Суд також враховує, що в скарзі на припис від 19.11.2018 управління виконавчої дирекції Фонду повідомляло ГУ Держпраці у Львівській області про ці обставини, разом з тим відповідач такі не взяв до уваги та прийняв оскаржувану постанову. Отже, ГУ Держпраці у Львівській області за наслідками інспекційного відвідування мало підстави притягнути позивача за описані порушення законодавства про працю до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 265 КЗпП України. Натомість відповідач безпідставно включив до припису від 19.11.2018 вимогу усунути такі порушення, а надалі протиправно застосовувало передбачений абзацом восьмим частини першої статті 265 КЗпП України штраф з мотивів відсутності відомостей про усунення порушення у встановлений приписом від 19.11.2018 строк.

Окрім цього, суд не може оминути увагою таку істотну обставину:

Як уже зазначалося, позиція відповідача ґрунтується на тому, що управління виконавчої дирекції Фонду не усунуло виявлені підчас інспекційного відвідування порушення законодавства про працю у встановлений в приписі від 19.11.2018 строк.

Суд зауважує, що інспекційне відвідування позивача проведено з 06.11.2018 по 09.11.2018, за результатами якого посадова особа відповідача склала акт №ЛВ2489/592/НД/АВ від 09.11.2018. Пункт 24 Порядку №295 визначає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень.

Згідно з пунктом 30 Порядку №295 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

Управління виконавчої дирекції Фонду 27.11.2018 оскаржило припис інспектора ГУ Держпраці у Львівській області, скарга отримана відповідною посадовою особою ГУ Держпраці в межах встановленого Порядком №295 строку (29.11.2018). Відповідно до пункту 30 Порядку №295 ця обставина мала наслідком тимчасове припинення виконання припису або вимоги. За наслідками розгляду цієї скарги припис від 19.11.2018 було скасовано. Отже, ГУ Держпраці у Львівській області 29.11.2018 наклало на управління виконавчої дирекції Фонду штраф з мотивів відсутності відомостей про усунення порушень законодавства про працю у встановлені приписом від 19.11.2018 строки, хоча станом на цю дату виконання припису було тимчасово зупинене в силу прямої норми Порядку №295; надалі керівник ГУ Держпраці у Львівській області скасував припис від 19.11.2018. За таких обставин прийняття 29.11.2018 постанови про накладення штрафу свідчить про передчасність та необґрунтованість такого рішення.

Підсумовуючи свої міркування суд дійшов висновку, що оскаржена постанова №ЛВ 2489/592/АВ/ФС від 29.11.2018 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги про її скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 2489/592/АВ/ФС від 29.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, Львівська область, місто Львів, пл. Міцкевича, буд. 8; ідентифікаційний код 39778297) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (79041, Львівська область, місто Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, корпус 8; ідентифікаційний код 41322361) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.03.2021.

Суддя Москаль Р.М.