Ухвала суду № 95419152, 10.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/1726/21

Провадження № 2/243/1077/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олейникова Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хаустової Т.А. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

10 березня 2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустової Тетяни Анатоліївни у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що у неї виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, зокрема, через те, що в провадженні судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустової Тетяни Анатоліївни перебувала цивільна справа № 219/5060/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОА «Алекскредит», за участю третіх осіб приватного нотаріуса Колейчика В.В., приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про скасування виконавчого напису. Вказана справа має безпосереднє відношення до справи № 243/1726/21, оскільки виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса унеможливило сплату на кредитну картку АТ «Універсал Банк». Не вислухавши позивача суддя винесла ухвалу про передачу вказаної справи за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, не зважаючи на те, що по даній категорії справ у позивача є право обрати альтернативну підсудність - за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України). При передачі справи за підсудністю документи, надіслані ОСОБА_1 через сервіс Електронний суд та підписані електронним цифровим підписом, було направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, а паперові документи без її підпису було направлено до Дніпровського районного суду м. Києва, про що зазначено в Ухвалі даного суду від 19 жовтня 2020 року. В наслідок чого Дніпровський районний суд м. Києва залишив справу № 243/5060/20 без розгляду.

Просить суд здійснити відвід судді Хаустової Тетяни Анатоліївни від розгляду цивільної справи № 243/1726/21 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників

справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Отже, неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді Хаустової Тетяни Анатоліївни, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хаустової Тетяни Анатоліївни необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 36 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), а саме якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі (ч.

1). Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення (ч. 2). Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції (ч. 3). Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції (ч. 4). Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (ч. 5). Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ч. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, передбачено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. До числа таких справ належать, серед інших, випадки, коли: суддя насправді відчуває прихильність або упередженість щодо однієї зі сторін або має особисту інформацію щодо спірних доказових фактів, пов`язаних зі справою; раніше при розгляді того ж самого спору суддя виступав як юрист або залучався як важливий свідок; або суддя або хтось із членів сім`ї судді матеріально зацікавлений у певному результаті розгляду справи; якщо тільки відсторонення судді не є неможливим, оскільки жоден інший суд не може бути

відкладення її вирішення може призвести до серйозної судової помилки.

Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_1 як на підставу для відводу головуючому у справі судді Хаустовій Т.А., є необґрунтованими, оскільки нормою п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Жодних обґрунтованих мотивів щодо неупередженості або об`єктивності судді Хаустової Т.А. при розгляді даної цивільної справи відповідачем у заяві про відвід судді наведено не було.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми процесуального права, викладені доводи заяви, які не мають підґрунтя, слід дійти висновку, що відвід є необґрунтованим, а тому підстави для задоволення Заяви про відвід судді Хаустової Т.А. відсутні.

Керуючись ст. 36-37, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні Заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хаустової Тетяни Анатоліївни у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити за відсутністю підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено і підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А. Хаустова