Рішення № 9541354, 12.05.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-140\10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року м. Мелітополь

Запорізька область

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В .,

При секретарі - Якімові С.П.,

За участю представника Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Літута С.В.,

Представника ПФ “Клинок” Геніч В.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

До

ОСОБА_4,

Третя особа на боці відповідача: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області”,

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Приватна фірма “Клинок”,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5,

Про визнання права власності на рухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання права власності на рухоме майно.

В позовній заяві позивач вказує, що в листопаді 2004 року між ним та відповідачкою був укладений попередній договір купівлі автомобіля марки «Land Rover» р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип, який належав відповідачці на праві власності. Після передачі позивачем відповідачці 400000 гривень, остання пообіцяла в грудні 2004 року переоформити вказаний автомобіль на позивача. Після отримання грошей відповідачка оформила довіреність на позивача для користування автомобілем. У позивача не було підстав не довіряти відповідачці.

Позивач зазначає, що зі спливом часу позивачка з будь-яких підстав відтягувала переоформлення автомобіля на нього.

Позивач вказує, що 25 червня 2005 року він з відділенням «Промінвестбанку» в м. Мелітополі (надалі Банк) уклав договір застави в забезпечення договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 53-05 від 15 червня 2005 року, який був укладений з ПФ «Клинок». Предметом застави був вищевказаний автомобіль, оскільки за довіреністю позивач мав право продати, заставити, обміняти та здати в оренду автомобіль.

26 листопада 2005 року предмет застави був переданий банку, після чого виникають проблеми стосовно погашення кредиту.

В лютому 2006 року позивач дізнається про те, що відповідачка скасувала довіреність на авто, яку давала позивачу.

Позивачу відомо, що цивільний чоловік відповідачки ОСОБА_6 причетний до скасування довіреності, оскільки він підробив підписи позивача і в подальшому вивів із фірми.

Позивач зазначає, що 14 серпня 2006 року Банк звернувся до суду із позовом до його та відповідачки про визнання права Банка на продаж предмета застави, але позов був залишений без розгляду.

Позивач вказує, що інформації щодо подальшої реалізації автомобіля в рахунок погашення заборгованості ПФ «Клинок» перед Банком у нього немає. Банк не дав можливості позивачу погасити борг заставленим майном автомобілем, заставна вартість якого складала 250000 грн.

Позивач зазначає, що факт придбання ним автомобіля у відповідачки підтверджується вироком суду, оскільки кошти, які він займав у своїх працівників, він потратив на купівлю авто.

Позивач вважає, що він виконав всі дії, направлені на настання реальних наслідків за договором купівлі-продажу, а саме виплатив грошову суму відповідачці, яка відповідала попередньо визначеній ціні належного відповідачці майна, про що свідчить надання останньою довіреності позивачу, тобто з боку позивача були виконані всі умови договору купівлі-продажу авто. Але відповідачка з моменту отримання грошей і до теперішнього часу ухиляється від переоформлення права власності автомобіля на позивача.

Тому позивач просить суд на підставі ст.220 ЦК України визнати за ним право власності на автомобіль марки «Land Rover» р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип, що належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого МРЕВ-4 ДАІ ГУ МВС в м. Києві 02.09.04 р.

В судове засідання зявився позивач, представник Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Літута С.В., представника ПФ “Клинок” Геніч В.О.

Від відповідачки до суду надійшла телеграма з проханням слухати справу у її відсутність, , позовні вимог позивача не визнає в повному обсязі.

Від третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до суду надійшла телеграма з проханням слухати справу у її відсутність.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник третьої особи - Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку Літута С.В. позов не визнав та пояснив суду, що згідно з довіреністю позивач мав право тільки користуватися та розпоряджатися автомобілем. Однак, ця довіренність пізніше була відмінена власником авто відповідачем ОСОБА_4. Таким чином, представник банку вважає, що позов не може бути задоволенний.

В судовому засіданні представник третьої особи ПФ «Клинок» Геніч В.О. позов визнав та пояснив, що відповідач безпідставно відмінив довіреність на авто, яке позивач придбав у відповідача. Після чого банк віддає авто (предмет застави) відповідачеві, при цьому не попередевши позивача, що є грубим порушення з боку банку.

Крім того, представник ПФ «Клінок» вважає, що дії відповідача та банку незаконні, а позивач є дійсно власником автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що довіреністю від 10 листопада 2004 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися з правом виїзду за межі України (зняти з обліку в органах Державтоінспекції, продати, заставити, обміняти, здати в оренду та ін.) належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії РМС № 259835, виданого МРЕВ-4 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 02 вересня 2004 року, автомобілем марки «Land Rover», 2002 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Довіреність діє до припинення її дії довірителем. Довіреність посвідчена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (зареєстровано в реєстрі за № 18925). \а.с. 12\

25 червня 2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3, що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 10 листопада 2004 року за р.№ 18925, який є майновим поручителем по зобовязанням Приватної фірми «Клинок», був укладений Договір застави № 114. Згідно п. 1.2 вказаного Договору предметом застави є автомобіль «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип, заставна вартість 250000 грн. \а.с. 8-10\

26 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Обтяжувач) та ОСОБА_3 (Боржник), що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 10 листопада 2004 року за р. № 18925, який є майновим поручителем по зобовязанням Приватної фірми «Клинок», був укладений Договір про передачу предмету обтяження у володіння Обтяжувачу. Згідно п. 1.1 вказаного Договору Боржник передав у володіння предмет обтяження за договором застави майна від 29 червня 2005 року № 114, а саме: предметом застави є автомобіль «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип, заставна вартість 250000 грн. \а.с. 11\

10 січня 2006 року ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою з проханням передати ОСОБА_3 про відміну довіреності, видану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на імя ОСОБА_3 на розпорядження автомобілем марки «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 10 листопада 2004 року за реєстром № 18925. \а.с. 13\

Згідно до копії акту приймання-передачі предмета обтяження від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що довіреність на ОСОБА_3, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 10.11.2004 року за № 18925, втратила чинність, актом засвідчено, що Банк передав а власник ОСОБА_4 прийняла у володіння автомобіль «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип. Власник ОСОБА_4 не має претензій до Банку. \а.с. 117\

Згідно до вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, як власник вищезазначеного автомобіля, 10 листопада 2004 року надала довіреність ОСОБА_3, якою уповноважила його користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип. В довіреності було вказано, що вона діє до припинення її дії довірителем. Позивач вказує, що він передав відповідачці за автомобіль грошову суму в розмірі 400 000 грн., але позивачем не надані докази цього факту. 25 червня 2005 року між “Промінвестбанком” та ОСОБА_3 був укладений договір застави в забезпечення вимог виконання ПФ “Клинок” по Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії. 26 грудня 2005 року автомобіль був переданий Банку. 10 січня 2006 року ОСОБА_4 скасувала вищезазначену довіреність, оскільки вона мала на це право і це було оговорено в довіреності. 09 липня 2007 року Банк повернув автомобіль ОСОБА_4, оскільки вона є його власником.

Судом не встановлені підстави, згідно яких можна було б визнати за позивачем право власності на автомобіль марки «Land Rover», р\н НОМЕР_2, 2002 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, джип, т.я. п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказує, що вимоги ст.220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню..»

Крім того, суд не може прийняти до уваги ствердження позивача та представника ПФ «Клінок» про те, що дії банка є незаконними, т.я. до банка позивач не пред явив ніяких вимог, та уточніючи позовні вимоги 27 квітня 2010 року, позивач звернувся до банку як до третьої особи. Однак дії останього він не оспорює.

Таким чинос суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Оскільки позивачем при подачі позову не був сплачений судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, то суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 15, 60, 88, 107, 179, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Третя особа на боці відповідача: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області”, Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Приватна фірма “Клинок”, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності на рухоме майно відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1700 грн. (отримувач Місцевий бюджет м. Мелітополя, р\р 31412537700013, Код ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, Банк ГУДКУ у Запорізькій області) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень (р\р 31217259700013, Код бюджетної класифікації 22050000, Код ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, в банк ГУДКУ у Запорізькій області).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В.Колодіна