Рішення № 95422374, 02.03.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/165/21

Провадження № 2/448/286/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.03.2021 року м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – Гіряк С.І.

за участі:

секретаря судового засідання – Крив`як О.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: с.Биків, Яворівський район, Львівська обл., індекс: 81321)

до

відповідача Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області (місцезнаходження: с. Шегині, Яворівський район, Львівська обл., індекс: 81321)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

В.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна (місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м. Мостиська, Львівська обл., індекс: 81300)

Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: вул. Грушевського, 22, м.Мостиська, Львівська обл., індекс: 81300)

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 – не з`явилася,

представник відповідача – не з`явився,

представник третьої особи Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області – не з`явився,

третя особа приватний нотаріус Яксманицький Р.С. - не з`явився,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача:

Позивачка 05.02.2021 року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , був побудований у 1977 році та відносився до суспільної групи - колгоспний двір. На момент припинення колгоспного двору з працездатних членів двору, які не менше трьох років підряд брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, були такі особи:

ОСОБА_2 , 1909 р.н. - голова двору;

ОСОБА_3 , 1935 р.н. - син;

ОСОБА_4 , 1934 р.н. - невістка;

ОСОБА_5 . 1953 р.н. - онука.

Вказані особи вважались членами колгоспного двору, частки яких становили в розмірі по 1/4 кожному. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору ОСОБА_2 .

До моменту своєї смерті, ОСОБА_2 належно не оформила речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєструвала право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим на зазначений будинок відсутні належні правовстановлюючі документи, зокрема Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, тощо.

На день смерті її баба була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , де був наступний склад сім`ї: ОСОБА_3 – син, ОСОБА_4 - невістка, ОСОБА_6 – онука. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її син ОСОБА_3 , так як є спадкоємцем першої черги та проживав разом з спадкодавцем на момент її смерті.

Після смерті ОСОБА_2 її частка в майні колгоспного двору (1/4 частка) перейшла її сину ОСОБА_3 у зв`язку з чим його частка в житловому будинку збільшилась та з врахуванням обов`язкової частки у колгоспному дворі становить Ѕ. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 .

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Ще за життя 04.02.2008 року її батько - ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області - Ісанською І.П. згідно з яким все своє майно заповів їй - ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Після смерті батька, вона як спадкоємець за заповітом, у встановлений ст.1270 ЦПК України строк, звернулася до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області за оформленням своїх спадкових прав для реалізації права на спадкування майна, після смерті батька. За її заявою про прийняття спадщини була заведена спадкова справа у нотаріуса за №108/2012.

Зазначає, що інший спадкоємець за заповітом, а саме: ОСОБА_7 на оформлення своїх спадкових прав після смерті батька не претендує, що підтверджується його заявою, яка знаходиться у нотаріуса в спадковій справі за №108/2012.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , його частка в майні колгоспного двору (2/4 частки) перейшла ОСОБА_1 у зв`язку з чим її частка в житловому будинку збільшились та з врахуванням її обов`язкової частки у колгоспному дворі становить ѕ.

Вказує, що їй, ОСОБА_1 , як спадкоємцю за заповітом на частину майна, а саме: на земельну ділянку, площею 2,5107 га, яка розташована на території Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №025388, виданого Мостиською районною держадміністрацією Львівської області від 09.11.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:454:04495, кадастровий номер: 4622487900:17:000:0084 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20.07.2012 року (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 31119910 від 20.07.20212 року).

Щодо оформлення житлового будинку, то повідомленням в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Валентини Василівни Шаравари №02-14/792 від 22.10.2018 року їй, ОСОБА_1 , було роз`яснено, що для реалізації моїх спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки мені слід звернутись в Мостиський районний суд Львівської області із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частки, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4 .

На день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

До моменту своєї смерті ОСОБА_4 , не виділила та не оформила належно свою частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення, не оформила своїх спадкових прав, не зареєструвала право власності на житловий будинок, у зв`язку з чим на зазначений будинок відсутні належні правовстановлюючі документи, зокрема Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, тощо.

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець першої черги, спадщину прийняла вона - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 , вона звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав на спадкове майно (заява про прийняття спадщини № 328 від 22.02.2018 року). У нотаріуса була заведена спадкова справа № 136/2018.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 , її частка в майні колгоспного двору (1/4 частка) перейшла їй ОСОБА_1 у зв`язку з чим її частка в житловому будинку збільшились та становить:

1/4 (частка ОСОБА_4 ) + 3/4 (частка ОСОБА_1 ) = 1.

Зазначає, що їй, ОСОБА_1 як спадкоємцю за законом на частину майна, а саме: на земельну ділянку, площею 3,2063 га, яка розташована на території Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 728344, виданого Мостиською районною держадміністрацією Львівської області від 17.10.2008 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:454:00068. кадастровий номер: 4622487900:17:000:0085 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.09.2018 року (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53249377 від 11.09.2018 року).

Щодо оформлення житлового будинку зазначає, що повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. №1458/02- 14 від 26.10.2018 року їй, ОСОБА_1 було роз`яснено, що для реалізації моїх спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки слід звернутись в Мостиський районний суд Львівської області із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частки.

Зазначає, що на даний час копії рішень органів місцевого самоврядування та іншої містобудівної документації, що стосуються будівництва будинку відсутні.

ФО-П ОСОБА_8 , їй, як особі, яка здійснює догляд та управління будинком, виробило технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 01.06.2016 року. Згідно технічного паспорта на житловий будинок загальна площа житлового будинку становить - 84,9 кв.м., житлова 56,5 кв.м., допоміжна 28,4 кв.м.

Беручи до уваги те, що вона, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем майна за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_3 , спадщину прийняла, інших спадкоємців, яким би належало право на частку у спадщині не має, та є єдиним спадкоємцем майна за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , спадщину прийняла, інших спадкоємців, яким би належало право на частку у спадщині не має, будинок відносився до колгоспного двору та вважається таким, що прийнятий в експлуатацію, враховуючи те, що відсутність належних правовстановлюючих документів створює їй складнощі в належному оформленні прав власника, вважає, що за нею слід визнати право власності на вищевказаний житловий будинок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи:

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області у судове засідання не з`явився, однак, подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа – в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівнау судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності.

Третя особа – приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 11.02.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.

ІV. Обставини справи, встановлені судом:

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 , був побудований у 1977 році та відносився до суспільної групи - колгоспний двір. Вказана обставина підтверджується випискою з погосподарської книги по с. Биків, Мостиського району Львівської області за 1991-1995 роки (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , складеним ФО-П ОСОБА_8 станом на 01.06.2016 року. З довідки Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області № 1122 від 10.10.2018 року вбачається, що згідно даних з погосподарської книги за 1991-1995 рр. по селу Биків, Мостиського району Львівської області та на момент припинення колгоспного двору з працездатних членів двору, які не менше трьох років підряд брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, були такі особи: ОСОБА_2 , 1909 р.н. - голова двору; ОСОБА_3 , 1935 р.н. - син; ОСОБА_4 , 1934 р.н. - невістка; ОСОБА_5 . 1953 р.н. - онука. Вказані особи вважались членами колгоспного двору, частки яких становили в розмірі по 1/4 кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова двору - ОСОБА_2 (лист Мостиського районного відділу ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 37/22.23-06-23 від 02.02.2021 року.

До моменту своєї смерті, ОСОБА_2 належно не оформила речові права на частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення та не зареєструвала право власності на частку в житловому будинку, у зв`язку з чим на зазначений будинок відсутні належні правовстановлюючі документи, зокрема Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, тощо.

Згідно довідки Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області №16 від 21.01.2021 року на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , де був наступний склад сім`ї: ОСОБА_3 – син, ОСОБА_4 - невістка, ОСОБА_6 – онука. Після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадщину прийняв її син - ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою №16, виданою Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області від 21.01.2021 року, так як є спадкоємцем першої черги та проживав разом з спадкодавцем на момент її смерті.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 її частка в майні колгоспного двору (1/4 частка) перейшла її сину - ОСОБА_3 у зв`язку з чим його частка в житловому будинку збільшилась та з врахуванням обов`язкової частки у колгоспному дворі становить: 1/4 (частка ОСОБА_2 ) +1/4 (частка ОСОБА_3 ) = 1/2 (частка ОСОБА_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 батько позивачки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 29.09.2011 року).

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Ще за життя 04.02.2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області - Ісанською І.П. згідно з яким все своє майно заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Після смерті батька, позивачка як спадкоємець за заповітом, у встановлений ст.1270 ЦПК України строк, звернулася до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області за оформленням своїх спадкових прав для реалізації права на спадкування майна, після смерті батька. За її заявою про прийняття спадщини була заведена спадкова справа у нотаріуса за №108/2012.

Встановлено, що інший спадкоємець за заповітом, а саме: ОСОБА_7 на оформлення своїх спадкових прав після смерті батька не претендує, що підтверджується його заявою, яка знаходиться у спадковій справі за №108/2012.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , його частка в майні колгоспного двору (2/4 частки) перейшла ОСОБА_1 у зв`язку з чим частка позивачки в житловому будинку збільшились та з врахуванням її обов`язкової частки у колгоспному дворі становить:

1/2 (частка ОСОБА_3 ) +1/4 (частка ОСОБА_5 ) = 3/4.

ОСОБА_1 , як спадкоємцю за заповітом на частину майна, а саме: на земельну ділянку, площею 2,5107 га, яка розташована на території Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №025388, виданого Мостиською районною держадміністрацією Львівської області від 09.11.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:454:04495, кадастровий номер: 4622487900:17:000:0084 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20.07.2012 року (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 31119910 від 20.07.20212 року).

Повідомленням в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Валентини Василівни Шаравари №02-14/792 від 22.10.2018 року ОСОБА_1 , було роз`яснено, що для реалізації моїх спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки слід звернутись в Мостиський районний суд Львівської області із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки - ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 01.01.2018 року).

На день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №165 виданою Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області від 22.02.2018 року.

До моменту своєї смерті ОСОБА_4 , не виділила та не оформила належно свою частку в майні колишнього колгоспного двору після його припинення, не оформила своїх спадкових прав, не зареєструвала право власності на житловий будинок, у зв`язку з чим на зазначений будинок відсутні належні правовстановлюючі документи, зокрема Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, тощо.

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець першої черги, спадщину прийняла вона - ОСОБА_1 . Вказана обставина прийняття спадщини підтверджується довідкою № 165, виданою Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області від 22.02.2018 року.

Після смерті ОСОБА_4 , позивачка звернулася до приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. за оформленням своїх спадкових прав на спадкове майно (заява про прийняття спадщини № 328 від 22.02.2018 року). У нотаріуса була заведена спадкова справа № 136/2018.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 , її частка в майні колгоспного двору (1/4 частка) перейшла ОСОБА_1 у зв`язку з чим її частка в житловому будинку збільшились та становить:1/4 (частка ОСОБА_4 ) + 3/4 (частка ОСОБА_1 ) = 1.

ОСОБА_1 як спадкоємцю за законом на частину майна, а саме: на земельну ділянку, площею 3,2063 га, яка розташована на території Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 728344, виданого Мостиською районною держадміністрацією Львівської області від 17.10.2008 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:454:00068. кадастровий номер: 4622487900:17:000:0085 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.09.2018 року (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53249377 від 11.09.2018 року).

Повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. №1458/02- 14 від 26.10.2018 року їй, ОСОБА_1 було роз`яснено, що для реалізації її спадкових прав на спадкування вказаного житлового будинку або його частки слід звернутись в Мостиський районний суд Львівської області із позовом про визнання права власності на житловий будинок або його частки.

На даний час копії рішень органів місцевого самоврядування та іншої містобудівної документації, що стосуються будівництва будинку відсутні.

ФО-П ОСОБА_8 , позивачці як особі, яка здійснює догляд та управління будинком, виробило технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 01.06.2016 року. Згідно технічного паспорта на житловий будинок загальна площа житлового будинку становить - 84,9 кв.м., житлова 56,5 кв.м., допоміжна 28,4 кв.м.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: випискою з погосподарської книги по с. Биків, Мостиського району Львівської області за 1991-1995 роки; довідкою Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області № 1122 від 10.10.2018 року; листом Мостиського районного відділу ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) № 37/22.23-06-23 від 02.02.2021 року; довідкою Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області № 16 від 21.01.2021 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 29.09.2011 року; копією заповіту від 04.02.2008 року; копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 13536754 від 12.03.2008 року; копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29798364 від 05.03.2012 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.07.2012 року; копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 31119910 від 20.07.20212 року; повідомленням в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області В.В. Шаравари №02-14/792 від 22.10.2018 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 01.01.2018 року; довідкою № 165, видана Шегинівською сільською радою Мостиського району Львівської області від 22.02.2018 року; копією заяви про прийняття спадщини № 328 від 22.02.2018 року; копією заяви про прийняття спадщини №1671 від 26.10.2018 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.09.2018 року; копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53249377 від 11.09.2018 року; повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. № 1458/02-14 від 26.10.2018 року; копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, складеного 01.06.2016 року. ФО-П ОСОБА_8 ; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 30.08.1959 року (оригінал знаходиться в позивача); копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 від 03.05.1965 року; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 12.11.1998 року; спадковими справами №136/2018 та №108/2012.

V. Оцінка Суду.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зокрема, згідно з положеннями статті 120 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.

Виходячи із змісту пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (зі відповідними змінами) необхідно врахувати те, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. При цьому розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Виходячи із змісту статті 524 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Крім того, згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

VI. Висновки Суду

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірне нерухоме майно (житловий будинок) частково перейшло в порядку спадкування до позивачки. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на дане майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майнопідлягають частковому задоволенню в розмірі ѕ частини, оскільки ј частка ОСОБА_7 як спадкоємця після смерті батька ОСОБА_3 , котрий звернувся із заявою до нотаріуса про відмову він неї, не охоплюється спірними правовідносинами спадкування за захистом, яких звернулася позивачка ОСОБА_1 до суду із даним позовом, а тому в цій частині вимоги позивачки до задоволення не підлягають.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

1.Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (на стороні позивача): в.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна, Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на ѕ будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду Повний текст судового рішення складено 09.03.2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання:

АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;

Відповідач: Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області (місце знаходження: с.Шегині, Мостиського району, Львівської області, індекс 81321; ЄДРПОУ : 04371928);

Третя особа: В.о. завідуючого Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара Валентина Василівна (місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області, індекс 81300; ЄДРПОУ: 02899453).

Третя особа: приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович; (місцезнаходження: м. Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області, індекс 81300; РНОКПП: НОМЕР_9 )

Суддя С.І. Гіряк

Рішення набрало законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя С.І. Гіряк