Ухвала суду № 95422076, 10.03.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1548/21

Провадження № 2/442/603/2021

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: судді Нагірної О.Б., за участю секретаря судових засідань Кмітя Р.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 903 від 12.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” заборгованість в розмірі 14934,45 грн.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що заява про забезпечення позову подається одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал”, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Малковій М.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Предметом позову у цій справі є визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Про наявність даного виконавчого напису він дізнався 13.02.2021, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі виконавчого напису № 903, виданого 12.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” заборгованість в розмірі 14934,45 грн. та постанову від 12.02.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Стверджує, що з ТОВ „Вердикт Капітал” жодних договорів ніколи не укладав, невиконаних зобов`язань перед даним підприємством не має, а тому вважає стягнення незаконним.

З огляду на вищевикладене, виникла необхідність у забезпеченні позову, бо існує ймовірність неповернення коштів, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.б); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, приймаючи до уваги предмет позову, а також ту обставину, що на сьогодні в ході виконання оспорюваного виконавчого напису № 903 від 12.01.2021 приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” заборгованості в розмірі 14934,45 грн., вважаю обґрунтованими вимоги позивача про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів, на які буде звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене або взагалі неможливе, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вказане, суд приходить до задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задоволити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 903 від 12.01.2021 приватного нотаріуса Житомирського міського округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” заборгованості в розмірі 14934,45 грн.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання – три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Нагірна О.Б.